Білозір Ігор Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Йосипович Білозір
Зображення
Основна інформація
Дата народження 24 березня 1955(1955-03-24)
Місце народження м.Радехів, Українська РСР, СРСР
Дата смерті 28 травня 2000(2000-05-28) (45 років)
Місце смерті м. Львів
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Професії композитор, співак
Колективи ВІА «Ватра»
Нагороди
орден «За заслуги» І ступеня
Народний артист України

Ігор Йо́сипович Білозі́р(нар. 24 березня 1955, Радехів — пом. 28 травня 2000, Львів) — український композитор, виконавець, народний артист України, лідер ВІА «Ватра».

Біографія[ред. | ред. код]

Ігор Білозір народився 24 березня 1955 року в місті Радехові Львівської області. Навчався в Радехівській ЗОШ № 1. Перші музичні композиції І. Білозіра виконував шкільний вокально-інструментальний ансамбль, а перший професійний запис відбувся 1969 року на Львівському радіо в передачі «Мандрівний меридіан».

Пам'ятний знак на місці загибелі композитора Ігоря Білозіра (Львів, пр. Шевченка)

Згодом переселився до Львова. У місті Лева мешкав за адресою вулиця Фредра, 4. Нині на цьому будинку висить пам'ятна табличка, а в квартирі створено музей композитора. Навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії. Стажувався у США та Канаді.

Від 1977 року — керівник ВІА «Ритми Карпат» Львівського автобусного заводу, від 1979 — художній керівник і соліст ВІА «Ватра» Львівської обласної філармонії, що виконує більшість його пісень донині. Крім того, пише пісні для своєї дружини, вокалістки Оксани Білозір, а також виконує деякі пісні сам.

Побитий 8 травня 2000 року у кав'ярні «Цісарська кава», що на проспекті Шевченка у Львові за те, що заважав своїми піснями групі відвідувачів, (серед яких були Воронов і Калінін) співати та слухати російський шансон[1][2][3]. Внаслідок завданих травм 28 травня 2000 помер у лікарні. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле № 2).

7 серпня 2002 року Апеляційний суд Львівської області засудив Дмитра Воронова, обвинуваченого у вбивстві композитора Ігоря Білозіра, до позбавлення волі на 10 років. Юрій Калінін, як співучасник, засуджений до 8-ми років позбавлення волі. Також суд постановив провести службове розслідування в медустанові, де помер Білозір.[4]

Творчість[ред. | ред. код]

Автор естрадних пісень, камерно-інструментальних композицій, творів для оркестру, музики для театральних вистав. Серед творів пісні:

  • «Пшеничне перевесло», «Мамина світлиця», «Весільний марш» — на слова Б. Стельмаха;
  • «Ніби вчора», «Коханий» — на слова П. Запотічного;
  • «Голубий сніг», «Лицарі» — на слова Анни Канич.

Його творчість здобула визнання у США, Канаді, Німеччині, Польщі, Росії. 1996 року йому присвоєне звання Народного артиста України.

Пам'ятник композитору Ігорю Білозіру на Личаківському цвинтарі у Львові (2013)

Вшанування[ред. | ред. код]

  • У Радехові вперше в Україні іменем Білозіра названо вулицю (колишня Зіркова), а також музичну школу, де навчався композитор. На фасаді школи встановлено бронзову меморіальну таблицю (скульптор Анатолій Галян).[5]
  • 19 серпня 2013 року у музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» на могилі українського композитора Ігоря Білозіра освятили пам'ятник у вигляді білого ангела. Він виготовлений з італійського мармуру. Скульптори працювали над ним понад півтора року. Вшанувати пам'ять митця прийшли родичі, друзі та понад півтисячі львів'ян. Пам'ятник створили скульптори Андрій та Володимир Сухорські, архітектор — Костянтин Малярчук.

Серед інших виступила Оксана Білозір з словами:
«19 серпня — це свято Преображення Господнього і сам Ігор, і його життя, і місія є стражденна і сподвижницька. Це як преображення звичайної людини в Божий замисел, Божий промисел і в Господній план. Його смерть так само стала величезним струсом для багатьох українців, які замислилися, хто вони і для чого вони тут».

  • Також в день відкриття пам'ятника о 19 год. в приміщенні Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької відбувся концерт «Слід на землі», присвячений пам'яті Ігоря Білозіра. Пісні композитора виконували ВІА «Ватра», «Ватрові», Оксана Білозір, Мар'ян Шуневич, Ігор Богдан, гурт «19-й клас», Антоніна Матвієнко, Оксана Гриб, Олег Марцинківський, Олег Ярема, Марія Гев, ділилися спогадами Ф. Стригун, Б. Стельмах, П. Запотічний та інші

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]