Вінник Анатолій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вінник Анатолій Якович (15 липня 1936(19360715)) — перший секретар (червень 1988 — лютий 1990) Донецького обласного комітету КПУ. Кандидат у члени ЦК КПУ у 1981 — 1988 р. Член ЦК КПУ у 1988 — 1990 р. Член Політбюро ЦК КПУ у грудні 1988 — лютому 1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989 — 1991 р.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в с. Сиротино Шебекинського району Бєлгородської області у селянській родині.

У 1954 році закінчив Чистяківський гірничий технікум та пішов працювати на шахту № 19 тресту «Чистяковантрацит» міста Торез Сталінської області спочатку електрослюсарем, потім гірничим майстром, механіком дільниці.

У 1960 році закінчив вищі інженерні курси при Дніпропетровському гірничому інституті.

У 1960 — 1961 р. — помічник начальника дільниці шахти імені Кисельова тресту «Чистяковантрацит», у 1961 році — механік та енергетик шахти імені Лутугіна тресту «Чистяковантрацит» Сталінської області.

У 1961 — 1964 р. — 1-й секретар Торезького міського комітету ЛКСМУ Донецької області.

Член КПРС з 1962 року.

У 1964 — 1965 р. — 2-й секретар, у 1965 — 1969 р. — 1-й секретар Донецького обкому ЛКСМУ.

У 1969 — 1974 р. — 2-й секретар Горлівського міського комітету КПУ Донецької області.

У 1974 — 1979 р. — завідувач відділу вугільної промисловості Донецького обкому КПУ.

У 1979 — 1987 р. — 1-й секретар Макіївського міського комітету КПУ Донецької області.

У грудні 1987 — червні 1988 р. — 2-й секретар Донецького обласного комітету КПУ.

У червні 1988 — лютому 1990 р. — 1-й секретар Донецького обласного комітету КПУ.

У квітні 1990 — 1991 р. — заступник завідувача відділом Держплану Української РСР.

Був депутатом Донецької облради багатьох скликань, обирався членом бюро Донецького обкому КПУ.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом "Знак Пошани", двома медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Вінник А. Я. Ідеал молоді. – Донецьк: Донбас, 1969. – 98 с.
  • Винник Анатолий Яковлевич // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. – К.: Скарбниця: Изд. дом "Деловая Украина", 2001. – С. 154.
  • Винник Анатолий Яковлевич // Регіони України: Хроніка та керівники. – Саппоро, 1999. – Т. 1. Донецька область. – С. 78–81.