Адамець Данило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адамець Данило Іванович
Адамець Данило Іванович.gif
Народився 1906(1906)
село Босівка Київської губернії, тепер Лисянський район Черкаської області
Помер 11 травня 1956(1956-05-11)
місто Сталіно, тепер Донецьк
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Херсонський державний аграрний університет
Учасник Німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Данило Іванович Адамець (1906(1906), село Босівка Київської губернії, тепер Лисянський район Черкаської області — 11 травня 1956, місто Сталіно, тепер Донецьк) — радянський державний і партійний діяч, зоотехнік. Депутат Верховної Ради УРСР 3-4-го скликаннь. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1954 — травні 1956 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1906 році в селі Босівка, тепер Лисянського району Черкаської області в родині селянина. У 1923 році був обраний секретарем Босівської сільради. Того ж року закінчив Совещанську агропрофшколу.

З 1925 до 1928 року навчався в Херсонському сільськогосподарському інституті.

1928—1929 роки — районний зоотехнік Павлівського, Амвросіївського районного земського відділу Сталінського округу, у 1929—1932 роках — викладач Амвросіївського сільськогосподарського технікуму, а з 1932 до 1940 року — районний зоотехнік, старший зоотехнік колгоспної ферми й райколгоспсоюзу, старший зоотехнік міського земельного відділу міста Макіївка, Харцизького районного земельного відділу Сталінської області.

1940 року обраний депутатом Харцизької райради, де працював заступником голови райвиконкому. У 1941 році евакуював у м. Красний Луч Луганської області.

Протягом 1942—1943 років перебував у лавах Радянської Армії: начальник адміністративно-господарчого відділу штабу; зоотехнік кінного депо № 5 (Північно-Кавказький фронт). З 1943 до 1944 року був курсантом навчального батальйону, 180-го стрілецького запасного полку (Окрема Приморська Армія). 1944 року стає курсантом військово-політичних курсів (Окрема Приморська Армія). 1944—1945 роки — парторг батальйону 1277-го стрілецького полку, 387-ї стрілецької дивізії (Другий Український фронт). 1945—1946 роки — парторг 1026-го окремого зенітно-артилерійського дивізіону 37-ї Армії (Південна група військ).

У травні 1946 року демобілізувався і повернувся в м. Харцизьк, де його обирали головою райвиконкому. Під його керівництвом район швидко відновив своє господарство. З грудня 1949 до березня 1954 року — перший секретар Харцизького райкому КП(б)У.

Протягом березня 1954–травня 1956 року був головою виконкому Сталінської облради. Депутат Верховної Ради УРСР, кандидат у члени ЦК КПУ. Депутат ІІ–V скликань Сталінської облради.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За оборону Кавказу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За оборону Києва», «За відбудову чорної металургії Півдня».

Посилання[ред. | ред. код]

  • Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991 (рос.)
  • Жилина А. Д. Адамец: «Однажды мы всей школой прогуляли уроки в парке, который очень любил мой отец…» // Харцыз. вести. — 2005. — 14 апр. — С. 3.
  • Луценко В. Даниил Адамец // Наш голос. — 1991. — 9, 12, 16, 19, 23, 26, 30 янв.; 2 февр.
  • Харцызск — ты судеб наших взлёт. — Харцызск: Б. и, Б. г. — С. 17.