Адамець Данило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адамець Данило Іванович
Адамець Данило Іванович.gif
Народився 1906(1906)
село Босівка Київської губернії, тепер Лисянський район Черкаської області
Помер 11 травня 1956(1956-05-11)
місто Сталіно, тепер Донецьк
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Херсонський державний аграрний університет
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Данило Іванович Адамець (1906(1906), село Босівка Київської губернії, тепер Лисянський район Черкаської області — 11 травня 1956, місто Сталіно, тепер Донецьк) — радянський державний і партійний діяч, зоотехнік. Депутат Верховної Ради УРСР 3-4-го скликаннь. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1954 — травні 1956 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1906 році в селі Босівка, тепер Лисянського району Черкаської області в родині селянина. У 1923 році був обраний секретарем Босівської сільради. Того ж року закінчив Совещанську агропрофшколу.

З 1925 до 1928 року навчався в Херсонському сільськогосподарському інституті.

1928–1929 роки – районний зоотехнік Павлівського, Амвросіївського районного земського відділу Сталінського округу, у 1929–1932 роках – викладач Амвросіївського сільськогосподарського технікуму, а з 1932 до 1940 року – районний зоотехнік, старший зоотехнік колгоспної ферми й райколгоспсоюзу, старший зоотехнік міського земельного відділу міста Макіївка, Харцизького районного земельного відділу Сталінської області.

1940 року обраний депутатом Харцизької райради, де працював заступником голови райвиконкому. У 1941 році евакуював у м. Красний Луч Луганської області.

Протягом 1942–1943 років перебував у лавах Радянської Армії: начальник адміністративно-господарчого відділу штабу; зоотехнік кінного депо № 5 (Північно-Кавказький фронт). З 1943 до 1944 року був курсантом навчального батальйону, 180-го стрілецького запасного полку (Окрема Приморська Армія). 1944 року стає курсантом військово-політичних курсів (Окрема Приморська Армія). 1944–1945 роки – парторг батальйону 1277-го стрілецького полку, 387-ї стрілецької дивізії (Другий Український фронт). 1945–1946 роки – парторг 1026-го окремого зенітно-артилерійського дивізіону 37-ї Армії (Південна група військ).

У травні 1946 року демобілізувався і повернувся в м. Харцизьк, де його обирали головою райвиконкому. Під його керівництвом район швидко відновив своє господарство. З грудня 1949 до березня 1954 року – перший секретар Харцизького райкому КП(б)У.

Протягом березня 1954–травня 1956 року був головою виконкому Сталінської облради. Депутат Верховної Ради УРСР, кандидат у члени ЦК КПУ. Депутат ІІ–V скликань Сталінської облради.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений медалями "За бойові заслуги", "За оборону Кавказу", "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.", "За оборону Києва", "За відбудову чорної металургії Півдня".

Посилання[ред. | ред. код]