Генрі Вілсон
| Генрі Вілсон англ. Henry Wilson | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 березня 1873 — 22 листопада 1875 | ||
| Попередник: | Шайлер Колфакс | |
| Спадкоємець: | Вільям Елмон Вілер | |
| Ім'я при народженні: |
англ. Jeremiah Jones Colbath | |
| Народження: |
16 лютого 1812[1][2][…] Фармінгтон | |
| Смерть: |
22 листопада 1875[1][2][…] (63 роки) Вашингтон, США | |
| Причина смерті: |
інсульт | |
| Поховання: |
Old Dell Park Cemeteryd | |
| Країна: |
| |
| Релігія: |
конгрегаціоналізм | |
| Партія: |
Республіканська партія США | |
| Батько: |
Winthrop Colbath Jr.d[3] | |
| Мати: |
Abigail Withamd[3] | |
| Шлюб: |
Harriet Malvina Wilsond | |
| Автограф: | ||
|
| ||
|
| ||
Ге́нрі Ві́лсон (англ. Henry Wilson; 16 лютого 1812 — 22 листопада 1875) — американський політик, віце-президент США у 1873–1875, член Республіканської партії.
Генрі Вілсон народився під ім'ям Джеремайя Джонс Колбат (англ. Jeremiah Jones Colbath), але у 1833 році змінив ім'я на Генрі Вілсон, переїхав з Фармінгтона до Нейтіка (Массачусетс) і зайнявся шевським ремеслом. Завершивши там свою освіту, він у 1841–1852 роках був депутатом легіслатури Массачусетса, а у 1848–1851 роках — володів і редагував газету «англ. Boston Republican». У 1852 році Вілсон безуспішно балотувався до Конгресу, а у 1853 році — у губернатори Массачусетса. У 1855 році він був обраний по заміщенню до Сенату від коаліції Демократичної партії, Американської партії нічого-не-знаю і Партії вільної землі, а у 1859, 1865 і 1871 роках переобирався як республіканець, виступаючи як активний критик рабовласництва, був головою Комітету з військових справ, а під час Громадянської війни сформував і очолив 28-й полк Массачусетської добровільної піхоти.
У 1872 році президент Улісс Грант вибрав Вілсона своїм напарником на президентських виборах замість неоднозначної кандидатури діючого віце-президента Шайлера Колфакса. Грант був переобраний на посаду, але перемога Вілсона була затьмарена скандалом, що вибухнув з хабарами, імовірно що брали у компанії Кредит Мобіліер багатьма конгресменами та сенаторами, в тому числі і Вілсоном. Сенатське розслідування виправдало Вілсона, але його репутація була підмочена. Незабаром він переніс удар і був паралізований, а через два роки помер від другого удару.
Вілсон також був автором кількох книг, у тому числі: «Історія антирабовласницьких заходів у 37-му і 38-му Конгресах, 1861–1864» (1864), «Історія заходів з реконструкції у 39-му і 40-му конгресах, 1865–1868» (1868), «Історія піднесення і занепаду рабовласництва у США» (три томи, 1872–1877, його головна праця).
- WILSON, Henry [Архівовано 20 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- U.S. Senate biography [Архівовано 14 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Henry Wilson на сайті Find a Grave (англ.)

