Ганс Тойзен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Тойзен
Hans Teusen
Народження 26 липня 1917(1917-07-26)
Німецька імперія Зальц, Гессен-Нассау
Смерть 11 лютого 2011(2011-02-11) (93 роки)
Німеччина Бад-Ноєнар-Арвайлер, Рейнланд-Пфальц
Громадянство Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ Fallschirmschützenabzeichen der Luftwaffe.jpg повітряно-десантні війська
Роки служби 19381945
Звання Luftwaffe epaulette Major.svg майор
Dienstgrad Bundeswehr LW Generalmajor infobox.svg генерал-майор
Формування 7-ма повітряна дивізія
1-ша парашутна дивізія
Командування рота 1-го парашутного полку
1-й батальйон 16-го парашутного полку
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
За поранення (нагрудний знак)
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Значок парашутиста Люфтваффе Нагрудний знак Люфтваффе «За наземний бій» Комбінований знак пілот-спостерігач Нарукавна стрічка «Крит»

Ганс Тойзен (нім. Hans Teusen; нар. 26 липня 1917, Зальц, Гессен-Нассау — пом. 11 лютого 2011, Бад-Ноєнар-Арвайлер, Рейнланд-Пфальц) — німецький офіцер, майор повітряно-десантних військ Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941).

За часів Другої світової війни командував парашутними взводом, ротою та батальйоном десантних військ Люфтваффе. Здобув славу в Грецькій операції, коли командуючи взводом, спробував захопити стратегічно важливий міст між Коринфською і Саронічною затоками. В подальшому бився на Криті, на Східному фронті під Ленінградом, на Західному фронті в Німеччині. У післявоєнний час продовжив службу в Бундесвері, генерал-майор (1959).

Біографія[ред. | ред. код]

Ганс Тойзен поступив добровольцем до повітряно-десантних військ Третього Рейху напередодні війни. Брав активну участь у боях початкового періоду війни.

Найбільш прославився в ході Грецької операції у квітні 1941 року, коли командуючи взводом, спробував захопити стратегічно важливий міст між Коринфською і Саронічною затоками.

26 квітня 1941 о 5:00 ранку розпочалась повітряно-десантна операція із захоплення мосту через Коринфський перешийок.

Взвод лейтенанта Г.Тойзена. 6-ї роти 2-го батальйону, який мав завдання щодо безпосереднього захвату мосту, о 4:30 завантажився на 6 планерів. Двома годинами пізніше бомбардувальники завдали удару по британських військах, а о 7:40 шістка планерів DFS 230 під шквальним вогнем приземлилася на мосту. Парашутисти швидко впоралися з охороною, захопивши 80 полонених і 6 гармат. Однак систему підриву мосту німці не стали виводити з ладу, розраховуючи у випадку невдалого результату операції підірвати його власноруч.

Тим часам 40 Ю-52 висадили десант на північних і південних берегах, з метою затримати противника та надати підтримку групі Тойзена. Операція була практично вже завершена, коли фортуна для німців раптом змінилася — по мосту раптово відкрила вогонь замаскована в 200 метрах від нього 40-мм англійська зенітна гармата «Bofors». Від влучення одного зі снарядів здетонував укріплений на опорі мосту заряд вибухівки й міст звалився у воду разом з десантниками, що перебували на ньому. При вибуху загинуло багато людей Тойзена, а сам він був поранений.

Група парашутистів, яка залишилася в живих та була оточена переважаючими силами англійців, могла бути легко знищена. Але противник, сповіщений про появу в нього в тилу нових груп парашутистів, нервував.

Командир групи Тойзен використав сформовану ситуацію — зустрівшись з англійським офіцером, що очолював підрозділи біля мосту, він нахабно заявив, що його група є авангардом вторгнення, а незабаром очікується прибуття дивізії, підтриманої пікірувальниками Ю-87. Англійці повірили цій погрозі, в результаті поранений і обпалений Тойзен тріумфально прийняв капітуляцію гарнізону. Обидва парашутних батальйони тим часом теж не сиділи склавши руки — 2-й парашутно-десантний батальйон 2-го полку після довгого бою з противником, що постійно контратакував, зумів оволодіти містом Коринф з розташованою на його околиці авіабазою, створивши плацдарм для продовження наступу на південь.

Підсумком операції стало нагородження Тойзена Лицарським хрестом за захват плацдарму на південному березі Коринфського каналу. Втрати парашутистів склали 80 осіб убитими й зниклими безвісти, 160 отримали поранення. Замість висадженого мосту за два дні сапери навели понтонну переправу, якою на південь ринулися німецькі танки. У полон потрапило близько 12 000 англійців і греків, але основним силам Британського експедиційного корпусу (близько 50 000 осіб) вдалося вирватися на Крит.

У травні 1941 року брав участь у десантуванні та боях на грецькому Криті. 14 червня 1941 року лейтенант Г.Тойзен за бойові заслуги в боях у Греції та на Криті був удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста. У листопаді 1941 року 2-й полк 2-го парашутної дивізії передислокували на німецько-радянський фронт, де він бився під Ленінградом.

Наприкінці війни проходив службу у 1-ій парашутній армії.

З 1956 до 1977 року Г.Тойзен проходив службу в лавах Збройних сил ФРН, командував 25-ою парашутною бригадою «Шварцвальд». З 1 жовтня 1971 до 30 вересня 1973 року командир 12-ої танкової бригади Бундесверу, генерал-майор.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • Kurowski, Franz (1995). Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Atglen, PA: Schiffer Military. ISBN 978-0-88740-749-9.(англ.)
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A–K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.(нім.)
Командування військовими формуваннями (установами)
Бундесверу
Попередник:
генерал-майор
Герд Кобе
12. PzDiv.svg
командир
12-ї танкової дивізії

1 жовтня 1971 — 30 вересня 1973
Наступник:
генерал-майор
Пауль-Георг Клеффель