Вишеград (Боснія і Герцеговина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вишеград
босн. Višegrad, серб. Вишеград
Герб
Вишеград
Основні дані

43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д. / 43.78278; 19.29111Координати: 43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д. / 43.78278; 19.29111

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Регіон Республіка Сербська, Громада Вишеград
Населення 5869[1] мешканців (2013 рік)
Телефонний код 387 58
Висота над рівнем моря 299 м
Міська влада
Мер міста Славіша Мішкович
Вишеград (Боснія і Герцеґовина)
Вишеград
Вишеград

Commons-logo.svg Вишеград у Вікісховищі

Вишеград (босн. Višegrad, серб. Вишеград) — місто та муніципалітет у Республіці Сербській (Боснія і Герцеговина). Місто стоїть на Дріні , на шляху з Горажде і Устіпрачі в сербське місто Ужице. Неподалік від міста знаходиться гора Варда .

Після війни за Дейтонськими угодами Вишеград увійшов до складу Республіки Сербської. Зараз це місце приваблює багатьох туристів. У місті є футбольний клуб «Дріна Вишеград».

Чисельність населення міста за переписом 2013 року склала 5 869 чоловік, громади - 11 774 чоловік[1]1991 році - 21 199 осіб).

Географія[ред.ред. код]

Вишеград знаходиться на річки Дріні, частині географічної області Подрін'є. Це також є частиною історичної області Старі Влах; околиці міста історично називалися "Вишеградскi Старі Влах",[2][3] етнографічного регіону[4], в якому населення було ближче до Ужице (на сербському боці річки Дріна), ніж навколишніх поселень.

Історія[ред.ред. код]

Середньовіччя[ред.ред. код]

Міст через Дріну.

У Середньовіччі, вся область де тепер находиться Вишеград стала частиною Сербської імперії, в часи Стефана Неманя. У середині 14-го століття він був під владою сербського жупана Ніколи Aлтамоновича. Тоді ці землі були зайняті боснійським королем Твртко I і ввійшло в Боснійське королівство. Під час правління сербського імператора Стефана Душана (1331-1355), жупан Прібіл обіймав цю область. Прібіл нібито заснував монастир Добрун між 1340 і 1343 роками. Сини Прібіла продовжували розбудовувати монастирський комплекс, розфарбували зовнішній притвор і скарбницю в північній стороні в 1383 році. Згідно турецьким джерелам, в 1454 році, місто було завойоване Османською імперією на чолі з Осман-паша. Вишеград залишався під владою Османської імперії, до Берлінського конгресу (1878), коли Австро-Угорщина взяла під свій контроль Боснію і Герцеговину.

Османський період[ред.ред. код]

Міст Мехмеда-паші Соколовича збудований у 15711577 роках за наказом великого візира Османської імперії Мехмеда-паші Соколовича (боснійського серба за походженням) на початку шляху, що сполучав Боснію зі Стамбулом (відомого як Цареградська джада або Шлях до імператорського міста). Автор проекту — видатний османський архітектор Сінан.

У 1875 році, серби з району між Вишеградом і Нові-Пазар повстали і створили ополчення, яке в 1876 році воювало на Ібарі[5].

Визначні місця[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]


Панорама[ред.ред. код]

Панорама міста
Панорама міста

Примітки[ред.ред. код]


Боснія і Герцеговина Це незавершена стаття з географії Боснії і Герцеговини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.