Вікрам самват

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Календарі
Westindischer Maler um 1400 001.jpg
 
Категорія КатегоріяПорталList-Class article Список[en]
Індуїзм
Om symbol.svgПустий ієрогліф.pngHinduSwastika.svg
 
Категорія КатегоріяPortal Портал

Самватський календар, вікрам самват — поширений[1] в Індії календар, в якому тривалість сонячного року до певної міри пов'язана з тривалістю місячних місяців.

Поширення та походження[ред. | ред. код]

Самватським календарем переважно користувалися в Північній і Центральній Індії. Літочислення за цим календарем починається з 57 р. до н. е. і зв'язується з ім'ям Вікрама, або Вікрамадітья, якому присвячені численні легенди, як національному героєві і ідеальному правителеві. Про нього згадують як про володаря, що вигнав іноземних загарбників. У більшості легенд розповідається про прагнення Вікрама облагодіяти свій народ і про готовність його пожертвувати собою і своїми особистими інтересами ради блага інших. Він прославився своєю великодушністю, служінням іншим, мужністю і відсутністю зарозумілості. Ім'я Вікрамадіт'я, подібно до імені Цезаря, стало символом і титулом, і багато подальші правителі приєднували його до своїх імен.

Численні згадки в історії Індії про багатьох Вікрамів не дозволяє встановити, який саме з них пов'язаний з історією самватського календаря. Цікаво зазначити, що близько 57 р. до н. е., тобто біля дати, з якою ведеться ера Вікрам самват, немає слідів, які вказують на існування такого правителя. Тільки у IV ст. н. е. в Північній Індії був якийсь Вікрамадіт'я, який воював проти іноземних загарбників — гунів і вигнав їх з індійської землі.

Оскільки літочислення за ерою Вікрам самват починається з 57 р. до н. е., то, отже, 6 квітня 2019 р. Григоріанського календаря відповідає початку 2076 р. Вікрам самват. Це свято Угаді. 2077 р. Вікрам почнеться 25 березня 2020 р. Роки рахуються циклами по 60 років (самватсара).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Відкриття Індії», Джавахарлал Неру, 1944 р.

Джерела[ред. | ред. код]