Вишеград (Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вишеград
угор. Visegrád
HUN Visegrád Címer.svg
Герб
Вишеград (Угорщина)
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Пешт
Регіон Центральна Угорщина
Засноване 1009
Населення 1 832 (на 1 січня 2015 року)
Площа 33,27 км²
Густота населення 55,88 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 2025
Телефонний код +36-26
Географічні координати 47°47′09″ пн. ш. 18°58′13″ сх. д. / 47.78583° пн. ш. 18.97028° сх. д. / 47.78583; 18.97028Координати: 47°47′09″ пн. ш. 18°58′13″ сх. д. / 47.78583° пн. ш. 18.97028° сх. д. / 47.78583; 18.97028
Місцева влада
Веб-сторінка visegrad.hu
Мер Félegyházi András
Мапа
Вишеград (Угорщина)
Вишеград
Вишеград

Commons-logo.svg Вишеград у Вікісховищі

Вишеград (угор. Visegrád) — невелике давнє місто на півночі Угорщини в вигині Дунаю, в 35 км на північ від Будапешта, навпроти міста Надьмарош. Над Вишеградом на правому березі Дунаю височіє на горі висотою 328 метрів замок XIII століття.

Місто має площу 33,27 км ² і населення 1,832 (на 1 січня 2015 року).

Етимологія[ред.ред. код]

Назва Вишеград має слов'янське походження, означає високий град, або «верхній замок». У сучасній словацькому та чеському правопису Vyšehrad.

З тим же ім'ям існує місто — Вишеград в Боснії і Герцеговині; місто в Україні поряд з Києвом з ім'ям Вишгород; одине містечко в Польщі з ім'ям Вишогруд і замок Вишеград в Празі.

Замок Вишеград називається по-угорськи Fellegvár, в буквальному значенні «хмарні вежі».[1] У Німеччині, місто називається Plintenburg.

Історія[ред.ред. код]

Замок під час правління короля Матьяша
Руїни Вишеградського замку на картині Марко Каролі, 1826 рік.
Вишеград в 16 столітті (1595 рік), малюнок Йоріса Хофнаґеля
Вишеградський замок

Вишеград вперше згадується в 1009 році як комітатське місто і головне місто з архієпископом. Після руйнівного монгольського вторгнення в Європу в 1242 році, місто було відновлено в дещо іншому місці на півдні. Король Карл I Роберт зробив Вишеград, своєю королівською резиденцією, тут була столиця Угорщини з 1325 року.

У 1335 році Карл проводив в Вишеграді двомісячний з'їзд з чеським королем, Яном Люксембургом, і польським королем, Казимиром III. Це мало вирішальне значення у створенні миру між трьома королівствами та забезпеченням альянсу між Польщею та Угорщиною проти Габсбургів Австрії. Інший з'їзд проходив в подальшому в 1338 році.

Сигізмунд, імператор Священної Римської імперії і король Угорщини та Хорватії, переніс королівську резиденцію в Буду між 1405 і 1408 роками. Угорський король Матвій Корвін, використовував Вишеград як заміську резиденцію.

Вишеград втратив значення після розділу Угорського королівства, яке відбулося після битви при Могачі в 1526 році.

У 1991 році провідні політичні діячі Угорщини, Чехословаччини і Польщі зустрілися тут, щоб сформувати періодичні форуми, Вишеградську групу, з навмисним натяком на зустрічі багато століть раніше в 1335 році.

Вишеграду були надані міські привілеї знову в 2000 році.

Пам'ятки Вишеграда[ред.ред. код]

Верхній замок[ред.ред. код]

Після монгольської навали, король Угорщини Бела IV і його дружина звели нову систему укріплень, побудовану в 1240-1250-ті роки біля зруйнованого раніше міста. Перша частина нової системи був Верхній замок на вершині високого пагорба. Замок був закладений в трикутному плані та з трьома вежами по кутах. У 14-му столітті, в той час коли Угорщиною управляла Анжуйська династія, замок став королівською резиденцією і був розширений з новою стіною завіси і палацовими будівлями.

Близько 1400 року король Сигізмунд I Люксембург звів третю навісну стіну, побудував і розширив замковий палац. Наприкінці 15-го століття, король Матвій Корвін відремонтував інтер'єр замкових споруд.

Верхній замок також служив для зберігання угорських королівських регалій між 14-му столітті і 1526 роком. В 1544 році Вишеград був окупований Османською імперією, і, крім короткого періоду в 15951605 роках, він залишався в турецьких руках до 1685 року. Замок був серйозно пошкоджений турками і ніколи не використовувався після того.

Нижній замок — Вежа Соломона

Замок в даний час відкритий для громадського відвідування.


Нижній замок[ред.ред. код]

Нижній замок є частиною системи укріплень, які з'єднують Верхній замок з Дунаєм. У його центрі височіє вежа Соломона, велика, шестикутна житлова вежа звісна з XIII-го століття. У XIV-му столітті, нова завіса стіни були побудовані навколо вежі. Під час турецького набігу в 1544, південна частина башти звалилися. Його реконструкція почалася тільки в 1870-тих роках і була закінчена в 1960 році.

В даний час у вежі знаходиться встановлена виставка музей короля Матьяша (Mátyás Király Múzeum) у Вишеграді. Виставки представляють реконструйовані готичні фонтани з Королівського палацу, ренесансної скульптури у Вишеграді, і історії Вишеграда.

Королівський палац[ред.ред. код]

Королівський палац
Сучасний вигляд королівського палацу у Вишеграді

Перший королівський дім у Вишеграді був побудований королем Карл I Роберт після 1325 року. У другій половині XIV-го століття, його було збільшено при синові Карла I, королі Людвіку I Великому.

В останній третині XIV-го століття, король Людовик і його наступник Сигізмунд I Люксембург більшість ранніх будівель демонтували і побудували новий, розкішний палацовий комплекс, обширні руїни якого досі видно сьогодні. Палацовий комплекс був закладений на квадратний фундамент розміром 123×123 м. З півночі до палацу примикає сад, а з півдня францисканський чоловічий монастир, заснований королем Сигізмундом у 1424 році. Під час Людовика I і Сигізмунда, палац був офіційною резиденцією королів Угорщини приблизно до 1405–1408 років.

Між 1477 і 1484 роками Матвієм Корвіном палацовий комплекс був реконструйований в пізньому готичному стилі. Архітектурний стиль Італійського Відродження був використаний для прикраси, тут цей стиль вперше з'явився в Європі за межами Італії. Після облоги турками в 1544 році, палац перетворився на руїни. Вже у 18-ому столітті він був повністю покритий землею. Його розкопки почалися в 1934 році і тривають донині.

Реконструйовану будівлю королівської резиденції відкрито для громадськості і відкрито виставку з історії палацу в реконструйованих історичних інтер'єрах.


Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Antal Papp: Magyarország (Hungary), Panoráma, Budapest, 1982, ISBN 963 243 241 X, p. 860, pp. 229–236