Збігнєв Бжезінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бжезінський.
Збіґнєв Бжезінський
пол. Zbigniew Brzeziński
Грудень 2010
Ім'я при народженніпол. Zbigniew Kazimierz Brzeziński
Народився28 березня 1928(1928-03-28)
Варшава, II Польська Республіка
Помер26 травня 2017(2017-05-26) (89 років)
Фолс-Черч, США США
·пневмонія
Громадянство II Польська Республіка
США США
Національністьполяк
Місце проживанняВашингтон, США США
Діяльністьполітолог
Галузьміжнародні відносини[1] і національна безпека[1]
Відомий завдякиРадник президента США з національної безпеки
Alma materУніверситет Макгілла (1950) і Гарвардська школа права (1953)
Науковий ступіньбакалавр мистецтв (1949), магістр (1950) і доктор філософії
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий керівникMerle Fainsodd
ВчителіКарпович Михайло Михайловичd
Знання мовамериканська англійська[2], англійська[1][3] і польська[1]
ЗакладУніверситет Джонса Гопкінса, Paul H. Nitze School of Advanced International Studiesd, Колумбійський університет і Гарвардський університет
ЧленствоРада з міжнародних відносин, Atlantic Council, Національний фонд на підтримку демократії, Польське наукове товариство на чужиніd, Американська академія мистецтв і наук і Тристороння комісія (2009)
НапрямокРеалізм
Magnum opusThe Grand Failured, Велика шахівниця і Between Two Agesd
Посадарадник президента США з національної безпеки і член радиd
ПартіяДемократична партія США
КонфесіяКатолик
БатькоТадеуш Бжезінський
РодичіМетью Бжезінський
У шлюбі зЕмілі Бенеш Бжезінськаd
ДітиЯн Бжезінськийd, Марк Бжезінськийd і Міка Бжезінськаd
Нагороди
орден Зірки Румунії Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною» Order of the Three Stars, 2nd Class орден «За заслуги» I ступеня орден «За заслуги» III ступеня орден князя Ярослава Мудрого III ступеня Великий хрест ордена Томаша Гарріга Масарика

Cross of the President of the Slovak Republic, 2nd Classd (7 червня 2002)

 Великий офіцер ордена Зірки Румунії орден «Стара Планина» командорський хрест із зіркою Ордена Заслуг Угорщини Президентська медаль Свободи Великий хрест ордена Великого князя Литовського Гядиминаса

Грант Ґуґґенгайма (1960)

 Кавалер Ордену Білого Орла

медаль Століття Гарвардуd

Премія фундації Антоновичів

почесний доктор Варшавського університетуd (2 травня 1991)

 Почесна медаль острова Елліс

почесний громадянин Краковаd (7 листопада 2001)

почесний доктор Люблінського католицького університетуd (21 червня 1990)

honorary doctor of Fordham Universityd

honorary doctor of Georgetown Universityd

honorary doctor of Vilnius Universityd

Почесний доктор Ягеллонського університетуd (16 червня 2000)

honorary citizen of Vilniusd (2003)

почесний громадянин Гданськаd

Great Immigrants Awardd (2007)

IMDbID 0117500

Бжезі́нський Збі́гнєв Кази́мир (пол. Zbigniew Kazimierz Brzeziński; 28 березня 1928(19280328), Варшава, Польща — 26 травня 2017, Фолс-Черч[4]) — американський політолог, соціолог і державний діяч, колишній Радник з національної безпеки Президента Джиммі Картера, а також радник Центру стратегічних і міжнародних студій. Поряд з Генрі Кіссінджером та Самуелем Гантінгтоном він вважався одним з найвпливовіших геостратегів США.

Життєпис

[ред. | ред. код]

За офіційною біографією, народився у Варшаві.[5] Мешкав у Франції та Німеччині, потім, після призначення батька в 1938 р., переїхав до Канади. Здобув ступінь бакалавра та магістра в Університеті Мак-Ґілла (відповідно в 1949 та 1950 р.), згодом, у 1953 році  — ступінь доктора філософії в Гарвардському університеті. У 1958 р. набув громадянство США.

Мешкав у Вашингтоні, округ Колумбія.

Родина

[ред. | ред. код]

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

З 1966 до 1968 р. Бжезинський був членом Ради політичного планування (Policy Planning Council) Державного департаменту. На час президентської кампанії 1968 р. Бжезинський був головою Спеціальної комісії Губерта Г. Гемфрі (Hubert H. Humphrey Foreign Policy Task Force).

З 1973 до 1976 р. брав участь у заснуванні Тристоронньої комісії разом з Девідом Рокфеллером і став її директором. Тристороння Комісія була групою видатних політичних, бізнесових та академічних діячів зі Сполучених Штатів, Західної Європи та Японії. Метою комісії було зміцнення стосунків між цими трьома найрозвиненішими регіонами вільного світу. Членом Тристоронньої комісії був і майбутній президент Джиммі Картер. Коли він проголосив висування своєї кандидатури на пост президента 1976 р., Бжезинський, який критикував зовнішню політику Ніксона — Кіссінджера, став його головним радником з питань зовнішньої політики. Після перемоги 1976 р. Картер призначив Бжезинського державним радником з безпеки.

З 1977 до 1981 р. Бжезинський працював державним радником з безпеки при президенті США. 1981 р. його було відзначено президентською Медаллю Свободи «за його роль у нормалізації відносин США з Китаєм та за його внесок у справу захисту прав людини та державну політику безпеки США».

1985 р. при адміністрації Рональда Рейгана Бжезинський працював членом Комісії з хімічних озброєнь при президенті США. З 1987 до 1988 р. працював у Комітеті комплексної довгострокової стратегії Міністерства оборони, був членом Ради національної безпеки. З 1987 до 1989 р. також працював у Президентській Раді зовнішньої розвідки (президентська комісія з нагляду за розвідницькими службами США).

Під час президентської кампанії 1988 р. Бжезинський був співголовою Консультативної групи з національної безпеки в команді Дж. Г. В. Буша. Консультант і член опікунської ради Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, був професором зовнішньої політики США у Вищій школі міжнародних досліджень ім. Пола Нітце Університету Джонса Гопкінса. Співголовував в Американському комітеті за мир в Чечні, був членом опікунської ради «Фрідом Хауз» і Тристоронньої комісії (США — Європа — Японія), членом рад директорів Польсько-Американського фонду свободи і Польсько-Американського підприємницького фонду.


Я не знаю [Чи втрачено Крим для України?], але до цього питання слід повернутися, коли відносини між Україною і Росією знову стануть хоч в якійсь мірі раціональними і стабільними. Росіяни привнесли в ці відносини ірраціональність і емоційність, вони провели бандитську атаку на Крим, замаскувавши її, як це зробила б мафія. Але їм слід остерігатися застосовувати такий підхід до всієї України — це призведе до куди більш потужного вибуху в серці Європи, до конфлікту, якого не бачив світ з 1939 року

, — застерігає Бжезинський.

Великий ризик полягає в тому, що Росією управляє ірраціональний лідер з манією величі. Це хвилює багатьох росіян. Припустимо, що Путіну вдасться назавжди відокремити Крим від України: він отримає Крим, але втратить Україну на багато десятиліть, тому що викличе потужну націоналістичну реакцію проти Москви! Українці визначають свою ідентичність через свою землю. Путін здійснює жахливу помилку [7].

На конференції з безпеки в Мюнхені (Munich Security Conference) 1.02.2014 беззастережно підтримав Євромайданівців[8].

В той же час він досить скептично оцінив обороноздатність України. Коментуючи дії українських силовиків, Бжезинський не стримав посмішки:

У Криму з 20 тисяч українських військових жоден не вистрілив з власної ініціативи. Я сам родом з Європи так от, коли я думаю про батьківщину моїх батьків, то не можу уявити, щоб з 20 тисяч польських солдат при спробі зовнішньої сили захопити владу жоден не вистрілив. Я думаю, була би величезна бійка. Те, що в Україні все відбувалось по іншому - про щось говорить. Свої висновки зробив і Путін. Зрозумів, що все навіть легше ніж він очікував.[9]

У жовтні 2014 в інтерв'ю українській програмі «Подробности-ТВ» він уже набагато оптимістичніше оцінив європейське майбутнє України, відзначивши дух і рішучість українців у протидії зазіханням Росії. Сказавши, що українці не лише заслуговують бути в Європі, вони вже є європейцями і доб'ються свого, при умові, що здолають корупцію, яка деморалізує державу, суспільство і навіть збройні сили. Росія змушена буде змиритись і також пройти шлях очищення, інакше її очікує доля «задвірків Китаю».[10]

Смерть та поховання

[ред. | ред. код]

Помер 26 травня 2017 року у США.[11] Похований 9 червня у Вашингтоні[12].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • 1977
    1977
  • Мюнхен, 2014
    Мюнхен, 2014

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ Lewis, Daniel (26 травня 2017). Zbigniew Brzezinski, National Security Adviser to Jimmy Carter, Dies at 89. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 27 травня 2017.
  5. ↑ Існує версія, що Збігнєв народився у Харкові на вулиці Ольмінського, де працювали батьки, але записаний ними у Варшаві, див. Неизвестный Харьков / Ольга Ю. Адам; Александр А. Винтрович; Наталья В. Катрунова; Константин Э. Кеворкян; Виктор П. Кофанов. — Харьков: Книжная фабрика имени Фрунзе, 2006. — 270 с. — ISBN 966-324-025-3
  6. ↑ З них у 1938-45 Президент у екзилі (у вигнанні), перебував на еміграції в Лондоні.
  7. ↑ Бжезинський: “Якщо Путін забере Крим, він втратить Україну”. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  8. ↑ В Мюнхені вирішували рубати чи розв'язувати український «гордіїв вузол». ТСН. 1 лютого 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 червня 2021.
  9. ↑ Поразка українців з американською зброєю у руках зашкодила би іміджу США - сенатор. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  10. ↑ Збіґнєв Бжезинський: Росія перетвориться на збанкрутілого сателіта Китаю. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  11. ↑ Помер відомий політик і державний діяч Збігнєв Бзежинський. unn.com.ua. Українські національні новини. 27.05.2017. Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 27 травня 2017.
  12. ↑ У США поховали одного з найвпливовіших стратегів США Збіґнєва Бжезінського//Голос Америки, 10 червня 2017. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
  13. ↑ Указ Президента України від 28 березня 2008 року № 275/2008 «Про нагородження З. Бжезинського орденом князя Ярослава Мудрого»
  14. ↑ Указ Президента України від 13 травня 1997 року № 411/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  15. ↑ Бжезінський З. Україна і світ: виступ у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» 14 травня 2004 р. / Збігнєв Бжезінський // Україна у геостратегічному контексті. — Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2006.- С. 69-79. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 17 серпня 2015.

Джерела інформації

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Збігнєв Бжезінський
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zbigniew Brzeziński

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Бжезинський (Brzeziński) Збігнєв // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.33
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Збігнєв_Бжезінський&oldid=40745863