Васнецов Аполінарій Михайлович

Аполінарій Васнецов
рос. Аполлинарий Васнецов
А. М. Васнецов. Портрет роботи В. М. Васнецова
Народження	6 серпня 1856(1856-08-06) с. Рябово, Вятська губернія, Російська імперія
Смерть	23 січня 1933(1933-01-23) (76 років)
	Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Національність	росіянин
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Жанр	історичний живопис
Навчання	Московське училище живопису, ліплення і зодчества
Діяльність	художник, краєзнавець
Напрямок	живопис
Васнецов Аполінарій Михайлович у Вікісховищі?

Аполіна́рій Михайлович Васнецо́в (рос. Аполлина́рий Миха́йлович Васнецо́в; *6 серпня (25 липня за старим стилем) 1856, с. Рябово, Вятська губернія, Російська імперія — †23 січня 1933, Москва, РРФСР, СРСР) — російський художник. Член Московського археологічного товариства. Молодший брат Віктора Васнецова, відомий своїми пейзажами, полотнами середньовічної Москви та ілюстраціями до видатних творів своїх сучасників.

Життєпис

Дитинство

Народився в сім'ї спадкового священика Махайла Васильовича Васнецова, в сім'ї було п'ятеро братів, троє з них старші. Батько був високоосвіченою людиною, саме він прищепив Аполінарію любов до природи. Найбільшу роль в формуванні Аполінарія, як художника, зіграв його рідний брат Віктор. Разом вони ходили малювати до лісу. Протягом всього життя Віктор залишався для Аполінарія турботливим братом та авторитетом в галузі мистецтва.

У 1866 році вмерла мати, Аполінарія Іванівна, в 1870 вмер батько, після чого за виховання дітей взялася тітка Єлизавета Олександрівна Шиляєва.

Петербург

Осінню 1872 року у В'ятку до Аполінарія з Петербурга на деякий час приїхав Віктор, який нещодавно закінчив духовну семінарію. Побачивши малюнки молодшого брата, він забрав брата у столицю. В Петербурзі Аполінарій вступив до реального училища, де протягом декількох років вивчав математику, фізику, хімію та геологію. У цей час живописом займався мало.

У 1875 повернувся у В'ятку.

В 1877 одружився з Олександрою Володимирівною Рязанцевою, яка належала до великого роду фабрикантів на Косі.

Москва

У 1878 році вперше приїхав до Москви, де був вражений стародавніми монастирями, храмами Кремля. В Москві познайомився з роботами Івана Шишкіна та Архипа Куїнджі, а в 1882 через брата Віктора познайомився з відомим меценатом Савою Мамонтовим, та отримав від нього запрошення до маєтку Мамонтових Абрамцево. Митецька атмосфера Абрамцева та нові товариші сприяли становленню молодого художника. Велику роль в формуванні Васнєцова-пейзажиста зіграли роботи Василя Полєнова. Серед робот цього часу помітними є:

Сірий день

• Вигляд маєтку. Абрамцево (1890)
• Сірий день (1883)
• Лісова стежка. Абрамцево (1885)

Україна

Весною 1886 здійснив мандрівку до України, відвідав Крим, який вразив його своїми барвами та ландшафтами. В цей час були створені низка етюдів, на основі яких написані картини, серед яких:

Батькiвщина

• Батьківщина (1886)
• Сутінки (1889)

Урал та Кавказ. Мандрівка до Європи

У 1890 році здійснив подорож по Півночі Російської імперії. Красиві пам'ятки Сибіру і Уралу були відбиті у великій кількості полотен:

Тайга на Уралі

'Кама'

• Ліс на горі Благодать, Середній Урал (1890)
• Тайга на Уралі (1890)
• Гірське озеро. Урал (1892)
• Степи Оренбурга (1895)
• «Кома» (1895)

У 1895 році відправився на Кавказ, де був глибоко вражений красою гір Кавказу. Здійснив сходження на льодовик Ельбрусу, відвідав Тифліс і жив у Дарьяльскій ущелині і створив велику кількість ескізів:

• Вид на Ельбрус з Борнемуту (1895)
• Червоні Скелі в Кисловодську (1896)
• Ельбрус до сходу сонця (1897)
• Дар'ял (1897)

У 1890 році здійснив подорож по Європі, відвідавши Францію та Італію, де вивчав твори відомих майстрів.

Стара Москва

Перші роботи, присвячені середньовічній Москві в твочості художника з'являються В 1831 році, коли він був залучений до ілюстрації «Пісні про купця Калашникова» для ювілейного видання творів М. Ю. Лермонтова. Свій розвиток тема отримала в 1897 — тоді С. І. Мамонтов доручив Аполінарію Михайловичу створити ескізи декорацій до опери М.П Мусоргського «Хованщина». По ескізам Васнєцова К. О. Коровіним та С. В. Малютіним були написані декорації.

1901 рік став видатним для художника. За заслуги в в галузі історичної композиції він був обраний членом-корреспондентом Московського археологічного товариства. Того ж року Васнєцова запросили на посаду керівника пейзажної майстерні в Московське училище живопису. Більшу частину свого вільного часу митець проводить над створенням історичної панорами Москви.

В 1911 році, будучи визнаним знавцем архітектури та життя столиці XVII сторічча, Аполінарій Михайлович отримує замовлення від відомого московського антрепренера С. І. Зиміна оформити для єго театру оперу П. І. Чайковського «Опричник».

Галерея

• 

  Гірське озеро, 1892

• 

  Московський Кремль, 1892

• 

  Вулиця в місті: опера Опричник Петра Чайковського, 1911

• 

  У Московському Кремлі

• 

  Новгородський майданчик

• 

  «Кремль», 1892

• 

  «Вуличний рух на Воскресенському мосту в XVIII столітті», 1926

• 

  «Кам'яний міст (Калінкін міст) в петровські часи», 1902

• 

  «Всехсвятский кам'яний міст. Москва кінця XVII століття», 1901

• 

  «Озеро», 1902

• 

  «Сутінки»

• 

  «Оборона Москви від хана Тохтамиша. XIV століття», 1918

• 

  «Троїцька церква на Берсеневке», 1922

• 

  «Червона площа», 1897

• 

  «Симонов монастир. Хмари і золоті куполи», 1927

• 

  «Московський Кремль за Івана III», 1921

• 

  «Московська катівня. Кінець XVI століття (Костянтино-Єленинські ворота московської катівні на рубежі XVI і XVII століть)», 1912

• 

  «На світанку у Воскресенського мосту. Кінець XVII століття», 1900

• 

  «Московський Кремль при Дмитрі Донському»

• 

  «Будівництво дерев'яних стін Кремля. XII століття», 1903

• 

  «Розквіт Кремля. Всехсвятский міст і Кремль в кінці XVII століття а »(1922)

• 

  «Стара Москва», 1896

• 

  Книжкові крамниці на Спаському мосту в XVII столітті

• 

  Красна площа при Івані Грозному

• 

  Красна площа в другій половині XVII століття

Джерела

• Великие художники. Аполинарий Васнецов, «Директ-медия», Киев, 2011 р. (рос.)

Посилання

• Серія «Великі художники» (рос.)