Вериги
Вериги (староцерк.-слов. верига — «ланцюг») — різного виду залізні ланцюги, смуги, пута[1], кільця, що носилися християнськими аскетами на голому тілі для смирення плоті; залізний капелюх, залізні підошви, мідна ікона на грудях, з ланцюгами від неї, іноді пронизані крізь тіло або шкіру та інше. Вага вериг може досягати десятків кілограмів.
Носіння вериг[ред. | ред. код]
Вериги спочатку були приналежністю ченців-аскетів. Ось як писав про них Григорій Богослов: «Інші виснажують себе залізними веригами, та стоншуючи плоть, стоншують разом гріх». Відповідно строгості аскетичного ідеалу, іноки не задовольнялися вже звичайним аналавом, як лише знаком своєї боротьби з плоттю; тому виникло бажання, щоб цей знак більш чутливо впливав на волю через вплив на тіло.
Стародавні подвижники засновували подвиг носіння вериг на деяких словах Нового Завіту: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий! » (Біблія Мт.11:28-30); «Благо є людині, як носить ярмо в своїй молодості, сидить самотньо та мовчить, бо він наклав його на нього» (Плач 3:27-28); «Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!…» (Біблія Гал 6:17).
Носіння вериг це свого роду аскетична вправа, що має на меті виснаження тілесне в безперестанному зусиллі, по слову апостола, розіп'яти плоть свою з пристрастями та похотями (Гал 5:124). Воно має власне те ж значення, що і носіння взад і вперед великих тягарів, каменів та кошиків з піском, що слугувало для упокорення спонукань плоті у східних пустельників перших століть християнської Церкви.
Ці важкі ланцюги і металеві пластини використовувалися аскетами для убивання плоті і придушення пристрастей[2].
Вериги святого Петра[ред. | ред. код]
Вериги святого Петра — ланцюги, якими за переказами був скутий апостол Петро в Мамертинській в'язниці в Римі (за іншою версією під час його арешту в Єрусалимі, про який згадано в 12-й главі Діянь апостольських). Зберігаються вериги в Римі в церкві Сан-П'єтро-ін-Вінколі (італ. Chiesa di San Pietro in Vincoli). Спочатку ланцюги зберігалися в Константинополі. В V столітті імператриця Євдокія відправила один ланцюг в Рим як дарунок папі Льву I, який побудував окремий храм для зберігання реліквії. Ланцюг, надісланий із Константинополя, був поміщений до церкви разом з іншими кайданами, в яких апостол Петро утримувався під арештом за імператора Нерона. Нині ланцюги знаходяться в прозорій дарохранильниці біля центрального вівтаря.
У православній церкві святкування поклоніння чесним веригам апостола Петра чиниться 16 січня (за юліанським календарем).
У літературі[ред. | ред. код]
Щось схоже на вериги носив герой казки «Пригоди барона Мюнхгаузена».
«Ледве я від'їхав від турецької столиці, як мені попався назустріч маленький чоловік, що біг з незвичайною швидкістю. До кожної його ноги була прив'язана важка гиря, та все ж він летів як стріла. — Куди ти? — запитав я його. — І навіщо ти прив'язав до ніг ці гирі? Адже вони заважають бігти! — Три хвилини тому я був у Відні, — відповів на бігу чоловік, — а зараз йду до Константинополя пошукати собі якої-небудь роботи. Гирі ж повісив до ніг, щоб не бігти дуже швидко, тому що поспішати мені нікуди».