Френк Карлуччі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Френк Карлуччі
Ім'я при народженні бук. Frank Charles Carlucci III
Народився 18 жовтня 1930(1930-10-18)[3][1][2]
Скрентон, Пенсільванія, США[1]
Помер 3 червня 2018(2018-06-03)[1][2] (87 років)
Маклейн, Ферфакс, Вірджинія, США[1]
·хвороба Паркінсона
Поховання Арлінгтонський національний цвинтар[4]
Країна  США
Діяльність політик, дипломат, політичний радник
Alma mater Принстонський університет (1952), Гарвардська школа бізнесу (1955), Гарвардський університет, Wyoming Seminaryd (1948) і Школа громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсонаd
Знання мов англійська[5]
Заклад Центральне розвідувальне управління, Міністерство оборони США і Office of Economic Opportunityd
Посада United States Ambassador to Portugald, міністр оборони США, радник президента США з національної безпеки, заступник міністра оборони США і Deputy Director of the Central Intelligence Agencyd
Військове звання лейтенант
Партія Республіканська партія США
Нагороди

Френк Чарльз Карлуччі III (англ. Frank Charles Carlucci III; нар. 18 жовтня 1930(19301018), Скрентон, Пенсільванія — 3 червня 2018) — американський державний діяч, радник з національної безпеки (1986—1987), міністр оборони США (1987—1989).

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Принстонському університеті, де він ділив кімнату з Дональдом Рамсфельдом. Він закінчив університет у 1952 році, був морським офіцером з 1952 по 1954. Потім він продовжив навчання у Гарвардській школі бізнесу з 1954 по 1955.

Карлуччі працював у Держдепартаменті США з 1956 по 1969. У 1961 році він взяв участь у місії ЦРУ в Конго. На початку 70-х років обіймав декілька керівних службових посад. Був заступником Міністра охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення Каспара Вайнбергера (адміністрація Річарда Ніксона). Посол США у Португалії з 1974 по 1977, заступник директора ЦРУ з 1978 по 1981.

Він працював помічником міністра оборони (1981–1982), радник з національної безпеки (1986–1987) і міністр оборони (1987–1989) під керівництвом президента Рональда Рейгана. Був головою і президентом Sears World Trade, Inc. з 1983 по 1986.

Католик, його родина має італійське походження.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д https://www.nytimes.com/2018/06/04/obituaries/frank-carlucci-dead.html
  2. ↑ а б в Munzinger Personen
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
  5. ↑ CONOR.Sl

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
 
Джеймс Форрестол (1947—1949) • Луїс Артур Джонсон (1949—1950) • Джордж Маршалл (1950—1951) • Роберт Ловетт (1951—1953) • Чарлз Ервін Вілсон (1953—1957) • Ніл Макелрой (1957—1959) • Томас Гейтс (1959—1961) • Роберт Макнамара (1961—1968) • Кларк Кліффорд (1968—1969) • Мелвін Лейрд (1969—1973) • Елліот Річардсон (1973) • Білл Клементс (в.о.) (1973) • Джеймс Шлезінгер (1973—1975) • Дональд Рамсфелд (1975—1977) • Гарольд Браун (1977—1981) • Каспар Вайнбергер (1981—1987) • Френк Карлуччі (1987—1989) • Вільям Говард Тафт IV (в.о.) (1989) • Річард «Дік» Чейні (1989—1993) • Лес Еспін (1993—1994) • Вільям Перрі (1994—1997) • Вільям Коен (1997—2001) • Дональд Рамсфелд (2001—2006) • Роберт Гейтс (2006—2011) • Леон Панетта (2011—2013) • Чак Гейгель (2013—2015) • Ештон Картер (2015—2017) • Джеймс Меттіс (2017—2018) • Патрік Шенаген (в.о.) (2019) • Марк Еспер (2019—2020) • Ллойд Остін (2021-)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Френк_Карлуччі&oldid=39332255