Прамнек Едуард Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прамнек Едуард Карлович
Прамнэк, Эдуард Карлович.jpg
Народився 31 грудня 1899(1899-12-31)
Цесіс, Латвія
Помер 29 липня 1938(1938-07-29) (38 років)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність політик
Володіє мовами російська
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС

Едуард Карлович Прамнек (латис. Prāmnieks Eduards) (31 грудня 1899(18991231), маєток Карлкарн Яунраунської волості Венденського повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія — розстріляний 29 липня 1938, Москва) — радянський партійний діяч, 1-й секретар (травень 1937 — квітень 1938) Донецького обласного комітету КП(б)У. Член ЦК КП(б)У в червні 1937 — квітні 1938 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в червні 1937 — квітні 1938 р. Кандидат в члени ЦК ВКП(б) в лютому 1934 — жовтні 1937 р. Член ЦК ВКП(б) в жовтні 1937 — травні 1938 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Латвії. У ранньому дитинстві втратив батька. У вересні 1908 — лютому 1913 р. — пастух сільських товариств Роненбурзької і Веселовської волості Венденського повіту, учень школи. У 1912 році закінчив сільську школу Веселовської волості Венденського повіту. У березні 1913 — листопаді 1918 р. — каменяр-підривник на сільських будівництвах у Венденському повіті.

Член РСДРП(б) з травня 1917 року.

У грудні 1918 — березні 1919 р. — учитель приходської школи Роненбурзької волості Венденського повіту.

На початку 1919 року вступив до лав Червоної Армії. У березні — червні 1919 р. — червоногвардієць Венденського червоногвардійського загону. У червні — вересні 1919 р. — рядовий червоноармієць 7-го Латиського стрілецького полку РСЧА Західного фронту. У вересні 1919 — квітні 1920 р. — голова полкового партійного колективу, а у квітні — жовтні 1920 р. — помічник комісара 7-го Латиського стрілецького полку РСЧА на Польському, Південному, Врангелівському фронтах. У 1920 році разом із полком проходив через Донбас і бував у Юзівці. У жовтні 1920 — січні 1921 р. — комісар 9-го Латиського стрілецького полку РСЧА Південного фронту. У лютому — травні 1921 р. — червоноармієць загону особливого призначення на ліквідації кронштадтського повстання.

У травні 1921 — грудні 1922 р. — курсант латиської партійної школи і партійний організатор Комуністичного університету народів Заходу в Петрограді. У січні — серпні 1923 р. — студент Комуністичного університету народів Заходу в Петрограді. У серпні 1923 — травні 1924 р. — студент Комуністичного університету імені Свердлова у Петрограді.

У травні 1924 року був направлений на роботу до міста Нижній Новгород. У травні 1924 — травні 1925 р. — секретар партійного комітету Нижегородського заводу металовиробів «Красная Етна». У травні 1925 — серпні 1927 р. — відповідальний секретар Нижегородського міського районного комітету ВКП(б). У серпні 1927 — січні 1929 р. — завідувач організаційного відділу Нижегородського губернського комітету ВКП(б).

У січні — липні 1929 р. — секретар В'ятського губернського комітету ВКП(б). У липні — грудні 1929 р. — секретар В'ятського окружного комітету ВКП(б).

У листопаді 1929 — лютому 1934 р. — 2-й секретар Нижегородського (Горьковського) крайового комітету ВКП(б).

У лютому 1934 — червні 1937 р. — 1-й секретар Горьковського крайового (обласного) комітету ВКП(б).

У травні 1937 року ЦК ВКП(б) відрядив Прамнека на керівну партійну роботу до Донбасу. У травні 1937 — квітні 1938 р. — 1-й секретар Донецького обласного комітету ВКП(б).

6 жовтня 1937 року в м. Сталіно відкрився Вседонецький зліт стахановців і ударників вугілля, на який приїхали відомі люди Донбасу, гірники Кузбасу, Караганди, Підмосковного басейну. Прамнек Е. К. був обраний до президії зльоту і виступив з промовою, в якій відзначив важливість подальшого розвитку стахановського руху і поліпшення роботи шахт Донбасу. Був обраний депутатом Верховної Ради Радянського Союзу першого скликання.

Заарештован 9 травня 1938 року. Розстріляний 29 липня 1938 року. Реабілітований 1956 р.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лихолобова З. Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні (Переважно на матеріалах Донбасу). — Донецьк: ДонДУ, 1996. — С. 76.
  • Парсенюк Б. Сталінські губернатори: Е. К. Прамнек // Донеччина. — 2002. — 24 жовт.
  • Парсенюк Б. Червоні губернатори // Схід. часопис. — 1995. — 11, 30 груд.
  • Прамнек (Прамниекс) Эдуард Карлович // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1975. — Т. 20. — С. 496.
  • Прамнек (Прамниекс) Эдуард Карлович // Известия ЦК КПСС. — 1989. — № 12. — С. 109.
  • Прамнек (Прамниекс) Эдуард Карлович // УСЭ. — К., 1982. — Т. 8. — С. 489.