Вулиця Сяйво
| Вулиця Сяйво Львів | |
|---|---|
 Вулиця Сяйво навпроти керамічного заводу | |
| Місцевість | Левандівка |
| Район | Залізничний |
| Колишні назви | |
| Грюнвальдська, Міська, Вестрінґ ІІ, Міська; Білогорська бічна, Кулаковського, Кленова | |
| польського періоду (польською) | Grunwaldzka, Miejska; Białohorska boczna, Kułakowskiego |
| радянського періоду (українською) | Міська; Кулаковського, Кленова |
| радянського періоду (російською) | Городская; Кулаковского, Кленовая |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1520 м. |
| Координати початку | 49°49′56.36″ пн. ш. 23°58′38.93″ сх. д. / 49.83232° пн. ш. 23.97748° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′42.99″ пн. ш. 23°58′43.94″ сх. д. / 49.84528° пн. ш. 23.97887° сх. д. |
| поштові індекси | 79052[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 6а, 18; приміські — 131, 1001[2] |
| Тролейбуси | № 32[2] |
| Маршрутні таксі | № 11, 13, 20, 23, 34, 43[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «вулиця Широка», «вулиця Сяйво»[2] |
| Рух | двосторонній, односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—23, 89, 91, 99, 101, 103, 105, 105а, 107, 107а, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 123, 125, 127[3] |
| Архітектурні пам'ятки | № 16[4] |
| Храми | Церква Покрови Пресвятої Богородиці |
| Навчальні заклади | Львівська середня загальноосвітня школа № 67 |
| Медичні заклади | стоматологічні клініки «Львівмедсервіс», «Наша стоматологія» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 52 (вул. Низинна, 5)[1] |
| Забудова | польський: функціоналізм кінця 1920-х, конструктивізм 1930-х; радянський конструктивізм 1950—1980-х років[5] |
| Комерція | СМ «АТБ» |
| Підприємства | Львівський керамічний завод, ЛКП «Сяйво» |
| Парки | Левандівський парк |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Сяйво у Вікісховищі | |
Ву́лиця Ся́йво — вулиця в Залізничному районі Львова на Левандівці. Сполучає вулиці Городоцьку та Повітряну, утворюючи перехрестя з вулицями Широкою та Левандівською.
У 1981 році з двох окремих вулиць утворено нову вулицю, завдовжки близько 1,52 км. Її назвали — вулиця Сяйво[6]. До того назви вулиць-попередниць змінювались неодноразово, переважно у зв'язку зі змінами політичних режимів.
- Частина вулиці від Городоцької до перехрестя з вулицями Широкою та Левандівською
- 1927 — 1928 — Ґрюнвальдська, на честь Ґрюнвальдської битви 1410 року.
- 1928 — 1943 — Міська.
- 1943 — липень 1944 — Вестрінґ ІІ.
- липень 1944 — 1963 — Міська.
- від 1963 року — нинішня назва, вулиця Сяйво[6].
- Частина вулиці від перехрестя з Широкою та Левандівською до вулиці Повітряної
- 1930 — 1938 — Білогорська бічна, на честь підміського села Білогорща (нині — вулиця у Залізничному районі м. Львова).
- 1938 — 1950 — Кулаковського, на честь Войцеха Кулаковського, польського військовика, учасника польсько-української війни (1918—1919) років[7].
- 1950 — 1981 — Кленова[6].
У забудові вулиці Сяйво присутні польський: функціоналізм кінця 1920-х і конструктивізм 1930-х та радянський конструктивізм 1950—1980-х років[5]. На вулиці Сяйво розташована лише одна пам'ятка архітектури місцевого значення — будинок під № 16[4].
№ 10 — інформаційно-консультаційний центр та структурні одиниці ПрАТ «Львівобленерго» — «Львівенергоавтортанс», «Львівенергокомунікація», «Львівенергоналадка» та «Загін охорони».
№ 12 — львівський керамічний завод[5].
№ 13 — дев'ятиповерховий житловий будинок, збудований у 1980-х роках. Одне з приміщень першого поверху будинку займає поштове відділення № 12 ТОВ «Нова Пошта».
№ 14 — у 1920-х роках за проєктом архітектора Генрика Заремби на цьому місці був збудований дерев'яний Костел Матері Божої Неустанної Помочі. У 1946 році костел перетворили на православну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яку розібрали у 1960 році. 21 вересня 1991 року на цьому місці відбулося освячення й закладення першого каменя під споруду нової православної церкви Покрови Пресвятої Богородиці, будівництво якої завершили у 1996 році. Храм збудовано за проєктом архітектора Романа Сивенького[5]. Нині храм належить Православній церкві України.
Поряд з церквою Покрови Пресвятої Богородиці зведуть будинок змішаного користування. 10 липня 2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив Євгенії Мельник містобудівні умови та обмеження на зведення будівлі змішаного використання з житловими одиницями у верхніх поверхах, об'єктами громадського обслуговування та вбудовано-прибудованим гаражем на вул. Сяйво, 16-Б[8].
№ 15 — дев'ятиповерховий будинок, збудований у 1980-х роках. Одне з приміщень першого поверху будинку займає стоматологічна клініка «Наша стоматологія».
№ 16 — двоповерховий будинок з мансардою, зведений як житловий у стилі раннього польського функціоналізму кінця 1920-х років. Перший поверх кам'яниці оздоблений клінкерною цеглою. Будинок гладко отинькований та має вікна на кут з простінком і двосхилий дах. На фасаді на рівні мансардного поверху збереглася ніша від фігури святого, що знаходилася там до 1939 року. У 1935 році власниками будинку (конскрипційний № 1389) були Пйотр та Ельжбета Сейберт[9]. За радянських часів тут містилася їдальня львівського керамічного заводу[5]. Потім дитячий садок. Нині будинок перебуває на балансі Залізничного та Шевченківського відділу освіти Львівської ОТГ. Нижній поверх будівлі займає КП «Підприємство громадського харчування „Школярик“» ЛМР, а другий поверх в закинутому стані. Відділ освіти планує відновити тут дитячий садок[9]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2478-м[4].
№ 18 — двоповерхова будівля споруджена у 1950-х роках для залізничної школи № 5[5]. Нині — Львівська середня загальноосвітня школа № 67[10].
№ 21 — житловий багатоповерховий будинок збудований наприкінці 1990-х років. На першому поверсі будинку містяться ЛКП «Сяйво» та відділення АТ «Комерційний банк „ПриватБанк“».
№ 99 — двоповерхова будівля споруджена у міжвоєнний період для змішаної народної семирічної школи. Від 1950-х років — залізнична школа № 4 та вечірня школа робітничої молоді № 23. Триповерхову прибудову школи звели у 1960-х роках[5]. Нині — молодший корпус (початкова школа) Львівської середньої загальноосвітньої школи № 67.
- Світлини вуличної забудови
-
Вулиця навпроти керамічного заводу -
Північна частина вулиці -
Тротуар з непарного боку вул. Сяйво -
Тротуар з непарного боку вул. Сяйво -
Львівський керамічний завод (вул. Сяйво, 12) -
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Сяйво, 14) -
Будівля львівської СЗОШ № 67 (вул. Сяйво, 99) -
Несправна водорозбірна колонка
.JPG)
2019 року виконком ЛМР погодив рішення про проєктування нової розв'язки у районі вулиць Городоцької та Сяйво. Там облаштують квазі-кільце. Рух реорганізують, аби зменшити затори на цій ділянці та налагодити транспортне сполучення до нового житлового масиву компанії «Ріел», що будується на вулиці Рудненській. Компанія «Ріел» замовила та профінансує проєкт. ЛКП «Львівавтодор» розробив транспортне моделювання вулиці Рудненської та напрацював ескіз облаштування квазі-кільця у районі вищезазначених вулиць. Робочий проєкт робитиме ЛКП «Інститут просторового розвитку»[11].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ а б в г Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ а б в г д е ж 1243 вулиці Львова, 2009.
- ↑ а б в Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
- ↑ Symboliczne nadanie nazw związanych z Obroną Lwowa szeregowi ulic we Lwowie // Gazeta Lwowska. — Nr 265. — 1938. — 22 listopada. — S. 2. (пол.)
- ↑ Соломія Головіна (10 липня 2020). Поруч з церквою на вулиці Сяйво зведуть житловий будинок. portal.lviv.ua. Львівський портал. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ а б Мирослава Ляхович (6 вересня 2018). Проєкт «Львів. Архітектура модернізму»: Будинок на Левандівці. modernism.lviv-online.com. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Офіційний сайт львівської СЗОШ № 67. school67.lviv.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Вікторія Савіцька (19 жовтня 2020). У Львові планують облаштувати квазі-кільце на перетині вулиць Городоцької та Сяйво. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- Ілько Лемко Левандівка // Львівська газета. — № 238 (308). — 2007. — 28 грудня.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Левандівка // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 384. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 16, 61, 82, 86, 105, 110, 112, 124. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 226. — ISBN 978-966-7022-93-8.
- Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 390 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Сяйво. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.