Збігнєв Бжезінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Збіґнєв Бжезінський
пол. Zbigniew Brzeziński
Zbigniew Brzezinski gru2010.jpg
Грудень 2010
Народився 28 березня 1928(1928-03-28)
Варшава, Польща Польща
Помер 26 травня 2017(2017-05-26) (89 років)
Фолс-Черч, Flag of the United States.svg США
Громадянство Польща Польща
Flag of the United States.svg США
Національність поляк
Проживання Вашингтон, Flag of the United States.svg США
Ім'я при народженні Zbigniew Kazimierz Brzeziński
Діяльність політолог
Відомий Радник президента США з національної безпеки
Alma mater  • Університет Макгілла
 • Гарвардська школа права
Науковий ступінь бакалавр мистецтв (1949), магістр (1950) і доктор філософії
Заклад
Членство Рада з міжнародних відносин
Atlantic Council
Національний фонд на підтримку демократії
Polish Society of Arts and Sciences Abroad[d]
Американська академія мистецтв і наук
Посада радник президента США з національної безпеки
Партія Демократична партія США
Батько Тадеуш Бжезінський
У шлюбі з Емілі Бенеш Бжезінська[d]
Діти Ян Бжезінський[d]
Марк Бжезінський[d]
Міка Бжезінська[d]
Нагороди
Президентська медаль Свободи
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден Трьох зірок
Орден Білого Орла
Кавалер Великого Хреста ордена Томаша Гарріга Масарика
Кавалер Ордена «Стара Планина»

Збі́ґнєв Казі́меж Бжезінський (пол. Zbigniew Kazimierz Brzeziński; 28 березня 1928(19280328), Варшава, Польща — 26 травня 2017, Фолс-Черч[1]) — американський політолог, соціолог і державний діяч, колишній Радник з національної безпеки Президента Джиммі Картера, а також радник Центру стратегічних і міжнародних студій. Поряд з Генрі Кіссінджером та Самуелем Гантінгтоном він вважався одним з найвпливовіших геостратегів США.

Життєпис[ред.ред. код]

За офіційною біографією, народився в родині дипломата. Його батько Тадеуш Бжезінський народився в 1896 р. в Золочеві, що на Львівщині. Мешкав у Франції та Німеччині, потім, після призначення батька в 1938 р., переїхав до Канади. Здобув ступінь бакалавра та магістра в Університеті Мак-Ґілла (відповідно в 1949 та 1950 р.), згодом — ступінь доктора філософії в Гарвардському університеті 1953 р. 1958 р. набув громадянства США.

Мешкав в Вашингтоні, округ Колумбія. Був одружений з відомою скульпторкою, мав трьох дітей.

Політична діяльність[ред.ред. код]

З 1966 до 1968 р. Бжезінський був членом Ради політичного планування (Policy Planning Council) Державного департаменту. На час президентської кампанії 1968 р. Бжезінський був головою Спеціальної комісії Губерта Г. Гемфрі (Hubert H. Humphrey Foreign Policy Task Force).

З 1973 до 1976 р. брав участь у заснуванні Тристоронньої комісії разом з Девідом Рокфеллером і став її директором. Тристороння Комісія була групою видатних політичних, бізнесових та академічних діячів зі Сполучених Штатів, Західної Європи та Японії. Метою комісії було зміцнення стосунків між цими трьома найрозвиненішими регіонами вільного світу. Членом Тристоронньої комісії був і майбутній президент Джиммі Картер. Коли він проголосив висування своєї кандидатури на пост президента 1976 р., Бжезинський, який критикував зовнішню політику Ніксона — Кіссінджера, став його головним радником з питань зовнішньої політики. Після перемоги 1976 р. Картер призначив Бжезинського державним радником з безпеки.

З 1977 до 1981 р. Бжезінський працював державним радником з безпеки при президенті США. 1981 р. його було відзначено президентською Медаллю Свободи «за його роль у нормалізації відносин США з Китаєм та за його внесок у справу захисту прав людини та державну політику безпеки США».

1985 р. при адміністрації Рональда Рейгана Бжезінський працював членом Комісії з хімічних озброєнь при президенті США. З 1987 до 1988 р. працював у Комітеті комплексної довгострокової стратегії Міністерства оборони, був членом Ради національної безпеки. З 1987 до 1989 р. також працював у Президентській Раді зовнішньої розвідки (президентська комісія з нагляду за розвідницькими службами США).

Під час президентської кампанії 1988 р. Бжезінський був співголовою Консультативної групи з національної безпеки в команді Дж. Г. В. Буша. Консультант і член опікунської ради Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, був професором зовнішньої політики США у Вищій школі міжнародних досліджень ім. Пола Нітце Університету Джонса Гопкінса. Співголовував в Американському комітеті за мир в Чечні, був членом опікунської ради «Фрідом Хауз» і Тристоронньої комісії (США — Європа — Японія), член рад директорів Польсько-Американського фонду свободи і Польсько-Американського підприємницького фонду.


«

Я не знаю [Чи втрачено Крим для України?], але до цього питання слід повернутися, коли відносини між Україною і Росією знову стануть хоч в якійсь мірі раціональними і стабільними. Росіяни привнесли в ці відносини ірраціональність і емоційність, вони провели бандитську атаку на Крим, замаскувавши її, як це зробила б мафія. Але їм слід остерігатися застосовувати такий підхід до всієї України — це призведе до куди більш потужного вибуху в серці Європи, до конфлікту, якого не бачив світ з 1939 року

»

, — застерігає Бжезінський.

« Великий ризик полягає в тому, що Росією управляє ірраціональний лідер з манією величі. Це хвилює багатьох росіян. Припустимо, що Путіну вдасться назавжди відокремити Крим від України: він отримає Крим, але втратить Україну на багато десятиліть, тому що викличе потужну націоналістичну реакцію проти Москви! Українці визначають свою ідентичність через свою землю. Путін здійснює жахливу помилку [2]. »

На конференції з безпеки в Мюнхені (Munich Security Conference) 1.02.2014 беззастережно підтримав Євромайданівців[3].

В той же час він досить скептично оцінив обороноздатність України. Коментуючи дії українських силовиків, Бжезінський не стримав посмішки:

«

У Криму з 20 тисяч українських військових жоден не вистрілив з власної ініціативи. Я сам родом з Європи так от, коли я думаю про батьківщину моїх батьків, то не можу уявити, щоб з 20 тисяч польських солдат при спробі зовнішньої сили захопити владу жоден не вистрілив. Я думаю, була би величезна бійка. Те, що в Україні все відбувалось по іншому - про щось говорить. Свої висновки зробив і Путін. Зрозумів, що все навіть легше ніж він очікував.[4]

»

У жовтні 2014 в інтерв'ю українській програмі «Подробности-ТВ» він уже набагато оптимістичніше оцінив європейське майбутнє України, відзначивши дух і рішучість українців у протидії зазіханням Росії. Сказавши, що українці не лише заслуговують бути в Європі, вони вже є європейцями і доб'ються свого, при умові, що здолають корупцію, яка деморалізує державу, суспільство і навіть збройні сили. Росія змушена буде змиритись і також пройти шлях очищення, інакше її очікує доля «задвірків Китаю».[5]

Смерть та поховання[ред.ред. код]

Помер 26 травня 2017 року у США.[6] Похований 9 червня у Вашингтоні[7].

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lewis, Daniel (2017-05-26). Zbigniew Brzezinski, National Security Adviser to Jimmy Carter, Dies at 89. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 2017-05-27. 
  2. Бжезинський: “Якщо Путін забере Крим, він втратить Україну”
  3. http://tsn.ua/video/video-novini/v-myunheni-virishuvali-rubati-chi-rozv-yazuvati-ukrayinskiy-gordiyiv-vuzol.html
  4. Поразка українців з американською зброєю у руках зашкодила би іміджу США - сенатор
  5. Збіґнєв Бжезінський: Росія перетвориться на збанкрутілого сателіта Китаю
  6. Помер відомий політик і державний діяч Збігнєв Бзежинський. unn.com.ua. Українські національні новини. 27.05.2017. 
  7. У США поховали одного з найвпливовіших стратегів США Збіґнєва Бжезінського//Голос Америки, 10 червня 2017
  8. Указ Президента України від 28 березня 2008 року № 275/2008 «Про нагородження З. Бжезинського орденом князя Ярослава Мудрого»
  9. Указ Президента України від 13 травня 1997 року № 411/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  10. Бжезінський З. Україна і світ: виступ у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» 14 травня 2004 р. / Збігнєв Бжезінський // Україна у геостратегічному контексті. — Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2006.- С. 69-79

Джерела інформації[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]