Тарута Сергій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Олексійович Тарута
Сергій Олексійович Тарута
Сергій Олексійович Тарута
11-й Голова Донецької обласної державної адміністрації
2 березня 2014[1] — 10 жовтня 2014
ПопередникАндрій Шишацький
НаступникОлександр Кіхтенко

Народився23 липня 1955(1955-07-23) (69 років)
Виноградне, Новоазовський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якпідприємець, політик
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma materДонецький державний університет управління і Приазовський державний технічний університет
Політична партіяВО «Батьківщина»
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
  • «Celebrity Awards 2020»
Сергій Олексійович Тарута на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Основа 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
ВО «Батьківщина» 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергі́й Олексі́йович Тару́та (нар. 23 липня 1955, с. Виноградне, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український підприємець, політик. Народний депутат України IX скликання від фракції «Батьківщина», член комітету з культури, голова підкомітету з питань культурної спадщини. Голова ради директорів компанії «Індустріальний союз Донбасу», президент футбольного клубу «Металург» (Донецьк).

2 березня 2014 року указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова призначений головою Донецької ОДА[1]. 10 жовтня 2014 року пішов з цієї посади[2]. З листопада 2014 року — народний депутат Верховної Ради України 8 скликання по 58-му мажоритарному округу м. Маріуполь (самовисуванець). За оцінкою Forbes Україна статки Тарути за 2020 рік оцінюються в 700 млн доларів[3].

Освіта

[ред. | ред. код]

Ждановський металургійний інститут, механіко-металургійний факультет (19741979), інженер-механік; Донецька державна академія управління, факультет «Менеджмент управління» (19941999), менеджер зовнішньоекономічної діяльності.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Після закінчення Маріупольського політехнічного інституту працював на заводі Азовсталь, де пройшов шлях від керівника цехового рівня до посади керівника зовнішньоекономічної служби всього комбінату.

У 1995 році створив і очолив зовнішньоторговельну фірму «Азовімпекс», що в 1996 році виступила одним із засновників Корпорації «Індустріальний союз Донбасу». З перших днів є виконавчим директором Корпорації, а в 2002 р. очолив Раду директорів Корпорації «Індустріальний Союз Донбасу». Співголова Індійсько-української торгово-промислової групи. З грудня 2006 — голова спостережної ради, ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського».

Крім того, він є головою наглядової ради ПАТ «Українська гірничо-металургійна компанія», приміщення Донецького регіонального філіалу в Будьонівському та Кіровському районах м. Донецька було захоплено та розграбовано проросійськими бойовиками в середині листопада 2014 року[4]

Депутат Донецької облради (19982006), член постійної комісії з питань землі та природних ресурсів.

Член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України (квітень 2004 — травень 2005).

Спільно із Прогнімаком О. В. заснував фонд «Арт-Інвест», який займається поверненням предметів культури та мистецтва в Україну.

Співвласник заснованого у 1991 році (спільно з відомим колекціонером Сергієм Платоновим) Музею національного культурного надбання «Платар», у якому, зокрема, зібрана унікальна колекція предметів Трипільської культури[5][6][7][8].

За оцінкою журналу Форбс, входить до 500 найбагатших людей планети (оцінка багатства — 2 мільярди доларів США).

Голова Донецької обласної державної адміністрації 2 березня 2014 — 9 жовтня 2014.

Кандидат у народні депутати від ВО «Батьківщина», обраний на парламентських виборах 2019 року, № 2 у списку[9]. Перший заступник голови комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[10].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, виховує двох доньок.[11]

Критика

[ред. | ред. код]

У 2008 році Сергій Тарута незаконно захопив 18 га державної землі в санаторії Пуща-Озерна.[12]

У 2016 році у декларації Тарута приховав майна на понад 5 мільйонів гривень[13], а наступного року заявив у декларації, що придбав Лексус GX470 за 7 тисяч доларів, ринкова вартість якого 30 тисяч. Сам нардеп пояснює, що нібито виручив друзів, яким терміново були потрібні гроші.[14]

Статки

[ред. | ред. код]

За 2019 рік задекларував готівки на 113,61 мільйонів гривень[15]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 198/2014. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014.
  2. Указ Президента України від 10 жовтня 2014 року № 777/2014 «Про звільнення С. Тарути з посади голови Донецької обласної державної адміністрації»
  3. Сергій Тарута — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 11 серпня 2022. Процитовано 6 січня 2023.
  4. В Донецьку бойовики захопили і розграбували склади металургійної компанії Тарути. [Архівовано 2014-12-14 у Wayback Machine.] INSIDER. 12.11.2014.
  5. Виставка предметів трипільської культури «На зорі світових цивілізацій. Трипільська культура в Україні» з колекції «Платар» у залі «Хлібня» в Національному заповіднику «Софія Київська» // Валентина КЛИМЕНКО. Україна Молода, літо 2005
  6. Всесвітній конгрес «Трипільська цивілізація»: рефлексії дилетанта // Сергій Махун. «Дзеркало тижня. Україна", 29 жовтня 2004
  7. Виставка Трипільської культури у Ватикані. 16 вересня ц.р. у Ватикані, в Палаці «Cancelleria», відкрилась виставка «Великі цивілізації Старої Європи: Кукутень-Трипілля (VI—III тис.до Р. Х.)» // Єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, Канонік Римської Папської Базиліки Santa Maria Maggiore
  8. Скіфське золото Тарути має бути в США ще більше року // Українська правда, 23 грудня 2010
  9. Центральна виборча комісія
  10. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  11. Тарута Сергій - всі новини і біографія. www.rbc.ua. Процитовано 9 червня 2019.
  12. Тарута захопив 18 га державних земель в «Пущі-Озерній», якими спершу користувався Лавринович. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 9 червня 2019.
  13. Тарута приховав майно на понад 5 мільйонів: НАЗК повідомить у поліцію і НАБУ. Українська правда (укр.). Процитовано 30 травня 2020.
  14. «Клуб для тих, кому за 149»: чиновники переконують, що купують люксові авто за копійки. Bihus.Info (укр.). 1 лютого 2017. Процитовано 30 травня 2020.
  15. ТОП-20 депутатів з найбільшою кількістю готівки, Громадське, 17 червня 2020
  16. Указ Президента України від 19 серпня 2006 року № 697/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
  17. Указ Президента України від 19 січня 2009 року № 30/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  18. Ольга Сумская актриса года, а Александр Жеребко молодой деятель искусств - премия «Celebrity Awards 2020» - (ru-RU) . Процитовано 24 вересня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]


Інтерв'ю

[ред. | ред. код]