Микола Вересень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вересень Микола)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Вересень
Інтерв'ю Миколи Вересня виданню «Global Village», 2019
Ім'я при народженніМикола Костянтинович Ситник
ПсевдоМикола Вересень
Народився5 січня 1960(1960-01-05) (64 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьжурналіст, ведучий, телеведучий, кіноактор, актор театру, викладач університету, письменник
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Знання мовукраїнська
ЗакладРосійська служба Бі-Бі-Сі, Українська служба Бі-Бі-Сі, 1+1, Столичные новости, Херсонес Таврійський, Інститут історії України НАН України, 5 канал, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, Громадське Радіо, Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів, К1, Перший, Радіо «Ера», КНУКіМ, Еспресо TV, Радіо «Вісті», NewsOne, Прямий, Дзеркало тижня і Фонди «Відкрите суспільство»
ЧленствоКомісія з журналістської етики
ПартіяКоманда Озимого Покоління
БатькоСитник Костянтин Меркурійович
У шлюбі зОлександра (1960)
Дітидочка Олександра (1981); дочка Романа (1999)
IMDbID 3213383

Микола Вересень (справжнє ім'я Микола Костянтинович Ситник); нар. 5 січня 1960, Київ) — український журналіст, телеведучий, громадський та політичний діяч та актор.

Освіта і домедійна робота

[ред. | ред. код]

Освіта: історичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка (19771983);

1976 — археолог-реставратор «історичного заповідника Херсонес», Інститут археології АН УРСР;

19791980 — моряк далекого плавання (науково-дослідні судна АН УРСР «Михайло Ломоносов» та «Академік Вернадський»);

19831990 — викладач історії Київського педагогічного училища № 1.

19871990 — аспірант Інституту історії України АН УРСР.

Журналістика і телебачення

[ред. | ред. код]
В репортажі для телепрограми «Післямова», 1994 р.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 1997 — приз «Золота Ера» за ток-шоу «Табу» (Національна телекомпанія України).
  • 1997 — премія «Всенародне визнання» (Всеукраїнський фестиваль журналістики).
  • 1998 — премія «Журналіст року» (Загальнонаціональна програма «Людина року»).
  • 1998 — лауреат міжнародної премії «За сприяння свободі слова ім. Василя Стуса».
  • 1998 — Академік Національної телеакадемії України.
  • 2005 — Міжнародна нагорода «Свобода преси» Канадської організації журналістів за свободу слова (Canadian Journalists for Free Expression) за діяльність на 5-му каналі під час Помаранчевої революції.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

На виборах до Верховної Ради України 2002 року Вересень балотувався від блоку «Команда озимого покоління» третім номером за списком, який очолювали Валерій Хорошковський та Інна Богословська (перший та другий номери відповідно).

Акторська діяльність

[ред. | ред. код]

Театр

[ред. | ред. код]

Погляди

[ред. | ред. код]

4 вересня 2018 року Микола Вересень звинуватив радянського розвідника та борця з ОУН-УПА Івана Кудрю у трагедії Бабиного Яру. На думку Вересня, одну з найстрашніших трагедій Голокосту нацисти влаштували, щоб «задобрити киян», які, мовляв, були обурені діями «євреїв» із НКВС та у відповідь забажали масової загибелі всіх євреїв Києва[1].

Родина та особисте життя

[ред. | ред. код]

Батько Костянтин Ситник (1926—2017) — академік НАН України, народний депутат України; дружина Олександра (1960) — викладач; дочка Олександра (1981); дочка Романа (1999).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нацисти вбили євреїв у Бабиному Яру, щоб задобрити киян. ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]