Вулиця Фредра (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Фредра
Львів
Вигляд на вулицю Фредра з проспекту Шевченка

Вигляд на вулицю Фредра з проспекту Шевченка
Район Галицький
Назва на честь Фредра Олександра
Загальні відомості
Протяжність 120 м
Координати початку 49°50′11″ пн. ш. 24°02′01″ сх. д. / 49.8365806° пн. ш. 24.0336972° сх. д. / 49.8365806; 24.0336972
Координати кінця 49°50′09″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8358528° пн. ш. 24.0325639° сх. д. / 49.8358528; 24.0325639
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Вулиця Фре́дра — вулиця в Галицькому районі Львова. Простягається від вулиці Князя Романа до проспекту Шевченка.

Назва[ред.ред. код]

  • Святого Миколая, Миколайська (не пізніше 1825).
  • Фредра — назва від 1871 року, на честь Александра Фредра — польського письменника, котрий проживав на цій вулиці (названо ще за його життя).
  • Гіршштрассе (листопад 1941).
  • Фредра (червень 1944).
  • Гаврилюка — назва від 1950 року на честь письменника Олександра Гаврилюка, що загинув у Львові 1941 року.

Історичну назву повернуто 1991 року.[1]

Історія[ред.ред. код]

Значна частина забудови парної сторони вулиці розташована на місці колишньої кам'яниці Леваковських, зведеної в першій половині XIX ст.[2] Тут 1857 року Володимир Дідушицький розмістив і через два роки урочисто відкрив для відвідувачів Поторицьку бібліотеку.[3] Наприкінці XIX ст. в будинку мешкав польський політик Казимир Хлендовський[4]. Тут же від 1872 року після повернення з Франції жив і помер літератор Северин Гощинський. Кам'яницю розібрано у 1909 році. Нині на її місці знаходиться ряд модернових прибуткових будинків № 2, 4, 4а, 6. На цій же вулиці, в будинку під номером 7 (не зберігся) віддавна мешкав літературний суперник Гощинського — Александер Фредро.[2] Невеликий класицистичний палацик, збудований у 1840 році, Фредро придбав 1847 року у власника Шимона Сухоцького. 1906 року дім розібрано.[5].

Забудова[ред.ред. код]

  • № 4-4а. Два житлові будинки у стилі модернізованого класицизму, збудовані 1912 року фірмою Міхала Уляма за проектом Романа Фелінського.[10] У будинку № 4 протягом 19862000 років жив композитор Ігор Білозір. На згадку про це встановлено меморіальну таблицю (скульптор Андрій Сухорський).[11] У № 4а проживав польський театральний режисер Ервін Аксер[4].
  • № 5. Готель «Нобіліс», почав роботу наприкінці 2011,[12] резиденція збірної Португалії під час Євро-2012,[13] донецького «Шахтаря» під час перебування у Львові.[джерело?]
  • № 7. Житловий будинок, зведений у 1911 році за проектом Станіслава Улейського і Кароля Ріхтмана. Замовниками виступали лікар Адам Герлінський і адвокат Ян Шенк, контора якого розташовувалась на 3-му поверсі. У цьому будинку у 19111915 роках жив і працював художник Микола Івасюк, про що сповіщає встановлена 1995 року меморіальна таблиця (скульптор Микола Посікіра, архітектор Василь Каменщик).[15] Тут також мав майстерню художник Казимир Сіхульський[4]. У попередньому будинку на цьому місці у 18901903 роках діяло фотоательє Людомила Кеглера.[16]
  • Дім «Шотландської кав'ярні». Колишній прибутковий будинок Еміля Векслера у стилі раціонального модерну, збудований за проектом Збіґнєва Брохвіча-Левинського у 19081909 роках під впливом англійської архітектури початку XX ст. Продовжує лінійну забудову непарної сторони вулиці Фредра, меншим фасадом виходячи на проспект Шевченка, де має номер 27. Тут у 19091939 роках знаходилась відома кав'ярня «Шкоцька» («Шотландська»).[17].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 66. — ISBN 966-603-115-9.
  2. а б в Ґранкін П. Е. З полиці дослідника // Аптека галицька. — 2002. — № 8 (78). — С. 19—20.
  3. Рейзес-Дзедушицький Є. Юзеф Лозінський — співзасновник Потужицької бібліотеки у Львові // Бібліотечний вісник. — 2008. — № 4. — C. 45. — ISSN 1029-7200.
  4. а б в Rąkowski G. Lwów. — Białystok : Oficyna wydwnicza «Rewasz», 2008. — S. 177, 178. — ISBN 978-83-89188-70-8.
  5. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 26. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  6. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 313, 314. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  7. Закон України Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації на сайті Верховної Ради України. Переглянуто 7 січня, 2012.
  8. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 114.
  9. Архітектура Львова… — С. 490.
  10. Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 32—34. — ISBN 978-83-7543-003-5.
  11. Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 111. — ISBN 966-95279-6-1.
  12. Готель Нобіліс. Історія
  13. «Люблю Кріштіану за те, що він швидкий…»
  14. Тимофієнко В. І. Федорський З. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
  15. Прийма Л. За деякими пам'ятними… — С. 107, 109.
  16. Dawna fotografia lwowska 1839–1939. — Lwów: Centrum Europy, 2004. — S. 40. — ISBN 966-7022-55-2.
  17. Архітектура Львова… — С. 487.