Вілібальд Бессер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Віллібальд Бессер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер
Wilibald Swibert Joseph Gottlieb von Besser
нім. Wilibald Swibert Joseph Gottlieb von Besser
Вілібальд Бессер.jpg
Народився 18 липня 1784(1784-07-18)
Інсбрук
Помер 23 жовтня 1842(1842-10-23) (58 років)
Кременець
Громадянство
(підданство)
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Flag of Russia.svg Російська імперія
Місце проживання Галичина
Діяльність ботанік
Відомий завдяки Ботаніка
Alma mater Львівський університет
Науковий ступінь Доктор медицини
Науковий керівник Бальтазар Гакет
Відомі учні Анджейовський Антон Лукіянович
Заклад Кременецький колегіум
Членство Петербурзька академія наук і Леопольдина
Besser є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Вілібальд Бессер.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).
Пам'ятник на могилі Вілібальда Бессера, Крем'янець
Пам'ятник Віллібальду Бессеру у Кременці

Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бе́ссер (Вілібальд Готлібович, нім. Wilibald Swibert Joseph Gottlieb von Besser; 7 / 8[1] / 18 липня) 1784, м. Інсбрук — 11 жовтня (23 жовтня) 1842, Кременець) — ботанік, ентомолог і природодослідник Волині, Поділля, України. Доктор медицини.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

За походженням австрієць (або німець[1]), син Самуеля Ґоттліба та його дружини Марії Йозефи фон Занзенгофер. Почав навчання в Інсбруку. Рано зостався сиротою, з 1797 року виховувався у родича матері — професора ботаніки, хімії Львівського університету С. Б. Шиверека. Закінчив у Львові гімназію та університет. У 1805 році разом з родичем переїхав до Кракова, де закінчив університет. 31 грудня 1807 року став доктором медицини. З 1808 року асистент клініки у Кракові.

Разом з наступником Шіверека професором Шультесом здійснив кілька наукових мандрівок околицями Кракова, Карпатами (Криниця, Сондеччина, Баб'я Гора). У 1809 році запрошений Чацьким Тадеушем працювати вчителем зоології, ботаніки, директором ботанічного саду при Вищій Волинській гімназії (з 1818 року — Крем'янецького ліцею) у Крем'янці. На цих посадах працював до 1831 року. У Крем'янці також працював лікарем. У 1821 році підтвердив ступінь доктора медицини у Віленському університеті. Під час проживання в Крем'янці зробив кілька наукових мандрівок Волинню, Поділлям, Україною, добрався до Одеси, вивчав Медобори, перебував у Заліщиках та околицях Кам'янця-Подільського; під час подорожей його часто супроводжував його учень Антоні Анджейовський. Підтримував зв'язки з найвідомішими європейськими флористами, від них отримував багаті матеріали. Після закриття ліцею залишався в місті, де ліквідував ботсад.

1834—1838 — ординарний професор ботаніки Київського університету (викладав латиною, не знав російської[2]).

У 1841 році повернувся до Крем'янця. Був похований на василіянському кладовищі міста.[2]

Наукова праця[ред. | ред. код]

Був першим дослідником (на початку 19 століття) флори Поділля (зокрема, Товтр та Придністров'я).
Основні праці присвячено питанням систематики рослин та флористики. Найбільш відомі:

Гербарій[ред. | ред. код]

Бессер зібрав великий гербарій, який зберігається у Національному Гербарію України.

Нові види[ред. | ред. код]

Він описав близько 100 нових видів рослин, деякі з них:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842)… — S. 474.
  2. а б Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842)… — S. 475.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кагало О. Видатні постаті природничої науки Галичини: Вілібальд Бессер // Вісник наукового товариства імені Тараса Шевченка. — С. 303—305.
  • Любінська Л. Г. Історія вивчення флори Кам'янця-Подільського // Біорізноманіття Кам'янця-Подільського. — Львів, 2004. — С. 23; портрет.
  • Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 423.
  • Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 474—475. — ISBN 8304034840S. (пол.)
  • Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. (рос.)

Див. також[ред. | ред. код]

species:
Проект Віківиди має дані за темою: