Гай Каніній Ребіл (консул-суфект 37 року)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Каніній Ребіл
Народився невідомо
Рим
Помер 57
Рим
Підданство Римська імперія
Діяльність політик
Знання мов латина
Суспільний стан ordo senatoriusd
Посада консул-суффект
Термін 37 рік
Попередник Тіберій Клавдій Нерон Германік
Наступник Публій Ноній Аспренат
Рід Канінії
Батько Гай Каніній Ребіл

Гай Каніній Ребіл (лат. Gaius Caninius Rebilus; ? — 57) — державний діяч та правник часів ранньої Римської імперії, консул-суффект 37 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив із заможного плебейського роду Канініїв. Син Гая Канінія Ребіла, консула-суффекта 12 року до н. е. Від батька отримав значні статки, що дозволило здобути гарну освіту і зробити кар'єру. У 37 році став консулом-суффектом разом з Авлом Цециною Петом.

Відповідно до Тацита був значним правником часів Тиберія, Калігули і Клавдія, яких консультував. Також уславився своїми статками. Водночас мав славу людини невисоких моральних якостей. Його згадує Луцій Анней Сенека у трактаті «Про благодіяння». У 57 році наклав на собі руки.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бартошек М. Римское право (Понятие, термины, определения): Пер. с чешск. — М.:Юрид. лит., 1989 — С. 332 (рос.)
  • Тацит, Аннали, XIII 30 (лат.)