Микола Вересень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Вересень
Ім'я при народженні Микола Костянтинович Ситник
Народився 5 січня 1960(1960-01-05) (59 років)
Київ, Українська РСР, СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність телевізійний ведучий, журналіст, громадський та політичний діяч, актор
Alma mater Історичний факультет Київського університету[d]
Володіє мовами українська
Батько Костянтин Меркурійович Ситник
У шлюбі з Олександра (1960)
Діти дочка Олександра (1981); дочка Романа (1999)

Микола Вересень (справжнє ім'я Микола Костянтинович Ситник); нар. 5 січня 1960, Київ) — український журналіст, телеведучий, громадський та політичний діяч, актор.

Освіта і домедійна робота[ред. | ред. код]

Освіта: Київський університет ім. Тараса Шевченка, історичний факультет (19771983);

1976 — археолог-реставратор історичного заповідника «Херсонес», Інститут археології АН УРСР;

19791980 — моряк далекого плавання (науково-дослідні судна АН УРСР «Михайло Ломоносов» та «Академік Вернадський»);

19831990 — викладач історії Київського педагогічного училища № 1.

19871990 — аспірант Інституту історії України АН УРСР.

Журналістика і телебачення[ред. | ред. код]

В репортажі для телепрограми «Післямова», 1994 р.
  • 1990 — стажування в Бі-Бі-Сі (BBC), Лондон
  • 1989—2001 — кореспондент російської редакції, Всесвітня служба Бі-Бі-Сі (BBC)
  • 1991 — після провалу ГКЧП й проголошення Акта Незалежності України підняв синьо-жовтий прапор над будівлею нинішньої Адміністрації Президента
  • 1992-99 — кореспондент української редакції, Всесвітня служба Бі-Бі-Сі (BBC)
  • 1994 — віце-президент Українського медіа-клубу
  • 1994-95 — зробив кілька репортажів для інформаційно-аналітичної телепрограми «Післямова» Олександра Ткаченка (телекомпанія «Нова мова»)
  • 1995-96 — ведучий телепрограми «Вікна в світ», ММЦ Інтерньюз
  • 1996-97 — автор і ведучий «Телеманії», Студія «1+1»
  • 1997—2001 — автор і ведучий програм «Табу», «Без табу», «Особливий погляд», заступник генерального продюсера, Студія «1+1»
  • 1998 — куратор проекту створення газети «Столичные новости»
  • 1998 — автор і ведучий циклу «5 на 5» (ток-шоу кандидатів до ВР України від партій і блоків)
  • 2001 — засновник громадської журналістської організації Хартія-4, член Комісії з журналістської етики
  • 2004 — ведучий 5 каналу
  • 2004 — майстер курсу «Ведучий телепрограм» в Університеті Театрального Мистецтва ім. Карпенко-Карого, працює в Громадському радіо, в експертній раді IREX
  • 2005 — ведучий програми «21 вересня» телеканалу К1
  • 2006 — зйомки у фільмі «Las Meninas», (режисер Ігор Подольчак, Україна, 2008).
  • 2007—2008 — ведучий «Без сентиментів — розмова з Миколою Вереснем» («Ток-шоу Миколи Вересня») — спільний проект УНІАН, телеканалу «Сіті» та радіостанції «106 FM»
  • 2007 — пише для журналу Telecity
  • 2008 — ведучий програми «Попередження» на Першому національному каналі
  • 2011—2013 ;— ведучий ток-шоу «Без кордонів» на Радіо "Ера"
  • З 2012 — викладач у Київському Національному Університеті Культури і Мистецтв, Інституті Кіно і Телебачення
  • 2012 — ведучий оновленого «Табу» на каналі 1+1.
  • 2014—2015  — ведучий програми «Підсумки з Миколою Вереснем» та співведучий «Підсумки з Миколою Вереснем та Віталієм Портніковим» на каналі «Еспресо»
  • 2015—2017  — ведучий авторської програми «Вересень» на UA:Першому
  • 2015—2017  — ведучий ток-шоу «Шоу Вересня» на «Радио Вести»
  • 2017  — ведучий програм «Дуель» та «Люди Вересня» на каналі NewsOne
  • З 2017  — ведучий програм «Нейтральна територія» та «Подія Вересня» на телеканалі «Прямий»
  • Активно співпрацював с газетою «Дзеркало тижня». Працював у Фонді Сороса та «Євразії»
  • Автор книжок «Табу» та «Без табу про „Без табу“» (зі Світланою Пиркало та Тетяною Ворожко)

Академік Національної телеакадемії України (1998)

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • 1997 — приз «Золота Ера» за ток-шоу «Табу» (Національна телекомпанія України).
  • 1997 — премія «Всенародне визнання» (Всеукраїнський фестиваль журналістики).
  • 1998 — премія «Журналіст року» (Загальнонаціональна програма «Людина року»).
  • 1998 — лауреат міжнародної премії «За сприяння свободі слова ім. Василя Стуса».
  • 2005 — Міжнародна нагорода «Свобода преси» Канадської організації журналістів за свободу слова (Canadian Journalists for Free Expression) за діяльність на 5-му каналі під час Помаранчевої революції.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

На виборах до Верховної Ради України 2002 року Вересень балотувався від блоку «Команда озимого покоління» третім номером за списком, який очолювали Валерій Хорошковський (перший номер) та Інна Богословська (другий номер).

Актор[ред. | ред. код]

Участь у кінофестивалях[ред. | ред. код]

2009[ред. | ред. код]

2008[ред. | ред. код]

Погляди[ред. | ред. код]

4 вересня 2018 року Микола Вересень звинуватив радянського розвідника та борця з ОУН-УПА Івана Кудрю в трагедії Бабиного Яру. На думку Вересня, що одну з найстрашніших трагедій Голокосту нацисти влаштували, щоб «задобрити киян». Які, мовляв, були обурені діями «євреїв» з НКВС та у відповідь забажали масової загибелі всіх євреїв Києва[1].

Родина[ред. | ред. код]

Батько Костянтин Ситник (1926—2017) — академік НАНУ, народний депутат України; дружина Олександра (1960) — викладач; дочка Олександра (1981); дочка Романа (1999).

Посилання[ред. | ред. код]


  1. Нацисти вбили євреїв у Бабиному Яру, щоб задобрити киян. ukranews_com (ua). Процитовано 2018-09-06.