Походін Віктор Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Походін Віктор Пилипович
Походін Віктор Пилипович.tif
Народився 1928
Сталін, Українська СРР, СРСР
Помер 12 листопада 1985(1985-11-12)
Київ, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Херсонський державний аграрний університет
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораПочесна Грамота Президії Верховної Ради УРСРПочесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Віктор Пилипович Походін (1928(1928), місто Сталіно, тепер Донецьк Донецької області — 12 листопада 1985, місто Київ) — український радянський державний і партійний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го, 8—11-го скликань. Член Президії Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань. Член ЦК КПУ в 1976—1985 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Сталіно (за іншими даними — в селі Максимільянівка Мар'їнського району) на Донбасі в родині робітника.

У 1953 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут імені Цюрупи. Член КПРС з 1953 року.

Могила Віктора Походіна

У 1953—1958 роках — зоотехнік колгоспу імені Жовтня, головний зоотехнік Богоявленської машинно-тракторної станції Сталінської області. У 1958—1961 роках — голова колгоспу імені Ілліча (село Максимільянівка Мар'їнського району Сталінської області).

У 1961 — січні 1963 року — заступник, 1-й заступник голови виконавчого комітету Донецької обласної ради депутатів трудящих, начальник Донецького обласного управління виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів.

У січні 1963 — грудні 1964 року — голова виконавчого комітету Донецької сільської обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1964 — травні 1971 року — секретар Донецького обласного комітету КП України з питань сільського господарства, інспектор ЦК КПУ.

У травні 1971 — 4 вересня 1985 року — голова виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих.

У вересні 1985 року вийшов на пенсію у зв'язку із важкою хворобою. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]