Вишневе (Бердичівський район)
| село Вишневе | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Тер. громада | Ружинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020130070082664 |
| Основні дані | |
| Засноване | наприкінці XVI ст. |
| Колишня назва | Велика Чернявка |
| Населення | 293 (2001) |
| Площа | 1,938 км² |
| Густота населення | 151,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13633 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°45′36″ пн. ш. 28°59′37″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
248 м |
| Найближча залізнична станція | Роставиця |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. О. Бурди, 44, смт Ружин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13601 |
| Карта | |
  Вишневе | |
 Вишневе | |
| Мапа | |
| |
Вишне́ве (до 1963 року — Велика Чернявка) — село в Україні, у Ружинській селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 293 особи (2001). У 1923—59 роках та 1967—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
Розташоване за 20 км західніше Ружина та за 6 км від залізничної станції Роставиця[1].
У середині 19 століття в селі проживало 743 селян обох статей (435 православних та 308 римокатоликів)[2][3]. За довідником 1885 року в селі мешкала 331 особа, налічувалося 49 дворових господарства[4], наприкінці 19 століття — 1 280 осіб, з них 664 чоловіків та 616 жінок, дворів — 197[5], або 1 140 мешканців[6].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 314 осіб, з них: православних — 891, римокатоликів — 407, чоловіків — 672, жінок — 642[7].
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 647 осіб, з них 800 чоловіків та 847 жінок; етнічний склад: українців — 1 635, росіян — 2, євреїв — 5, поляків — 5. Кількість домогосподарств — 369, з них несільського типу — 5[8].
На початок 1970-х років село мало 309 дворів із населенням 787 осіб[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 388 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 293 особи[9].
Засноване наприкінці XVI століття[1], за іншими даними — 1625 року[8]. У 1724 році збудовано дубову, з солом'яною покрівлею, церкву. У 1741 році було тут 30 дворів[2]. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, належало великому коронному гетьманові Янові-Клеменсу Браницькому, сплачувало з 55 дворів 8 злотих і 17 грошів до замку та 34 злотих і 8 грошів до скарбу[10].
У середині 19 століття — село Бердичівського повіту Київської губернії. Лежало за 40 верст від Бердичева, на безіменному струмкові, що впадав до Роставиці, між селами Сестринівка та Мала Чернявка, на відстані 5 верст від кожного з них. В селі розміщувалася волосна управа, поліційне управління — у Махнівці. Належало Й. Ф. Куриловичу, римокатолику, який мав сина Антона, 1824 року народження. Землі в маєтку 1 882 десятини. Була церква, збудована з дерева у 1787 році, при ній землі 90 десятин з хутором. До парафії належало сільце Царівка[2][3].
За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Чернявської (Мало-Чернявської) волості Бердичівського повіту Київської губернії. Лежало на річці Стовбій, були церковна парафія, заїзд, водяний млин[4].
Наприкінці 19 століття — власницьке село Мало-Чернявської волості Бердичівського повіту Київської губернії, на річці Самець (Стовбій). Відстань до повітового центру, м. Бердичів — 30 верст, до найближчої залізничної станції Раставиця, де розміщувалася також найближча телеграфна станція — 6 верст, до найближчої поштової казенної станції в Ружині — 15 верст, до найближчої поштової земської у Білопіллі — 10 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство, окремі селяни наймалися на залізницю та прислугою у містах. У селі числилося 1 546 десятин землі, з яких 1 075 десятин належало поміщикам, 404 десятини — селянам, 2 десятини — іншим прошаркам та 67 десятин — церкві. Село належало А. І. Кириловичу. Господарство вів сам поміщик, за трипільною сівозміною, як і селяни. В селі були церква, збудована 1787 року, церковно-парафіяльна школа, кузня, 2 водяні та 3 вітрові млини. Пожежний обоз складався з 4 бочок, 4 багрів та 4 відер[5][6].
У 1923 році включена до складу новоствореної Великочернявської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Ружинського району Бердичівської округи; адміністративний центр ради[11]. Відстань до районного центру, містечка Ружин — 18 верст, до окружного центру в Бердичеві — 32 версти, до найближчої залізничної станції Козятин — 12 верст[8].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 186 жителів села[12].
17 лютого 1935 року, відповідно до постанови Президії ВУЦВК «Про склад нових адміністративних районів Київської області», село, в складі сільської ради, включене до Вчорайшенського району Київської області[11].
На фронтах Другої світової війни воювали 204 селян, 104 з них загинули, 98 нагороджені орденами й медалями, в тому числі майора С. І. Кучерявого — орденом Леніна. У 1965 році на їх честь встановлено обеліск слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу зерно-бурякового напряму. Господарство обробляло 1 669 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1 602 га ріллі, мало розвинуте тваринництво. 19 працівників нагороджені орденами й медалями СРСР. У селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медичний пункт, дитячі ясла, поштове відділення, магазин[1].
28 листопада 1957 року, внаслідок ліквідації Вчорайшенського району, село передане до складу Ружинського району Житомирської області. 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», територію та населені пункти Великочернявської сільської ради приєднано до складу Вільнопільської сільської ради Ружинського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, село увійшло до Попільнянського району Житомирської області. 8 квітня 1963 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 158 «Про перейменування деяких сільських рад і населених пунктів в районах області», с. Велика Чернявка перейменоване на Вишневе. 4 січня 1965 року, в складі сільської ради, увійшло до відновленого Ружинського району Житомирської області. 3 квітня 1967 року в селі утворено Вишнівську сільську раду Ружинського району[11].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Вишнівської сільської ради Ружинського району включено до складу Ружинської селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[13].
- Гаврилюк Йосип Федорович (1946—2024) — український поет, публіцист, краєзнавець.
- ↑ а б в г Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Вишневе, Ружинський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 623-624. — 15 000 прим.
- ↑ а б в Л. Похилевич. Чернявка Великая // Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи или Статистическія, историческія и церковныя заметки о всехъ деревняхъ, селахъ, мѣстечкахъ и городахъ, въ предѣлахъ губерніи находящихся. Україніка (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 281. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ а б Czerniawka, 2.) Cz. Wielka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 820. (пол.)
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 156. (рос. дореф.)
- ↑ а б 8. С. Великая Чернявка // Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. с. 348-349. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ а б Czerniawka, 2.) Cz. Wielka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 369. (пол.)
- ↑ Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. (рос. дореф.). Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 89. Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 100-101. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 40. ISBN 978-617-604-057-6. Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 231, 538, 561, 579. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ Вишневе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2022.
- Погода в селі Вишневе [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |