Високопілля (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Високопілля
Vysokopillya gerb.png Vysokopillya prapor.png
Герб Високопілля Прапор Високопілля
Високопілля
Visokopil.gif
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Високопільський район
Рада Високопільська селищна рада
Код КОАТУУ: 6521855100
Основні дані
Засноване 1869 як Кронау
Статус з 1957 року
Площа 5,726 км²
Населення 4344 (01.01.2013)[1]
Густота 760 осіб/км²
Поштовий індекс 74000[2]
Телефонний код +380 5535
Географічні координати 47°29′39″ пн. ш. 33°31′58″ сх. д. / 47.49417° пн. ш. 33.53278° сх. д. / 47.49417; 33.53278Координати: 47°29′39″ пн. ш. 33°31′58″ сх. д. / 47.49417° пн. ш. 33.53278° сх. д. / 47.49417; 33.53278
Відстань
Найближча залізнична станція: Високопілля
До обл. центру:
 - залізницею: 131 км
 - автошляхами: 169 км
Селищна влада
Адреса 74000, Херсонська обл., Високопільський р-н., смт. Високопілля, вул. Визволителів, 112
Голова селищної ради Руслан Миколайович Застава
Карта
Високопілля is located in Україна
Високопілля
Високопілля
Високопілля is located in Херсонська область
Високопілля
Високопілля

Commons-logo.svg Високопілля у Вікісховищі

Високопі́лля (до 1915 року Кронау) — селище міського типу Херсонської області, центр Високопільського району, районний центр. Відстань до облцентру становить близько 169 км.

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

Засноване у 1869 році німцями — переселенцями з Таврійської губернії як група поселень під назвою з центром у Кронау (нім. Kronau). У 1887 р. тут налічувалося 86 дворів. У VIII випуску «Ведомостей из важнейших селений Европейской России» за 1886 рік Кронау згадується як центр волості. У 1889 році в ній проживало вже 497 чоловік, 349 із яких займалися сільським господарством. Інтенсивно розвивались товарно-грошові відносини і капіталістичне підприємництво. В середині 80-х років XIX століття в Кронау почав діяти невеликий пивоварний завод, два оптові склади вина, два лісопильних склади. Пізніше російський купець Ю. А. Торлін побудував в колонії паровий млин (його обслуговували 30 робітників; сучасний вигляд млина Торліна), який виробляв за добу 14,5 тонн борошна дев'яти сортів. У 1900 році товарообіг 17 торговельних підприємств Кронау становив 145 тис. крб., тричі на рік тут влаштовувались ярмарки, на які збиралися селяни, ремісники, торговельний люд із навколишніх сіл. На зламі віків в колонії вже працювали 5 магазинів, корчма, винний погріб, пивна та дріб'язкова лавки.

Вже в перші роки існування колонії на сезонні роботи сюди приїздили малоземельні та безземельні селяни-українці з Полтавської та Чернігівської губернії. Частина заробітчан, відпрацювавши сезон, залишалися зимувати в Кронау, пізніше одружувалися, заводили господарство і жили разом з німцями, водночас добре вивчаючи їх культуру, мову і звичаї. Поступово в селищі склалися чотири общини: українська, німецька, російська та єврейська. Вони були різними за чисельним складом, проте відігравали помітну роль в житті волосного центру. Представники національних общин часто одружувалися між собою і з'являлись російсько-єврейські, українсько-німецькі сім'ї.

Колонія росла, обіг її головних промислових підприємств збільшувався з кожним роком. Високу марку торлинського борошна знали не тільки в Російській імперії, але і за її межами. Саме процес економічного зростання Кронау сприяв тому, що Ю. А. Торлін використав свої зв'язки і фінанси для внесення змін до затвердженого царським указом проекту будівництва залізниці Херсон-Мерефа. Саме Юхиму Андрійовичу Торліну — російському купцю і підприємцю високопільці завдячують тим, що саме через Високопілля в 1916 році пролягла залізнична колія.

XX ст.[ред.ред. код]

У 1914 році, коли почалася війна царської Росії з кайзерівською Німеччиною, «височайшим указом» було перейменовано всі населені пункти з німецькими назвами. В 1915 році Кронау дістало офіційну назву — Високопілля за його місцем на високому вододілі Дніпра й Інгульця та південних відрогах Наддніпрянської височини.

В 1918 році селище входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане радянськими загарбниками.

З 1920 по 1923 рік Високопілля входило в Криворізький повіт Катеринославської губернії, в 19231926 роки в Апостолівський район Криворізького округу.

31 березня 1926 року ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову «Про утворення на території Херсонської округи Високопільського району з переважною німецькою людністю». Постановою передбачено: «Утворити на території Херсонської округи новий Високопільський район з переважною німецькою людністю з центром у селищі Високопілля у складі вищенаведених залюднених пунктів».

Всього в районі налічувалось 36 населених пунктів, з них 29 німецьких. За період із 1935 по 1944 рік район пережив декілька реорганізацій, в тому числі і ліквідації.

З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.

9 березня 2015 року у селищі невідомими патріотами було завалено пам'ятник Леніну.

Розташування[ред.ред. код]

У центрі міста розташована залізнична станція Високопілля, звідки курсують приміські поїзди до Миколаєва, Херсона, Апостолове. Пасажирські поїзда курсують також до Києва, Кривого Рогу, Сміли. Під час літніх перевезень є поїзди до Одеси. Станція працює не цілодобово.

У сучасних межах район існує з грудня 1966 року і розташований він на півночі Херсонської області в басейні ріки Інгулець, правої притоки Дніпра, і межує з адміністративними областями України — Миколаївською і Дніпропетровською. На півночі район має спільні кордони з Широківським та Апостолівським районами Дніпропетровської області, на півдні з Великоолександрівським районом Херсонської області, на сході — з Нововоронцовським районом Херсонської області, на заході з Березнегуватським районом Миколаївської області.

Храми[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.