Вільям Ласселл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Ласселл
Народився 18 червня 1799(1799-06-18)[1][2][3]
Болтон, Великий Манчестер, Велика Британія
Помер 5 жовтня 1880(1880-10-05)[1][2][3] (81 рік)
Мейденгед, Беркшир, Англія, Сполучене Королівство
Місце проживання Ліверпуль
Країна  Сполучене Королівство
 Королівство Велика Британія
 Велика Британія
Діяльність астроном, фізик, торговець
Галузь астрономія
Членство Лондонське королівське товариство
Нагороди

член Лондонського Королівського Товариства

Королівська медаль (1858)

золота медаль Королівського астрономічного товариства

член Королівського літературного товариства[d]


CMNS: Вільям Ласселл у Вікісховищі

Ві́льям Ла́сселл (англ. William Lassell; 18 червня 1799, Болтон, Ланкашир, Англія — 5 жовтня 1880, Мейденгед) — англійський астроном.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Болтоні, Ланкашир, Англія. Освіту здобув у Рокдейлській академії.

Заробив гроші як пивовар, і вклав кошти в своє захоплення астрономією. У 1820 почав виготовляти дзеркальні телескопи, за допомогою яких у власній обсерваторії поблизу Ліверпуля спостерігав в основному планети і туманності. У 1844 побудував телескоп діаметром 61 см, для якого він спорудив нове для того часу екваторіальне монтування, яке дозволяло компенсувати обертання Землі й легко стежити за об'єктами на небесній сфері. Він сам полірував дзеркало, використовуючи саморобний шліфувальний верстат. Переселившися в 1852 році на острів Мальта, оскільки там астроклімат значно кращий, ніж у Британії, побудував там великий рефлектор із дзеркалом діаметром 48-дюймів (122 см). Після повернення до Англії обладнав обсерваторію в Мейденгеді, де продовжував спостереження з 61-сантиметровим рефлектором. Член Лондонського королівського товариства (1849, золота медаль). Президент цього товариства (1870—1872).

Відкрив 10 жовтня 1846 перший з супутників Нептуна — Тритон. 18 вересня 1848 відкрив 8-ий супутник Сатурна — Гіперіон, не знаючи про відкриття його Д. Ф. Бондом 16 вересня. 24 жовтня 1851 відкрив супутники Урану — Арієль і Умбріель, дав їм ці назви, а так само дав назву супутникам Урану, відкритим Ф. В. Гершелем 1787 року — Оберон і Титанія.

У 1867 опублікував каталог понад 600 туманностей, вперше відкритих ним.

На його честь названі кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна і астероїд 2636 Ласселл.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]