Вулиця Левандівська
| Вулиця Левандівська Львів | |
|---|---|
 Кінець вулиці (2012) | |
| Місцевість | Левандівка |
| Район | Залізничний |
| Назва на честь | мікрорайону Левандівка |
| Колишні назви | |
| Янівська бічна, Білогорська (част.), Ідзіковського, Вестрінґ, Ідзіковського, Індустріальна, Новоросійська | |
| польського періоду (польською) | Janowska boczna (cz.), Białohorska (cz.), Idzikowskiego |
| радянського періоду (українською) | Ідзіковського, Індустріальна, Новоросійська |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1400 м. |
| поштові індекси | 79025[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 6а; № 131 (приміський)[2] |
| Маршрутні таксі | № 11, 17[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «вул. Широка», «вул. Ливарна», «вул. Естонська»[2] |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—36[3] |
| Державні установи | притулок для дітей служби у справах дітей Львівської ОДА, підрозділи регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» |
| Навчальні заклади | ДНЗ № 6 «Барвінковий дивосвіт» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 25 (вул. Повітряна, 12)[1] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Левандівська у Вікісховищі  | |
Ву́лиця Леванді́вська — вулиця в Залізничному районі міста Львова[4][5], в місцевості Левандівка. Простягається від вулиці Шевченка до перехрестя вулиць Широкої та Сяйво[6].
У 1930 році частина вулиці від вулиці Шевченка згадується як Янівська бічна. У 1931 році — частина вулиці Білогорської. У 1936 році вулицю подовжено до вулиці Широкої та названо на честь польського військового пілота Людвіка Ідзіковського, який загинув під час перельоту Атлантичного океану. Ця назва була дана в контексті назв інших вулиць Левандівки, пов'язаних з авіацією. Це робилося через те, що вони були утворені на місці старого львівського летовища, закритого у 1929 році.
За часів німецького окупаційного режиму в січні 1943 року вулицю перейменували на Вестрінґ. У липні 1944 року передвоєнну назву Ідзіковського було повернено. 1950 року вулицю назвали Індустріальною, 1975 — Новоросійською, на згадку про місто Новоросійськ на Кубані. У 1993 році отримала сучасну назву — вулиця Левандівська, на згадку про місцевість Левандівка, в межах якої розташована.
№ 5 — територія 124-го об'єднаного центру забезпечення тилу Збройних Сил України (в/ч А2678).
№ 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23 — триповерхові житлові будинки барачного типу кінця 1950-х — початку 1960-х років.
№ 14/1 — експлуатаційне вагонне депо Клепарів (ВЧДЕ—4) регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».
№ 14а—28 — двоповерхові житлові будинки барачного типу кінця 1950-х років.
№ 16а — одноповерховий житловий будинок барачного типу 1950-х років.
№ 17в — двоповерховий будинок, в якому від 1996 року функціює притулок для дітей служби у справах дітей Львівської ОДА[7].
№ 25 (колишні адреси — вул. Білогорська, 42; вул. Янівська бічна, 45)[8] — чотириповерховий житловий будинок барачного типу кінця 1950-х — початку 1960-х років — колишній гуртожиток виокремленого підрозділу «Локомотивне депо «Львів-Захід» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця». 2013 року його та модульну котельню, що розташована у підвальному приміщенні гуртожитку передані «Львівською залізницею» у власність територіальної громади міста Львова[9].
№ 30 — двоповерховий будинок 1950-х років. Нині в будинку містяться підрозділи регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» — центр професійного розвитку персоналу Регіональної філії і Відокремлений підрозділ «Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд № 3», а також дошкільний навчальний заклад № 6 «Барвінковий дивосвіт».
- Світлини вуличної забудови
-
Середня частина вулиці Левандівської -
Середня частина вулиці Левандівської -
Двоповерховий будинок 1950-х років (вул. Левандівська, 20) -
Колишній гуртожиток локомотивного депо «Львів-Захід» (вул. Левандівська, 25) -
Двоповерховий будинок 1950-х років (вул. Левандівська, 28) -
Табличка з назвою вулиці
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
- ↑ а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 19 червня 2025.
- ↑ Список вулиць Залізничного району м. Львова. zl.lv.court.gov.ua. Залізничний районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 19 червня 2025.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Л). lviv.ridne.net. Ріднет. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 19 червня 2025.
- ↑ Вулиця Левандівська. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 19 червня 2025.
- ↑ Львівський дитячий притулок. prytulok.lviv.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
- ↑ Краківське передмістя, 2011.
- ↑ Гуртожиток залізниці передадуть у комунальну власність. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 8 листопада 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
- Ілько Лемко. Левандівка-2 // Львівська газета. — 2008, 3 січня. — № 1 (309).
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 394. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 34, 82, 87,106. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 224, 272. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7022-93-8.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Левандівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.