Вулкани Камчатки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №765 (англ.)
Вулкани Камчатки
Volcanoes of Kamchatka [1]
Світова спадщина
D0807I14-HarbourTour.jpg
Країна Росія Росія
Камчатський край
Тип природний
Критерії vi, viii, ix, x
Об'єкт № 765
Регіон Європа та Північна Америка
Зареєстровано: 1996 (20 сесія)
Вулкани Камчатки (Росія)
Вулкани Камчатки
Вулкани Камчатки на карті Росії

CMNS: Вулкани Камчатки у Вікісховищі

Вулкани Камчатки — вулкани на сході Росії, на півострові Камчатка, на території Камчатського краю, становлять важливу частину Тихоокеанського вогняного кільця.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Строго визначити точну кількість вулканів, розташованих на Камчатці, важко. У різних джерелах згадується від декількох сотень, до більш ніж тисячі вулканів. Для вулканів Камчатки характерна велика різноманітність форм і розмірів, вони формувалися в різні геологічні епохи і наразі виявляють активність різного ступеня. Більшість із них відноситься до древніх вулканів, які не виявляють активності нині, проте деякі вулкани є діючими. Для деяких вулканів півострова часто застосовують слово «сопка» замість слова «вулкан». Також деякі вулкани, особливо згаслі і невисокі, нерідко називають просто горами.

Наразі серед вулканів Камчатки налічується близько 29 діючих. Поняття діючого вулкана досить відносне. Діючим прийнято вважати вулкан, який вивергався в історичний період часу. Частина вулканів останній раз вивергалися близько 1000 або навіть 4000 років тому, і ці вулкани за різними класифікаціями мають різний статус. Таким чином, активний вулкан не обов'язково повинен безперервно перебувати у стадії виверження. Більшість активних вулканів у «вільний від роботи час» випускають в атмосферу водяну пара та інші гази, тобто йде так звана фумарольна активність. Висота найбільшого вулкана Камчатки — Ключевської Сопки, становить 4750 метрів над рівнем моря. Цей вулкан є найвищим в Азії і одним із найбільш активних на півострові.

Розташування вулканів[ред. | ред. код]

Область активного вулканізму на Камчатці історично пересувалася з заходу на схід, утворивши два основних накладених вулканічних поясу — Серединний вулканічний пояс і більш молодий Східно-Камчатський вулканічний пояс. Утворення серединного вулканічного поясу відноситься до епохи плейстоцену. Він простягається вододілом Серединного хребта, розташованого в центральній частині Камчатки, розширюючись на південь. Активні вулкани в даному поясі є поодинокими. Східно-Камчатський вулканічний пояс простягнувся з півночі на південь вздовж усієї Камчатки, від півострова Озерного на півночі до мису Лопатка на півдні. Пояс формувався у плейстоцені і в голоцені, нині до нього відносяться більшість активних вулканів Камчатки.[2]

Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО «Вулкани Камчатки»[ред. | ред. код]

У 1996 році завдяки Грінпіс Росії23[джерело?] на Камчатці з'явився об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (у 2001 році розширено) з однойменною назвою «Вулкани Камчатки». До складу об'єкту Світової природної спадщини «Вулкани Камчатки» входить шість окремих особливо охоронюваних природних територій, які розташовуються на сході, у центрі та на півдні півострова, сумарною площею близько 3,8 млн га[3]. Усього на шести ділянках розташовуються близько 30 діючих і 300 згаслих вулканів, які розташовані на території Кроноцького природного біосферного заповідника, Бистринського природного парку, природного парку Наличево, Південно-Камчатського природного парку, федерального заказника «Південно-Камчатський» та Ключевського природного парку. Усі ці шість ООПТ, розташовані в різних районах Камчатського півострова, взяті разом, відображають усі основні вулканогенні ландшафти й особливості рослинного та тваринного світу Камчатки.[4]

Вулкани в нумізматиці[ред. | ред. код]

Банк Росії першого серпня 2008 роки випустив набір пам'ятних монет, присвячених вулканам Камчатки.

Список вулканів Камчатки[ред. | ред. код]

У наведеному списку вулкани розділені на групи відповідно до їхнього тектонічного розташування. У кожній групі вулкани перераховані відповідно до їхнього розташування з півночі на південь.

Вулкани Серединного вулканічного пояса[ред. | ред. код]

Найвищий вулкан цієї групи — Ічинська Сопка (заввишки 3621 м) — є єдиним активним вулканом серединного вулканічного поясу. Решта вулканів є або згаслими, або сплячими. Усі вони розташовані в осьовій частині півострова на північ від р. Плотникової і належать до Серединної хребта або розташовані в безпосередній близькості від нього. Тільки в північній частині вулканічного поясу (північніше від 57° п. ш.) розташовується понад 500 вулканів.[2] На південь вулканічний пояс помітно розширюється разом із самим Серединний хребтом.

Вулкани Східно-Камчатського вулканічного поясу[ред. | ред. код]

Центрально-Камчатська депресія-рифт[ред. | ред. код]

Центрально-Камчатська депресія-рифт — це складна грабен-синкліналь, що простягнулася на 750 км від північної Карагінської затоки до верхів'їв річки Камчатки. У ній можна виділити дві великі частини: протоку Літке на півночі і долини річок Камчатки та Єловка — на півдні. Новітній вулканізм виявився тут у південній частині — від південного берега Карагінської затоки до річки Щапіна.[2]

лкан, 1211 м, 57°52′ пн. ш. 162°41′ сх. д. / 57.86° пн. ш. 162.69° сх. д. / 57.86; 162.69

Вулкани Харчинської групи[ред. | ред. код]
Вулкани Ключевської групи[ред. | ред. код]
Найвищий із вулканів Камчатки — Ключевська Сопка (4750 м)

Багато вулкани цієї групи відносяться до числа найбільш активних і високих на півострові. Для них характерні максимальні в межах Камчатки обсяги четвертинних вулканічних порід — близько 5000 куб. км, що можна порівняти з об'ємом всіх вулканічних порід Японських островів. Група складається із 13 великих і численних дрібних вулканів, вони розташовані на щитоподібному плато, яке називають Ключевським долом. Його форма подібна до еліпсу, витягнутому в північно-східному напрямку, з діаметрами 90 і 75 км.[2]

Східно-Камчатська грабен-синкліналь[ред. | ред. код]

Грабен-синкліналь має ширину 50-60 км і довжину 350 км. На заході вона обмежена Східно-Камчатським хребтом, а на сході — горстами Кроноцького і Шипунського півостровів.[2]

Узонсько-Гейзерна депресія[ред. | ред. код]
Кальдера Узон
Долина гейзерів

Депресія утворена двома кальдерами, що злилися, — Узон і Гейзерна. Її діаметри становлять 10 і 18 км. По краю депресії розташований кільцевий розлом, виражений у вигляді уступу.[2]

Каримсько-Малосем'ячицька вулкана-тектонічна депресія[ред. | ред. код]

Депресія утворена двома кальдерами: Малосем'ячицькою та Великою Каримською.

Жупановсько-Дзендзурська група[ред. | ред. код]

Група вулканів утворює гірський хребет, що тягнеться в північно-західному напрямку, що продовжує підняття Шипунського півострова. Складові його вулкани насаджені на розломи, що січуться міоценовими та пліоценовими вулканогенними породи.

Авачинсько-Коряцька група[ред. | ред. код]

Вулкани цієї групи розташовані ланцюгом у північно-західному напрямку. Вони розташовані уздовж північного борту Авачинського грабена і насаджені на глибинний розлом, січний грабен уздовж його північного борту.[2]

Східний хребет[ред. | ред. код]

Вулкан Бакенінг, вид із південного боку

У ранньому плейстоцені на території сучасного Східного хребта виникли великі покриви базальтових лав. У середньому плейстоцені почалося зростання горстових структур, розмив лавових покривів і почали утворюватися стратовулкани. Активність останніх швидко припинилася, наразі вулкани є сильно зруйнованими.[2]

Південно-Камчатська грабен-синкліналь[ред. | ред. код]

Вілючинський вулкан

Грабен-синкліналь простягається на 170 км від Авачинського грабена на півночі до мису Лопатка на півдні. Тут розташовані понад 600 дрібних вулканів (включаючи лавові купола і шлакові конуси) і понад 80 великих вулканів.[2]

Депресія Толмачов діл[ред. | ред. код]
Вулкан Опала — найвищий вулкан Толмачова долу
Вулкан Горілий, кислотне озеро в одному з кратерів

Депресія розташована між верхів'ями річок Каримчіна та Опала. У її центрі розташована кальдера озеро Толмачова, з якого бере початок річка Толмачова. Навколо розташовані великі кальдери вулканів.[2]

Вулкан-тектонічна Голигінська депресія[ред. | ред. код]

Депресія розташована на півдні Камчатки, у басейні річки Голигіної.

Паужетська-Курильська вулкано-тектонічна депресія[ред. | ред. код]

Депресія розташована на півдні Камчатського півострова, її діаметри дорівнюють 26 і 20 км, а площа становить 450 кв. км. Гірська структура має складну будову і представлена горстоподібними припіднятими блоками, грабенами і кальдерами.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. а б в г д е ж и к л м Апродов В.А. Вулканы. — Москва : "Мысль", 1982. — С. 35—54.
  3. Объект Всемирного наследия Вулканы Камчатки. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 12 вересня 2021. 
  4. Volcanoes of Kamchatka (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 12 серпня 2010.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)

Література[ред. | ред. код]

  • Рудич К. Н. Каменные факелы Камчатки. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — Новосибирск : Наука, 1978. — 192 с. — (Научно-популярная серия)

Посилання[ред. | ред. код]