Гарольд Браун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гарольд Браун
англ. Harold Brown
Harold Brown photo portrait standing.jpg
Народився 19 вересня 1927(1927-09-19)[1] (90 років)
Нью-Йорк, шт. Н.-Йорк, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, політик
Alma mater  • Колумбійський університет
 • Вища наукова школа Бронксу[d]
Членство Національна академія наук США[2]
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США[d]
Посада міністр оборони США
Партія Демократична партія США
Нагороди Президентська медаль Свободи

Гарольд Браун (англ. Harold Brown; нар. 19 вересня 1927(19270919), Нью-Йорк) — американський фізик і держслужбовець. Міністр оборони США з 1977 по 1981 при президенті Джиммі Картері.

У 21 рік він здобув докторський ступінь з фізики в Колумбійському університеті. Потім він працював дослідником в Університеті Каліфорнії (Берклі).

Браун був міністром ВПС з 1965 по 1969 під керівництвом президента Ліндона Джонсона і віце-канцлером Каліфорнійського технологічного інституту з 1969 по 1977.

В адміністрації Картера він був прихильником політики розрядки. Тому часто конфліктував з радником з національної безпеки президента Збігнєвом Бжезінським. Браун брав участь у посередництві для Кемп-Девідських угод на Близькому Сході. Він підтримав ратифікацію Договору ОСО II, але договір не був прийнятий у Сенаті США. Браун мав більше успіху з Сенатом, коли він виступав за ратифікацію угод про передачу зони Панамського каналу Панамі до 2000 року (Браун вважав, що угоди були вигідні для США і що вони також забезпечили безпеку Панамського каналу і подальше використання).

Нагороджений Президентською медаллю Свободи (1981). Він був керівником Інституту зовнішньої політики при Університеті Джонса Гопкінса.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]