Дегтярьов Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Іванович Дегтярьов
рос. Владимир Иванович Дегтярёв
Володимир Іванович Дегтярьов
Перший секретар Донецького обкому партії
11 липня 1963 — 6 січня 1976
Попередник: Ляшко Олександр Павлович
Спадкоємець: Качура Борис Васильович
 
Партія: КПРС
Освіта: Московський гірничий інститут
Рід занять: політик
Народження: 19 серпня 1920(1920-08-19)
Ставрополь
Смерть: 16 жовтня 1993(1993-10-16) (73 роки)
Київ
Похований: Байкове кладовище
Нагороди:
Герой Соціалістичної Праці — 1957
Орден Леніна — 1957 Орден Леніна — 1966 Орден Леніна — 1970
Орден Леніна — 1973 Орден Трудового Червоного Прапора — 1947 Орден Дружби народів  — 1973

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Володимир Іванович Дегтярьов (рос. Владимир Иванович Дегтярёв; 19 серпня 1920, Ставрополь — 16 жовтня 1993, Київ) — інженер, радянський державний діяч, Герой Соціалістичної Праці (26.04.1957). Депутат Верховної Ради УРСР 8-11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6-9-го скликань.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 19 серпня 1920 року в Ставрополі. Член КПРС з 1945 року.

  • У 19381942 роках навчався в Московському гірничому інституті.
  • У 19421944 роках — начальник ділянки шахти № 7 тресту «Хакасвугілля» (Черногорськ, Красноярського краю).
  • У 19441948 роках — начальник ділянки, помічник головного інженера шахти «Неждана» тресту «Шахтантрацит», головний інженер шахти № 15-16 тресту «Гуковвугілля» (Ростовська область).
  • У 19481953 роках — головний інженер, начальник шахти № 1 «Центральна» тресту «Красноармійськвугілля» (Донецька область).
  • У 19531957 роках — керуючий трестом «Торезантрацит» (Сталінська область).
  • У 19571962 роках — секретар Сталінського обласного комітету КП України.
  • У 19621963 роках — голова Донецького обласного раднаргоспу.
  • У 1963 році — 2-й секретар Донецького промислового обласного комітету КП України.
  • У 19631964 роках — 1-й секретар Донецького промислового обласного комітету КП України.
  • У 19641976 роках — 1-й секретар Донецького обласного комітету КП України.
  • У 19661976 роках — член ЦК КП України.
  • У 19661971 роках — кандидат у члени Політичного бюро ЦК КП України.
  • У 19661976 роках — член ЦК КПРС. Учасник XXIII (1966) і XXIV (1971) з'їздів КПРС.
  • У 19711976 роках — член Політичного бюро ЦК КП України.
  • У 19761987 роках — голова Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при Раді Міністрів Української РСР.
  • З 1987 року — на пенсії.

Жив у Києві. Помер 16 жовтня 1993 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Наукові праці[ред.ред. код]

  • Дегтярев В. И. Исследование и выбор рациональных параметров роторных пневматических двигателей: Автореф. дис… канд. техн. наук / В. И. Дегтярев; Ленингр. горн. ин-т им. В. Алеханова. – Л.: Б. и., 1969. – 24 с.
  • Дегтярев В. И. Производительность труда на шахтах Донбасса / В. И. Дегтярев. – К.: Техніка, 1964. – 153 с.
  • Дегтярев В. И. Сельский слесарь / В. И. Дегтярев. – М.: Колос, 1984. – 127 с.
  • Дегтярьов В. І. У боротьбі за науково-технічний прогрес / В. І. Дегтярьов. – К.: Політвидав, 1972. – 115 с.
  • Дегтярев В. И. Химия – ударный фронт / В. И. Дегтярев. – Донецк: Донбасс, 1964. – 46 с.

Нагороди, пам'ять[ред.ред. код]

Нагороджений чотирма орденами Леніна (1957, 1966, 1970, 1973), орденом Трудового Червоного Прапора (1947), орденом Дружби Народів (1973).

21 листопада 2001 року у Ворошиловському районі Донецька на вулиці Артема (сквер біля ЗОШ № 54) встановлено бронзовий бюст Володимира Дегтярьова. Пам'ятник створено скульптором Юрієм Івановичем Балдіним та архітектором Артуром Львовичем Лукіним. На будівлі Ворошилівського виконкому, в якому він працював, встановлена меморіальна дошка і меморіальна табличка на будівлі магазину «Дончанка».

Donetsk Degtyarev.jpg МД Дегтярьов.JPG Могила Володимира Дегтярьова.JPG
погруддя у Донецьку
меморіальна дошка
надгробний пам'ятник

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. — 216 с.
  • Мазитова, Л. З. В. Дегтярев. Личность на фоне эпохи [Текст] : [истор. очерк] / Л. З. Мазитова. — Донецк : Східний видавничий дім, 2005. — 136 с.
  • Сургай Н. С. Дегтярев Владимир Иванович [Текст] // Сургай Н. С. Выдающиеся горные инженеры и специалисты угольной промышленности Украины / Н. С. Сургай, С. П. Фищенко. — К., 2003. — С. 135.
  • Бабенков А. С. Две незабываемые встречи с [В. И. Дегтяревым] // Бабенков А. С. Как это было (воспоминания и размышления) / А. С. Бабенков. – Донецк: Донеччина, 2003. – С. 9–11.
  • Дегтярев Владимир Иванович // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. – К.: Скарбниця: Изд. дом "Деловая Украина", 2001. – С. 98–100.
  • Дегтярев Владимир Иванович: [Гос. и полит. деятель, 1920 – 1993: Некролог] // Жизнь. – 1993. – 20 окт.
  • Зоц И. Он горой стоял за Донбасс // Донбасс. – 2000. – 17 авг.
  • Ильин В. Эту память он заслужил // Донбасс. – 1995. – 19 авг.
  • Кирдода Д. Владимир Дегтярев: знали, любили, помним // Жизнь. – 2006. – 22 авг.
  • Клементьева И. Донбасс и розы он любил… // Веч. Донецк. – 2005. – 20 авг.
  • Мазитова Л. З. В. Дегтярев. Личность на фоне эпохи: Ист. очерк. – Донецк: Схід. вид. дім, 2005. – 136 с.
  • Мармазов Р. Легендарный секретарь // Комс. правда в Украине. – 2003. – 11–18 июля. – С. 28.
  • Попова И. Памятники секретарю обкома // Донец. кряж. – 2001. – 25–31 окт.
  • Савельев В. Судьба, повенчанная с Донбассом // Жизнь. – 1995. – 16 авг.
  • Сургай Н. С. Дегтярев Владимир Иванович // Сургай Н. С. Выдающиеся горные инженеры и специалисты угольной промышленности Украины. – К.: Пульсары, 2003. – С. 135.
  • Третий "дегтяревский" этап (1917–1985 гг.) // Донбасс с высоты свободного полета / Авт. текста В. И. Мозговой. – Донецк, 2003. – С. 114, 176–197.
  • Шевченко В. Феномен В. И. Дегтярева // Коммунист Донбасса. – 2002. – 19 июля.
  • Ясенов Е. Наша область начиналась на бумаге // Золотой Скиф. – 2002. – № 1. – С. 67.