Вільям Ласселл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Ласселл
William Lassell.jpg
Народився 18 червня 1799(1799-06-18)[1]
Болтон, Великий Манчестер, Англія, Королівство Велика Британія
Помер 5 жовтня 1880(1880-10-05)[1] (81 рік)
Maidenhead[d], Беркшир, Південно-Східна Англія, Англія, Сполучене Королівство
Місце проживання
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Національність англійці
Діяльність астроном, фізик, торговець
Сфера інтересів астрономія
Заклад Велика Британія
Член Лондонське королівське товариство
Нагороди

CMNS: Вільям Ласселл на Вікісховищі

Ві́льям Ла́сселл (англ. William Lassell; 18 червня 1799, Болтон, Ланкашир, Англія — 5 жовтня 1880, Мейденгед) — англійський астроном.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Болтоні, Ланкашир, Англія. Освіту здобув у Рокдейлській академії.

Заробив гроші як пивовар, і вклав кошти в своє захоплення астрономією. У 1820 почав виготовляти дзеркальні телескопи, за допомогою яких у власній обсерваторії поблизу Ліверпуля спостерігав в основному планети і туманності. У 1844 побудував телескоп діаметром 61 см, для якого він спорудив нове для того часу екваторіальне монтування, яке дозволяло компенсувати обертання Землі й легко стежити за об'єктами на небесній сфері. Він сам полірував дзеркало, використовуючи саморобний шліфувальний верстат. Переселившися в 1852 році на острів Мальта, оскільки там астроклімат значно кращий, ніж у Британії, побудував там великий рефлектор із дзеркалом діаметром 48-дюймів (122 см). Після повернення до Англії обладнав обсерваторію в Мейденгеді, де продовжував спостереження з 61-сантиметровим рефлектором. Член Лондонського королівського товариства (1849, золота медаль). Президент цього товариства (1870—1872).

Відкрив 10 жовтня 1846 перший з супутників Нептуна — Тритон. 18 вересня 1848 відкрив 8-ий супутник Сатурна — Гіперіон, не знаючи про відкриття його Д. Ф. Бондом 16 вересня. 24 жовтня 1851 відкрив супутники Урану — Арієль і Умбріель, дав їм ці назви, а так само дав назву супутникам Урану, відкритим Ф. В. Гершелем у 1787ьроці — Оберон і Титанія.

У 1867 опублікував каталог понад 600 туманностей, вперше відкритих ним.

На його честь названі кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна і астероїд 2636 Ласселл.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.

Посилання[ред. | ред. код]