Вулиця Фредра (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Фредра
Львів
Вигляд на вулицю Фредра з проспекту Шевченка
Вигляд на вулицю Фредра з проспекту Шевченка
Район Галицький
Назва на честь поета Фредра Александра
Колишні назви
Святого Миколая (Миколайська), Фредри, Ґіршштрассе, Фредри, Гаврилюка
австрійського періоду (українською) Святого Миколая (Миколайська)
австрійського періоду (німецькою) St. Nikolai Gasse (St. Nikolaus Gasse)
польського періоду (польською) Fredry
радянського періоду (українською) Фредри, Гаврилюка
радянського періоду (російською) Фредры, Гаврилюка
Загальні відомості
Протяжність 120 м
Координати початку 49°50′11″ пн. ш. 24°02′01″ сх. д. / 49.8365806° пн. ш. 24.0336972° сх. д. / 49.8365806; 24.0336972
Координати кінця 49°50′09″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8358528° пн. ш. 24.0325639° сх. д. / 49.8358528; 24.0325639
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки будинки № 1,4,4а,7[2]
Пам'ятники пам'ятні таблиці І. Білозіру, М. Івасюку, С. Гощинському.
Медичні заклади Поліклінічне відділення 4-ї міської клінічної лікарні
Заклади культури театр-студія естрадних мініатюр «І люди, і ляльки», Шаховий клуб
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Аптеки комунальна аптека № 1
Забудова історизм, сецесія
Комерція готель «Нобіліс», техломбард «Скарбниця»
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Фредра (Львів) на Вікісховищі

Вулиця Фре́дра — вулиця в Галицькому районі Львова. Прямує від вулиці Князя Романа до проспекту Шевченка.

Назва[ред. | ред. код]

  • Святого Миколая, Миколайська (не пізніше 1825).
  • Фредра — назва від 1871 року, на честь польського письменника Александра Фредра, котрий мешкав на цій вулиці (названо ще за його життя).
  • Гіршштрассе (листопад 1941).
  • Фредра (червень 1944).
  • Гаврилюка — назва від 1950 року на честь письменника Олександра Гаврилюка, що загинув на вул. Дорошенка, під час бомбардування Львова у червні 1941 року.

Історичну назву повернуто 1991 року.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Значна частина забудови парної сторони вулиці розташована на місці колишньої кам'яниці Леваковських, зведеної в першій половині XIX ст.[4] Тут 1857 року Володимир Дідушицький розмістив і через два роки урочисто відкрив для відвідувачів Поторицьку бібліотеку.[5] Наприкінці XIX століття в будинку мешкав польський політик Казимир Хлендовський[6]. Тут же від 1872 року після повернення з Франції жив і помер літератор Северин Гощинський. Кам'яницю розібрано у 1909 році. Нині на її місці знаходиться ряд модернових прибуткових будинків № 2, 4, 4а, 6. На цій же вулиці, в будинку під номером 7 (не зберігся) віддавна мешкав літературний суперник Гощинського — Александер Фредро.[4] Невеликий класицистичний палацик, збудований у 1840 році, Фредро придбав 1847 року у власника Шимона Сухоцького. 1906 року дім розібрано.[7].

Забудова[ред. | ред. код]

  • № 2. Колишній прибутковий будинок Фейвела Френкеля. П'ятиповерховий будинок збудований протягом 19091912 років на розі з нинішньою вулицею Князя Романа. Проект у формах класицизуючого раціонального модерну розроблено Тадеушем Врубелем і Максимільяном Бурстіном у бюро Станіслава Улейського і Кароля Ріхтмана-Рудневського. 1913 року на фасаді уміщено пам'ятну таблицю на честь польського поета «української школи» та громадського діячаСеверина Гощинського, котрий мешкав у 18721876 роках у попередньому будинку, що стояв на цьому місці (скульптор Тадеуш Блотницький).[10] Після Першої світової війни будинок придбано Касою хворих, яка влаштувала тут лікарню, а на першому поверсі — аптеку. У 1980-х роках перебудовано інтер'єр аптеки, вхід з нинішньої вулиці Князя Романа перенесено на вулицю Фредра. Нині це комунальна аптека № 1.[11][4] Нині тут розташоване поліклінічне відділення 4-ї міської клінічної лікарні.[12]
  • № 4-4а. Два житлових будинки у стилі модернізованого класицизму, збудовані 1912 року фірмою Міхала Уляма за проектом Романа Фелінського.[13] У будинку № 4а протягом 19862000 років мешкав композитор Ігор Білозір. На згадку про це 13 січна 2002 року встановлено меморіальну таблицю (скульптор Андрій Андрійович Сухорський).[14] У № 4а проживав польський театральний режисер Ервін Аксер.[6] Пам'ятки архітектури місцевого значення № 888, 889.[2] Управління історичного середовища Львівської міської ради має намір до 31 грудня 2019 року відреставрувати всі балкони на фасаді будинку-пам’ятки на вулиці Фредра, 4А. Також відреставрують вісім напівкруглих балконів у самій будівлі.[15]
  • № 5. Готель «Нобіліс», почав роботу наприкінці 2011 року,[16] резиденція збірної Португалії під час Євро-2012,[17] донецького «Шахтаря» під час перебування у Львові.[джерело?] Власники готелю «Нобіліс», протягом 25 серпня-16 вересня 2011 року, власним коштом зробили ремонт на вулиці Фредра. Тут переуклали дорожнє покриття та тротуари.[18]
  • № 7. Житловий будинок, зведений у 1911 році за проектом Станіслава Улейського і Кароля Ріхтмана. Замовниками виступали лікар Адам Герлінський і адвокат Ян Шенк, контора якого розташовувалась на третьому поверсі. У цьому будинку у 19111915 роках мешкав та працював художник Микола Івасюк, про що сповіщає встановлена 1995 року меморіальна таблиця (скульптор Микола Посікіра, архітектор Василь Каменщик).[20] Тут також мав майстерню художник Казимир Сіхульський.[6] У попередньому будинку на цьому місці у 18901903 роках діяло фотоательє Людомила Кеглера.[21] Пам'ятка архітектури місцевого значення № 730.[2] У квітні 2017 року, нові власники приміщення зруйнували фасад з боку вулиці Герцена, зробивши з двох вікон двері. В частині приміщення планувалося відкрити фаст-фуд. Галицький районний суд Львова зобов’язав власників нежитлового приміщення у цій пам’ятці архітектури відновити зруйнований ними фасад будинку.[22]
  • Дім «Шотландської кав'ярні». Колишній прибутковий будинок Еміля Векслера у стилі раціонального модерну, збудований за проектом Збіґнєва Брохвіча-Левинського у 19081909 роках під впливом англійської архітектури початку XX століття. Продовжує лінійну забудову непарної сторони вулиці Фредра, меншим фасадом виходячи на проспект Шевченка, де має номер 27. Тут у 19091939 роках знаходилась відома кав'ярня «Шкоцька» («Шотландська»).[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-5
  2. а б в г Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  3. Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 66. — ISBN 966-603-115-9.
  4. а б в Ґранкін П. Е. З полиці дослідника // Аптека галицька. — 2002. — № 8 (78). — С. 19—20.
  5. Рейзес-Дзедушицький Є. Юзеф Лозінський — співзасновник Потужицької бібліотеки у Львові // Бібліотечний вісник. — 2008. — № 4. — C. 45. — ISSN 1029-7200.
  6. а б в Rąkowski G. Lwów. — Białystok : Oficyna wydwnicza «Rewasz», 2008. — S. 177, 178. — ISBN 978-83-89188-70-8.
  7. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 26. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  8. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 313, 314. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  9. Закон України Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації на сайті Верховної Ради України. Переглянуто 7 січня, 2012.
  10. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 114.
  11. Архітектура Львова… — С. 490.
  12. Підрозділи лікарні
  13. Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 32—34. — ISBN 978-83-7543-003-5.
  14. Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 111. — ISBN 966-95279-6-1.
  15. Аргірова Г. У Львові відреставрують балкони в будинку-пам'ятці на вулиці Фредра
  16. Готель Нобіліс. Історія
  17. «Люблю Кріштіану за те, що він швидкий…»
  18. У Львові завершено ремонт вул. Фредра
  19. Тимофієнко В. І. Федорський З. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
  20. Прийма Л. За деякими пам'ятними… — С. 107, 109.
  21. Dawna fotografia lwowska 1839–1939. — Lwów: Centrum Europy, 2004. — S. 40. — ISBN 966-7022-55-2.
  22. Лавришин Ю. Суд зобов’язав скандальних підриємців відновити первісний вигляд будинку у центрі Львова
  23. Архітектура Львова… — С. 487.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]