Прохорівська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Прохорівська волость | ||||
Центр | Прохорівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 22 105 (1885) | |||
Населення | 9587 осіб (1885) | |||
Густота | 39.7 осіб / км² | |||
Прохорівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у селі Прохорівка.
Станом на 1885 рік — складалася з 10 поселень, 20 сільських громад. Населення — 9587 осіб (4665 чоловічої статі та 4922 — жіночої), 1668 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 10035 | 4794 |
Приватної власності | 11065 | 4704 |
Казенної власності | 800 | — |
Іншої власності | 205 | 62 |
Загалом | 22105 | 9560 |
Найбільші поселення волості станом на 1885:
- Прохорівка — колишнє державне та власницьке село при річці Дніпро за 35 верст від повітового міста, 1661 особа, 306 дворів, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, 6 постоялих будинків, 13 лавок, 19 вітряних млинів, 2 маслобійних і винокурний заводи, базари по понеділках, 3 ярмарки на рік: всесвятський, маковіївський і пилипівський. За 12 верст — бурякоцукровий завод.
- Бубнівська Слобідка — колишнє державне та власницьке село при річці Дніпро, 1814 осіб, 361 двір, православна церква, школа, 3 постоялих двори, 36 вітряних млинів, 4 маслобійних і селітряний заводи.
- Бубнів — колишнє державне та власницьке містечко при річці Дніпро, 731 особа, 130 дворів, православна церква, постоялих будинок, лавка, 10 вітряних млинів, 2 сукновальних і 2 маслобійних заводи.
- Келеберда — колишнє державне та власницьке село при річці Дніпро, 1312 особи, 263 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 15 вітряних млинів, 6 маслобійних заводів.
- Ліпляве — колишнє державне та власницьке містечко при річці Циблі, 1696 осіб, 324 двори, православна церква, 4 постоялих будинки, 3 лавки, водяний і 13 вітряних млинів, 3 сукновальні, 3 маслобійних заводів.
- Сушки — колишнє державне та власницьке село при річці Дніпро, 867 осіб, 165 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 9 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |