Вайдаг червоний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вайдаг червоний
Самець червоного вайдага
Самець червоного вайдага
Самиця червоного вайдага
Самиця червоного вайдага
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Вайдаг (Euplectes)
Вид: Вайдаг червоний
Euplectes franciscanus
(Isert, 1789)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Loxia franciscana
Euplectes franciscana
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Euplectes franciscanus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Euplectes franciscanus
ITIS logo.svg ITIS: 554258
IUCN logo.svg МСОП: 22719181
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 441672

Вайда́г червоний[2] (Euplectes franciscanus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає на півночі Субсахарської Африки.

Опис[ред. | ред. код]

Самець червоного вайдага
Червоний вайдаг

Довжина птаха становить 11-15 см, вага 12-22 г. У самців під час сезону розмноження. У самців під час сезону розмноження забарвлення переважно червоне або оранжеве, обличчя, нижня частина грудей і живіт чорні, крила і хвіст коричневі. Верхня частина грудей і нижні покривні пера хвоста червоні або оранжеві. Дзьоб міцний, конічної форми, чорний. У самиць і самців під час сезону розмноження забарвлення переважно сірувато-коричневе, поцятковане темними смугами, нижня частина тіла світліша. У молодих птахів махові пера мають широкі світлі края.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

  • E. f. franciscanus (Isert, 1789) — від південної Мавританії, Сенегалу і Гамбії до Ефіопії, Уганди і північно-західної Кенії;
  • E. f. pusillus (Hartert, E, 1901) — південно-східна Ефіопія і Сомалі.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Червоні вайдаги мешкають в Мавританії, Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Малі, Буркіна-Фасо, Нігерії, Нігері, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Судані, Південному Судані, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, Еритреї, Сомалі, Кенії і Уганді, були інтродуковані на Пуерто-Рико, Мартиніці, Гваделупі і південній Каліфорнії. Вони живуть на вологих луках, зокрема на заплавних, в очеретяних заростях на берегах річок і озер, на болотах і солончаках та на рисових полях. Живляться насінням трав, а також комахами. Червоним вайдагам притаманна полігінія, коли на одного самця припадає до 5 самиць. Гніздо має кулеподібну форму з бічним входом, робиться з очерету і трави, встелюються м'яким рослинним матеріалом. В кладці від 2 до 4 блакитних яєць. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 14-16 днів після вилуплення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Euplectes franciscanus. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]