Васнецов Аполінарій Михайлович
Аполінарій Васнецов | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Аполлинарий Васнецов | ||||
А. М. Васнецов. Портрет роботи В. М. Васнецова | ||||
Народження |
6 серпня 1856 с. Рябово, Вятська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 23 січня 1933 (76 років) | |||
Москва, РРФСР, СРСР | ||||
Поховання | ||||
Національність | росіянин | |||
Громадянство |
![]() ![]() | |||
Жанр | історичний живопис | |||
Навчання | Московське училище живопису, ліплення і зодчества | |||
Діяльність | художник, краєзнавець | |||
Напрямок | живопис | |||
| ||||
Васнецов Аполінарій Михайлович у Вікісховищі? |
Аполіна́рій Михайлович Васнецо́в (рос. Аполлина́рий Миха́йлович Васнецо́в; *6 серпня (25 липня за старим стилем) 1856, с. Рябово, Вятська губернія, Російська імперія — †23 січня 1933, Москва, РРФСР, СРСР) — російський художник. Член Московського археологічного товариства. Молодший брат Віктора Васнецова, відомий своїми пейзажами, полотнами середньовічної Москви та ілюстраціями до видатних творів своїх сучасників.
Зміст
Життєпис[ред. | ред. код]
Дитинство[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї спадкового священика Махайла Васильовича Васнецова, в сім'ї було п'ятеро братів, троє з них старші. Батько був високоосвіченою людиною, саме він прищепив Аполінарію любов до природи. Найбільшу роль в формуванні Аполінарія, як художника, зіграв його рідний брат Віктор. Разом вони ходили малювати до лісу. Протягом всього життя Віктор залишався для Аполінарія турботливим братом та авторитетом в галузі мистецтва.
У 1866 році вмерла мати, Аполінарія Іванівна, в 1870 вмер батько, після чого за виховання дітей взялася тітка Єлизавета Олександрівна Шиляєва.
Петербург[ред. | ред. код]
Осінню 1872 року у В'ятку до Аполінарія з Петербурга на деякий час приїхав Віктор, який нещодавно закінчив духовну семінарію. Побачивши малюнки молодшого брата, він забрав брата у столицю. В Петербурзі Аполінарій вступив до реального училища, де протягом декількох років вивчав математику, фізику, хімію та геологію. У цей час живописом займався мало.
У 1875 повернувся у В'ятку.
В 1877 одружився з Олександрою Володимирівною Рязанцевою, яка належала до великого роду фабрикантів на Косі.
Москва[ред. | ред. код]
У 1878 році вперше приїхав до Москви, де був вражений стародавніми монастирями, храмами Кремля. В Москві познайомився з роботами Івана Шишкіна та Архипа Куїнджі, а в 1882 через брата Віктора познайомився з відомим меценатом Савою Мамонтовим, та отримав від нього запрошення до маєтку Мамонтових Абрамцево. Митецька атмосфера Абрамцева та нові товариші сприяли становленню молодого художника. Велику роль в формуванні Васнєцова-пейзажиста зіграли роботи Василя Полєнова. Серед робот цього часу помітними є:
Україна[ред. | ред. код]
Весною 1886 здійснив мандрівку до України, відвідав Крим, який вразив його своїми барвами та ландшафтами. В цей час були створені низка етюдів, на основі яких написані картини, серед яких:
- Батьківщина (1886)
- Сутінки (1889)
Урал та Кавказ. Мандрівка до Європи[ред. | ред. код]
У 1890 році здійснив подорож по Півночі Російської імперії. Красиві пам'ятки Сибіру і Уралу були відбиті у великій кількості полотен:
- Ліс на горі Благодать, Середній Урал (1890)
- Тайга на Уралі (1890)
- Гірське озеро. Урал (1892)
- Степи Оренбурга (1895)
- «Кома» (1895)
У 1895 році відправився на Кавказ, де був глибоко вражений красою гір Кавказу. Здійснив сходження на льодовик Ельбрусу, відвідав Тифліс і жив у Дарьяльскій ущелині і створив велику кількість ескізів:
- Вид на Ельбрус з Борнемуту (1895)
- Червоні Скелі в Кисловодську (1896)
- Ельбрус до сходу сонця (1897)
- Дар'ял (1897)
У 1890 році здійснив подорож по Європі, відвідавши Францію та Італію, де вивчав твори відомих майстрів.
Стара Москва[ред. | ред. код]
Перші роботи, присвячені середньовічній Москві в твочості художника з'являються В 1831 році, коли він був залучений до ілюстрації «Пісні про купця Калашникова» для ювілейного видання творів М. Ю. Лермонтова. Свій розвиток тема отримала в 1897 — тоді С. І. Мамонтов доручив Аполінарію Михайловичу створити ескізи декорацій до опери М.П Мусоргського «Хованщина». По ескізам Васнєцова К. О. Коровіним та С. В. Малютіним були написані декорації.
1901 рік став видатним для художника. За заслуги в в галузі історичної композиції він був обраний членом-корреспондентом Московського археологічного товариства. Того ж року Васнєцова запросили на посаду керівника пейзажної майстерні в Московське училище живопису. Більшу частину свого вільного часу митець проводить над створенням історичної панорами Москви.
В 1911 році, будучи визнаним знавцем архітектури та життя столиці XVII сторічча, Аполінарій Михайлович отримує замовлення від відомого московського антрепренера С. І. Зиміна[ru] оформити для єго театру оперу П. І. Чайковського «Опричник».
Галерея[ред. | ред. код]
«Кремль», 1892
«Всехсвятский кам'яний міст. Москва кінця XVII століття», 1901
«Озеро», 1902
«Червона площа», 1897
«Московський Кремль при Дмитрі Донському»
«Розквіт Кремля. Всехсвятский міст і Кремль в кінці XVII століття а »(1922)
«Стара Москва», 1896
Книжкові крамниці на Спаському мосту в XVII столітті
Красна площа при Івані Грозному
Красна площа в другій половині XVII століття
Джерела[ред. | ред. код]
- Великие художники. Аполинарий Васнецов, «Директ-медия», Киев, 2011 р. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Серія «Великі художники» (рос.)
|
- Народились 6 серпня
- Народились 1856
- Померли 23 січня
- Померли 1933
- Поховані на Введенському кладовищі
- Російські художники
- Радянські археологи
- Померли в Москві
- Художники Російської імперії
- Художники-пейзажисти
- Члени Московського археологічного товариства
- Випускники Московського училища живопису, скульптури та архітектури
- Дійсні члени Імператорської Академії мистецтв
- Передвижники
- Російські краєзнавці
- Уродженці Кіровської області