Білоусівська волость (Золотоніський повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Білоусівська волость | ||||
| Центр | Білоусівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 597 (1885) | |||
| Населення | 7706 осіб (1885) | |||
| Густота | 42.5 осіб / км² | |||
Білоусівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у селі Білоусівка.
Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 18 сільських громад. Населення — 7706 осіб (3854 чоловічої статі та 3852 — жіночої), 1319 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 7809 | 6621 |
| Приватної власності | 8646 | 6040 |
| Іншої власності | 142 | 136 |
| Загалом | 16597 | 12797 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Білоусівка — колишнє державне та власницьке село при річці Чумгак за 40 верст від повітового міста, 2237 осіб, 373 двори, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, 2 лавки, 30 вітряних млинів, базари по вівторках та 3 ярмарки на рік: 19 лютого, 2 травня та 14 вересня.
- Бойківщина — колишнє власницьке село, 1002 осіб, 162 двори, постоялий будинок, 23 вітряних млини.
- Деркачівка (Мехедівка) — колишнє власницьке село, 1061 особа, 193 двори, православна церква, постоялий будинок, 22 вітряних млини.
- Митлашівка — колишнє державне та власницьке село при річці Козак, 665 осіб, 142 двори, православна церква, постоялий будинок, 9 вітряних млинів.
- Сазонівка — колишнє власницьке село при річці Чевельча, 611 осіб, 122 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 8 вітряних млинів.
Старшинами волості були:
- 1900 року козак Омелян Іванович Барабаш[2];
- 1904—1907 роках козак Іван Андрійович Шкиря[3],[4];
- 1913—1915 роках козак С. Л. Борозинець[5],[6].
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
