Українці Болгарії

Українці в Болгарії — особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території Болгарії.

Історія

Перші українці в Болгарії з'явилися в епоху Київської держави 9-12 століть. Це були переважно члени християнських місій, які їздили до Першого та Другого болгарського царства на навчання.

Постійна українська еміграція на території Болгарії з'явилася у часи Запорізької та Задунайської Січі, зокрема у 1820-х роках велика група козаків оселилася в приморському селі Бяла, нащадки яких жили тут до початку XX століття.

З відновленням болгарської державності 1878 року тут постійно перебувають українці — члени торгових та військових місій Російської імперії. Після перемоги в Болгарії германофільських сил тут оселився відомий український вчений Михайло Драгоманов, де викладав у Софійському університеті, та й похований у Софії. Тут же неодноразово бувала поетеса Леся Українка.

Стала українська громада сформувалася у Болгарії після Першої світової війни. У міжвоєнний час тут видавалися українські часописи, діяли товариства, тут же творив видатний український скульптор Михайло Паращук (допомагав у скульптурному оздоблені фасаду будівлі Софійського державного університету). Українська громада була налаштована антиросійськи та антибільшовицьки, що обумовило її участь у придушенні комуністичних заколотів. У 1930-х роках частина українського офіцерства емігрувало до Югославії.

Про громаду після 1991

За даними перепису населення 2000-х років, на території Болгарії проживає 4853 українців, з яких 1789 є болгарськими громадянами, а 3064 — громадянами України, тобто, мають право на постійне або тривале перебування, які здебільшого розрізнено мешкають у великих містах Болгарії (Софія, Варна, Бургас).

В Болгарії офіційно існувало 7 місцевих болгарський організацій, які займаються українцями або таке декларують у свої статутах написаних болгарською мовою:

• Болгарсько-українська фундація «Мати-Україна», м. Софія. Голова — Олена Коцева. Адреса: м. Софія, вул. Владайска, 44
• Співдружність Українців у Болгарії Українська Діаспора, м. Варна. ukrvarna.com Голова — Євгенія Волкова Адреса: 9000, Варненська область, м. Варна, вул. Детеліна 4Б, пов.1
• Сдружение „Украински дом" („Укр. Дім"), м. Варна. ukrdom.bg. Засновано у 2022 році у зв'язку з масовим прибуттям українців з тимчасовим захистом до Болгарії. Підтримує інформаційний портал для українців у Болгарії.
• Товариство «Українська діаспора Балканська Січ» м. Бургас. balsich.net Голова — Сергій Москальов Адреса: м. Бургас, вул. Славянська, 31.
• Товариство «Діаспора-Україна», м. Бургас. Голова — Мар'ян Горбань, заступник голови — Алла Раєнко. Адреса: м. Бургас -8000, жк Възраждане, бл.10, вх.3, ет.4
• Товариство «Добруджа-Україна», м. Добрич. Голова — Олена Дімітрова Адреса: 9303, м. Добріч, Ж.к."Христо Ботев", Бл.9, Вх. А, ап.3
• Товариство «Український дім», м. Сілістра. Голова — Тамара Коларова Адреса: м. Сілістра-7500, бульвар «Македонія», № 173, кв.5
• Українсько-болгарська асоціація «Пловдів». Голова — Мар'яна Імреорова. Адреса: м. Пловдів, вул. Цар Калоян, 8.

З жовтня 2002 р. при фундації «Мати Україна» функціонує недільна школа.

На сьогодні в Болгарії існує одне електронне видання українською мовою: «Болгарсько-українські вісті», в якому подається інформація про бізнес, політику, історію, культуру та спорт. Матеріали з України і про Україну публікуються болгарською мовою, а з Болгарії та про Болгарію — українською. Випускаються «Вісті» з літа 1998 р.

З початку 90-х років у Софійському університеті з'явилась спеціальність — українська філологія. У 2001 р. вдова відомого україніста Петко Атанасова подарувала бібліотеку свого чоловіка для фундації «Мати Україна», чим було закладено основу української бібліотеки в Софії.

З 2005 року при Посольстві України в Республіці Болгарія організовано «Український клуб», головним завданням якого є сприяння проведенню зустрічей представників української діаспори в Болгарії.

Частина українців Болгарії (переважно із етнічно мішаних родин) після вступу країни до ЄС переселюється до Німеччини та США.

Перепис населення 2001

Число і частка українців областів, за даними перепису населення в 2001 році:

Область	Кількість	Частка (у %)
Болгарія	2 489	0.031
Благоєвградська область	78	0.022
Бургаська область	185	0.043
Варненська область	208	0.045
Великотирновська область	113	0.038
Видинська область	40	0.030
Врачанська область	55	0.022
Габровська область	45	0.031
Добрицька область	74	0.034
Кирджалійська область	20	0.012
Кюстендильська область	34	0.020
Ловецька область	29	0.017
Монтанська область	46	0.025
Пазарджицька область	61	0.019
Перницька область	44	0.029
Плевенська область	72	0.023
Пловдивська область	197	0.027
Разградська область	23	0.015
Русенська область	93	0.034
Сілістринська область	32	0.022
Сливенська область	35	0.016
Смолянська область	27	0.019
Софійська область	59	0.021
Софія-місто	571	0.048
Старозагорська область	109	0.029
Тирговиштська область	21	0.015
Хасковська область	51	0.018
Шуменська область	95	0.046
Ямбольська область	72	0.046

Джерела

• «Асоціація болгаро-української дружби та співробітництва»
• «Сторінка української діаспори в Болгарії — Украински вести — Болгарські Вісті»

Література

• Власенко В. М. Болгарія й українська політична еміграція в міжвоєнний період: форми взаємодії // Україна і Болгарія в історії Європи: зб. наук. праць. — Київ: Ін-т історії України НАН України, 2019. — С. 327—345
• Власенко В. М. Культурна діяльність міжвоєнної української еміграції в Болгарії: (музика, танці, театр) // Сумська старовина. — 2018. — № LII. — С. 38—50.
• Власенко В. Н. Натурализация украинской эмиграции в Болгарии в межвоенный период // Анамнеза. — София, 2015. — Кн. 1. — С. 18—33.
• Власенко В. Перша хвиля міжвоєнної української політичної еміграції до Болгарії // Българска украинистика. — София, 2013. — № 3. — С. 172—184.
• Власенко В. М. Третя хвиля міжвоєнної української еміграції до Болгарії // Дриновський збірник. — Харків ; Софія: Издателство на БАН «Проф. Марин Дринов», 2015. — Т. VIII. — С. 184—195.
• Власенко В. М. Українська громада у Болгарії міжвоєнного періоду (за матеріалами паризького тижневика «Тризуб») // Драгоманівські студії: матеріали Шостої та Сьомої міжнар. наук. конф. — Софія: Бетапринт — Петрое и Сие, 2013. — С. 77—93.
• Власенко В. Українське культурне об'єднання в Болгарії // Дриновський збірник. — Харків ; Софія: Издателство на БАН «Проф. Марин Дринов», 2014. — Т. VI. — С. 87—97.

Посилання

• В. В. Павленко. БОЛГАРІЯ ТА УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 330. — ISBN 966-00-0734-5.