Вишеград (Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вишеград
угор. Visegrád
Герб Прапор
Герб Прапор
Вишеград (Угорщина)
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Пешт
Регіон Центральна Угорщина
Засноване 1009
Населення 1 832 (на 1 січня 2015 року)
Площа 33,27 км²
Густота населення 55,88 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 2025
Телефонний код +36-26
Географічні координати 47°47′09″ пн. ш. 18°58′13″ сх. д. / 47.78583° пн. ш. 18.97028° сх. д. / 47.78583; 18.97028Координати: 47°47′09″ пн. ш. 18°58′13″ сх. д. / 47.78583° пн. ш. 18.97028° сх. д. / 47.78583; 18.97028
Місцева влада
Веб-сторінка visegrad.hu
Мер Félegyházi András
Мапа
Вишеград (Угорщина)
Вишеград
Вишеград

Commons-logo.svg Вишеград у Вікісховищі

Вишеград (угор. Visegrád) — невелике давнє місто на півночі Угорщини у вигині Дунаю, за 35 км на північ від Будапешта, навпроти міста Надьмарош. Над Вишеградом на правому березі Дунаю височіє на горі висотою 328 метрів замок XIII століття.

Місто має площу 33,27 км ² і населення 1,832 (на 1 січня 2015 року).

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва Вишеград має слов'янське походження, означає високий град, або «верхній замок». У сучасній словацькому та чеському правопису Vyšehrad.

З тим же ім'ям існує місто — Вишеград в Боснії і Герцеговині; місто в Україні поряд з Києвом з ім'ям Вишгород; одине містечко в Польщі з ім'ям Вишогруд і замок Вишеград в Празі.

Замок Вишеград називається по-угорськи Fellegvár, в буквальному значенні «хмарні вежі».[1] У Німеччині, місто називається Plintenburg.

Історія[ред. | ред. код]

Замок під час правління короля Матьяша (Матвія) Корвіна
Руїни Вишеградського замку на картині Марко Каролі, 1826 рік.
Вишеград в 16 столітті (1595 рік), малюнок Йоріса Хофнаґеля
Вишеградський замок

Вишеград вперше згадується в 1009 році як комітатське місто і головне місто з архієпископом.

З 1206 р. при дворі угорського короля Андрія ІІ упродовж шести років перебував майбутній король Русі Данило Романович. Після руйнівного монгольського вторгнення в Європу в 1242 році, місто було відновлено в дещо іншому місці на півдні. Король Карл I Роберт зробив Вишеград своєю королівською резиденцією, тут була столиця Угорського королівства з 1325 року.

У 1335 році Карл проводив у Вишеграді двомісячний з'їзд з чеським королем Яном Люксембургом і польським — Казимиром III. Це мало вирішальне значення у створенні миру між трьома королівствами та забезпеченням альянсу між Польщею та Угорщиною проти Габсбургів Австрії. Інший з'їзд проходив також у 1338 році (це мало значний уплив на розвиток взаємостосунків між Королівствами Руським, Польським, Угорським).

Сигізмунд, імператор Священної Римської імперії і король Угорщини та Хорватії, переніс королівську резиденцію в Буду між 1405 і 1408 роками. Угорський король Матвій Корвін використовував Вишеград як заміську резиденцію.

Вишеград утратив значення після розділу Угорського королівства, яке відбулося після битви при Могачі в 1526 році.

У 1991 році провідні політичні діячі Угорщини, Чехословаччини і Польщі зустрілися тут, щоб сформувати періодичні форуми — Вишеградську групу — з навмисним натяком на зустрічі багато століть раніше в 1335 році.

Вишеграду були надані міські привілеї знову в 2000 році.

Пам'ятки Вишеграда[ред. | ред. код]

Верхній замок[ред. | ред. код]

Після монгольської навали, король Угорщини Бела IV і його дружина звели нову систему укріплень, побудовану в 1240-1250-ті роки біля зруйнованого раніше міста. Перша частина нової системи був Верхній замок на вершині високого пагорба. Замок був закладений в трикутному плані та з трьома вежами по кутах. У 14-му столітті, в той час коли Угорщиною управляла Анжуйська династія, замок став королівською резиденцією і був розширений з новою стіною завіси і палацовими будівлями.

Близько 1400 року король Сигізмунд I Люксембург звів третю навісну стіну, побудував і розширив замковий палац. Наприкінці 15-го століття, король Матвій Корвін відремонтував інтер'єр замкових споруд.

Верхній замок також служив для зберігання угорських королівських регалій між 14-му столітті і 1526 роком. В 1544 році Вишеград був окупований Османською імперією, і, крім короткого періоду в 15951605 роках, він залишався в турецьких руках до 1685 року. Замок був серйозно пошкоджений турками і ніколи не використовувався після того.

Нижній замок — Вежа Соломона

Замок в даний час відкритий для громадського відвідування.


Нижній замок[ред. | ред. код]

Нижній замок є частиною системи укріплень, які з'єднують Верхній замок з Дунаєм. У його центрі височіє вежа Соломона, велика, шестикутна житлова вежа звісна з XIII-го століття. У XIV-му столітті, нова завіса стіни були побудовані навколо вежі. Під час турецького набігу в 1544, південна частина башти звалилися. Його реконструкція почалася тільки в 1870-тих роках і була закінчена в 1960 році.

В даний час у вежі знаходиться встановлена виставка музей короля Матьяша (Mátyás Király Múzeum) у Вишеграді. Виставки представляють реконструйовані готичні фонтани з Королівського палацу, ренесансної скульптури у Вишеграді, і історії Вишеграда.

Королівський палац[ред. | ред. код]

Королівський палац
Сучасний вигляд королівського палацу у Вишеграді

Перший королівський дім у Вишеграді був побудований королем Карлом I Робертом після 1325 року. У другій половині XIV-го століття, його було збільшено при синові Карла I, королі Людвіку I Великому.

В останній третині XIV-го століття, король Людовик і його наступник Сигізмунд I Люксембург більшість ранніх будівель демонтували і побудували новий, розкішний палацовий комплекс, обширні руїни якого досі видно сьогодні. Палацовий комплекс був закладений на квадратний фундамент розміром 123×123 м. З півночі до палацу примикає сад, а з півдня францисканський чоловічий монастир, заснований королем Сигізмундом у 1424 році. Під час Людовика I і Сигізмунда, палац був офіційною резиденцією королів Угорщини приблизно до 1405—1408 років.

Між 1477 і 1484 роками Матвієм Корвіном палацовий комплекс був реконструйований в пізньому готичному стилі. Архітектурний стиль Італійського Відродження був використаний для прикраси, тут цей стиль вперше з'явився в Європі за межами Італії. Після облоги турками в 1544 році, палац перетворився на руїни. Вже у 18-ому столітті він був повністю покритий землею. Його розкопки почалися в 1934 році і тривають донині.

Реконструйовану будівлю королівської резиденції відкрито для громадськості і відкрито виставку з історії палацу в реконструйованих історичних інтер'єрах.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Antal Papp: Magyarország (Hungary), Panoráma, Budapest, 1982, ISBN 963 243 241 X, p. 860, pp. 229—236

Посилання[ред. | ред. код]