Вишеград (Боснія і Герцеговина)

Вишеград; босн. Višegrad, серб. Вишеград
	герб
	Основні дані
	43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д.Координати: 43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д.
Країна	Боснія і Герцеговина
Регіон	Республіка Сербська, Істочно-Сараєво, Подриння
Столиця для	Вишеград (municipality of the Republika Srpska)
Засновано	1407
Площа	1,91 км²
Населення	5869 мешканців (2013 рік)
Висота НРМ	299 м
Водойма	Дрина, Rzavd, Dobrun Monasteryd
Телефонний код	(387) 58
Часовий пояс	UTC+1
GeoNames	3187681
OSM	↑2528287 ·R (Вишеград, Республіка Сербська)
Поштові індекси	73240
	Міська влада
Мер міста	Славіша Мішкович
Вебсайт	visegradturizam.com
	Мапа
	Вишеград Вишеград (Боснія і Герцеговина)
	Вишеград у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Вишеград.

Вишеград (босн. Višegrad, серб. Вишеград) — місто та муніципалітет у Боснії і Герцеговині на території політичного утворення Республіка Сербська. Місто стоїть на річці Дрина, і знаходиться на шляху з Горажде і Устіпрачі в сербське місто Ужиці. Неподалік від міста знаходиться гора Варда.

Після боснійської війни за Дейтонськими угодами Вишеград увійшов до складу Республіки Сербської. Зараз це місце приваблює багатьох туристів^{[джерело?]}. У місті є футбольний клуб «Дрина Вишеград».

Чисельність населення міста за переписом 2013 року склала 5 869 осіб, громади — 11 774 чоловік^[1] (в 1991 році — 21 199 осіб).

Географія[ред. | ред. код]

Вишеград знаходиться на річці Дрина, частині географічної області Подрин'є. Також є частиною історичної області Старі Влах; околиці міста історично називалися «Вишеградскі Старі Влах»,^[2]^[3] етнографічного регіону^[4], у якому населення було ближче до Ужиці (на сербському боці річки Дрина), ніж навколишніх поселень.

Історія[ред. | ред. код]

Середньовіччя[ред. | ред. код]

Міст через Дрину.

У Середньовіччі, вся область де тепер находиться Вишеград стала частиною Сербської імперії, у часи Стефана Неманя. У середині 14-го століття він був під владою сербського жупана Ніколи Алтамоновича. Тоді ці землі були зайняті боснійським королем Твртко I і ввійшло в Боснійське королівство. Під час правління сербського імператора Стефана Душана (1331—1355), жупан Прібіл обіймав цю область. Прібіл нібито заснував монастир Добрун між 1340 і 1343 роками. Сини Прібіла продовжували розбудовувати монастирський комплекс, розфарбували зовнішній притвор і скарбницю в північній стороні в 1383 році. Згідно турецьким джерелам, в 1454 році, місто було завойоване Османською імперією на чолі з Осман-паша. Вишеград залишався під владою Османської імперії, до Берлінського конгресу (1878), коли Австро-Угорщина взяла під свій контроль Боснію і Герцеговину.

Османський період[ред. | ред. код]

Міст Мехмеда-паші Соколовича збудований у 1571—1577 роках за наказом великого візира Османської імперії Мехмеда-паші Соколовича (боснійського серба за походженням) на початку шляху, що сполучав Боснію зі Стамбулом (відомого як Цареградська джада або Шлях до імператорського міста). Автор проекту — видатний османський архітектор Сінан.

У 1875 році серби з району між Вишеградом і Нові-Пазар повстали і створили ополчення, яке в 1876 році воювало на Ібарі^[5].

Визначні місця[ред. | ред. код]

Міст Мехмеда-паші Соколовича. Міст занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, про нього написано роман «Міст на Дрині» Іво Андрича , нобелівського лауреата з літератури.
Меморіал Іво Андрича.

Визначні особи міста[ред. | ред. код]

Мехмед Баждаревич (1960) — югославський та боснійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, футбольний тренер
Неджат Бранкович (1962) — прем'єрміністр Федерації Боснія і Герцеговина
Саша Станішич (1978) — німецький письменник боснійського походження
Іво Андрич (1892—1975) — письменник, виріс у Вишеграді