Джон Колдвелл Келхун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Колдвелл Келхун
Джон Колдвелл Келхун

Час на посаді:
4 березня 1825 — 28 грудня 1832
Президент   Джон Квінсі Адамс,
Ендрю Джексон
Попередник Деніел Томпкінс
Наступник Мартін Ван Бюрен

Час на посаді:
1 квітня 1844 — 10 березня 1845
Президент Джон Тайлер
Попередник Абель П. Апшер
Наступник Джеймс Б'юкенен

Народився 18 березня 1782(1782-03-18)
Еббівілл, Південна Кароліна
Помер 31 березня 1850(1850-03-31) (68 років)
Вашингтон (округ Колумбія)
Політична партія Демократично-республіканська,

Демократична,

Нуліфікаторів
Дружина Флорід Бонні Келхун
Релігія унітаріанізм
Підпис John Calhoun Signature.svg

Джон Колдвелл Келхун (також Келхоун або Келхаун; англ. John Caldwell Calhoun; 18 березня 178231 березня 1850) — один з найвпливовіших політиків у історії США, головний ідеолог рабовласницької політики південних штатів і лобіст їхніх інтересів у федеральному уряді. Перший віце-президент США, що народився після проголошення незалежності, і один з двох (другий — Агню Спіро), що пішли у відставку. Його ідеї використовувалися для обґрунтовування сецесії південних штатів та створення КША.

Кар'єра[ред.ред. код]

Представник Демократичної партії. У 1810-17 рр. представляв Південну Кароліну в Палаті представників, при Джеймсі Монро служив військовим міністром (1817–1824). В адміністрації Джона Квінсі Адамса (1825–1829) був віце-президентом. При Ендрю Джексоні зберігав цю посаду до 1832 р.

Розійшовшись у поглядах на ключові питання з Джексоном, добровільно пішов у відставку, щоб мати можливість обратися в Сенат, де утворив «великий тріумвірат» з Генрі Клеєм і Деніел Вебстером. В адміністрації Джона Тайлера обіймав посаду держсекретаря (1844–1845).

Погляди[ред.ред. код]

Келхун виступав послідовним захисником інтересів південних плантаторів від зазіхань півничан. Він заперечував можливість обмеження рабства на території окремих штатів, оскільки кожен американець має право перевозити власність зі штату в штат.

У 1832 р. підтримав доктрину «нуліфікації», згідно з якою штат має право призупинити дію на своїй території будь-якого федерального закону, що суперечить Конституції США.

Келхун залишився в історії як теоретик рабства, під яке підводив солідне юридичне обґрунтування. Виступав проти централізації державної влади. У разі нехтування інтересами окремих штатів з боку федерального уряду визнавав можливість їхньої сецесії.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Bartlett, Irving H. John C. Calhoun: A Biography (1993)
  • Belko, William S. «John C. Calhoun and the Creation of the Bureau of Indian Affairs: An Essay on Political Rivalry, Ideology, and Policymaking in the Early Republic.» South Carolina Historical Magazine 2004 105(3): 170–197. ISSN 0038-3082
  • Brown, Guy Story. «Calhoun's Philosophy of Politics: A Study of A Disquisition on Government»
  • Capers; Gerald M. John C. Calhoun, Opportunist: A Reappraisal 1960.
  • Capers Gerald M., "A Reconsideration of Calhoun's Transition from Nationalism to Nullification, " Journal of Southern History, XIV (Feb., 1948), 34-48. online in JSTOR
  • Cheek, Jr., H. Lee. Calhoun And Popular Rule: The Political Theory Of The Disquisition And Discourse. (2004) ISBN 0-8262-1548-3
  • Ford Jr., Lacy K. Origins of Southern Radicalism: The South Carolina Upcountry, 1800–1860 (1988)
  • Ford Jr., Lacy K. "Republican Ideology in a Slave Society: The Political Economy of John C. Calhoun, The Journal of Southern History. Vol. 54, No. 3 (Aug., 1988), pp. 405–424 in JSTOR
  • Ford Jr., Lacy K. "Inventing the Concurrent Majority: Madison, Calhoun, and the Problem of Majoritarianism in American Political Thought, " The Journal of Southern History, Vol. 60, No. 1 (Feb., 1994), pp. 19-58 in JSTOR
  • Gutzman, Kevin R. C., "Paul to Jeremiah: Calhoun's Abandonment of Nationalism, " in _The Journal of Libertarian Studies_ 16 (2002), 3-33.
  • Hofstadter, Richard. «Marx of the Master Class» in The American Political Tradition and the Men Who Made It (1948)
  • Niven, John. John C. Calhoun and the Price of Union (1988)
  • Peterson, Merrill. The Great Triumvirate: Webster, Clay, and Calhoun (1987)
  • Rayback Joseph G., «The Presidential Ambitions of John C. Calhoun, 1844–1848,» Journal of Southern History, XIV (Aug., 1948), 331-56. online in JSTOR
  • Wiltse, Charles M. John C. Calhoun, Nationalist, 1782–1828 (1944) ISBN 0-8462-1041-X; John C. Calhoun, Nullifier, 1829–1839 (1948); John C. Calhoun, Sectionalist, 1840–1859 (1951); the standard scholarly biography.