Мороз Юрій Леонтійович
![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Юрій Леонтійович Мороз | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 8 серпня 1970 (54 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сміла, УРСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 183 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() ![]() ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання |
![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ю́рій Лео́нтійович Моро́з (нар. 8 серпня 1970, м. Сміла, УРСР, СРСР) — колишній радянський та український футболіст, захисник. Найбільш відомий завдяки виступам у складі київського «Динамо» та роботі на посаді тренера юнацької збірної України. Майстер спорту СРСР (1987). Заслужений тренер України (2009). Чемпіон світу серед юнацьких команд (1987), чемпіон Європи серед юнацьких команд (1987). Нині — тренер.
Вихованець ДЮСШ (Сміла), де навчався футболу під керівництвом А. С. Кривенка і республіканського спортінтернату, в якому тренувався у Федора Медвідя[1].
На дорослому рівні розпочав грати у нижчоліговому СКА (Київ), а 1987 року потрапив до складу «Динамо» (Київ), де тривалий час грав виключно за дублерів. Дебютував за першу команду «біло-синіх» в 1990 році. Всього провів у складі київського «Динамо» 58 матчів (8 з них у єврокубках) і забив один гол.
У 1993 році пограв у вищій лізі за рівненський «Верес», після чого тривалий час виступав за кордоном, спочатку в ізраїльських клубах, а потім російських.
Завершував кар'єру на батьківщині у клубах вищої ліги «Закарпаття» (Ужгород) та «Ворскла» (Полтава).
Юрій Мороз постійно викликався до лав юнацьких збірних СРСР: у 1987 році він став переможцем світової першості серед 17-річних та срібним призером чемпіонату Європи у тій же віковій групі. Два роки потому брав участь у молодіжному чемпіонаті світу у Саудівській Аравії.
У складі олімпійської збірної СРСР Мороз провів одну гру, відігравши 90 хвилин у відбірковому матчі XXV Олімпіади проти норвежців.
Матчі Юрія Мороза за олімпійську збірну СРСР | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
# | Дата | Місце | Стадіон | Матч | Рахунок | Турнір | ![]() |
![]() ![]() |
![]() | ||||
01. | 11.09.1990 | ![]() |
«Локомотив», Москва | ![]() ![]() |
2-2 | Відбірковий турнір ОІ-1992 |
Після розпаду СРСР Юрій Мороз отримав українське громадянство та вирішив виступати саме за збірну України. Проте провів у складі головної команди країни лише один матч — у червні 1992 на виїзді проти збірної США.
Матчі Юрія Мороза за національну збірну України | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
# | Дата | Місце | Стадіон | Матч | Рахунок | Турнір | ![]() |
![]() ![]() |
![]() | ||||
01. | 27.06.1992 | ![]() |
«Ратгерс Стедіум», Піскатавей | ![]() ![]() |
0-0 | Товариський матч |
Як тренер працював з юнацькими збірними України U-17, U-18 і U-19.
З сезону 2014/15 став працювати у київському «Динамо», де спочатку був асистентом молодіжної команди. У сезоні 2016/17 був головним тренером юнацької команди «Динамо» (U-19), після чого очолив молодіжну команду клубу[2], яку тренував до її розформування у червні 2021 року
З 26 червня 2021 року до 30 грудня 2021 року — головний тренер одеського «Чорноморця».
- Клубні трофеї
- Срібний призер чемпіонату України (1): 1992
- Чемпіон СРСР серед дублерів (1): 1990
- Чемпіон світу (U-16) (1): 1987
- Віце-чемпіон Європи серед юнацьких команд (1): 1987
- Особисті досягнення
- ↑ ЮРІЙ ЛЕОНТІЙОВИЧ МОРОЗ — fcdynamo.kiev.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Юрий МОРОЗ: В "Динамо" я уже не теоретик. Тут я тренер полей и огородов". Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Статистика гравця на порталі Footbook.ru (рос.)
- Профайл на сайті «Збірна Росії з футболу» [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Єврокубкова статистика гравця на сайті КЛІСФ [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика на National Football Teams (англ.)
- Профайл на сайті Transfermarkt.de [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- Інтерв'ю
- Ю.Мороз: «„Динамо“ ніколи не здавало матчі» [Архівовано 5 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.), 20.02.2009
- Народились 8 серпня
- Народились 1970
- Майстри спорту СРСР
- Тренери ФК «Чорноморець» Одеса
- Уродженці Сміли
- Українські футболісти
- Радянські футболісти
- Гравці олімпійської збірної СРСР з футболу
- Гравці збірної України з футболу
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Футболісти «Динамо-2» (Київ)
- Футболісти «Вереса» (Рівне)
- Футболісти «Говерли»
- Футболісти «Ворскли»
- Футболісти «Хапоеля» (Кфар-Сава)
- Футболісти «Бней-Єгуди»
- Футболісти «Аланії»
- Футболісти «Москви»
- Футболісти «Локомотива» (Нижній Новгород)
- Заслужені тренери України
- Українські футбольні тренери
- Тренери ФК «Інтер» Боярка