Джон Колдвелл Келхун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Колдвелл Келхун
Джон Колдвелл Келхун
Час на посаді:
4 березня 1825 — 28 грудня 1832
Президент   Джон Квінсі Адамс,
Ендрю Джексон
Попередник Деніел Томпкінс
Наступник Мартін Ван Бюрен
Час на посаді:
1 квітня 1844 — 10 березня 1845
Президент Джон Тайлер
Попередник Абель П. Апшер
Наступник Джеймс Б'юкенен
Народився 18 березня 1782(1782-03-18)
Еббівілл, Південна Кароліна
Помер 31 березня 1850(1850-03-31) (68 років)
Вашингтон (округ Колумбія)
Політична партія Демократично-республіканська,

Демократична,

Нуліфікаторів
Дружина Флорід Бонні Келхун
Релігія унітаріанізм
Підпис John Calhoun Signature.svg

Джон Колдвелл Келхун (також Келхоун або Келхаун; англ. John Caldwell Calhoun; 18 березня 1782—31 березня 1850) — один з найвпливовіших політиків у історії США, головний ідеолог рабовласницької політики південних штатів і лобіст їхніх інтересів у федеральному уряді. Перший віце-президент США, що народився після проголошення незалежності, і один з двох (другий — Агню Спіро), що пішли у відставку. Його ідеї використовувалися для обґрунтовування сецесії південних штатів та створення КША.

Кар'єра[ред. • ред. код]

Представник Демократичної партії. У 1810-17 рр. представляв Південну Кароліну в Палаті представників, при Джеймсі Монро служив військовим міністром (1817–1824). В адміністрації Джона Квінсі Адамса (1825–1829) був віце-президентом. При Ендрю Джексоні зберігав цю посаду до 1832 р.

Розійшовшись у поглядах на ключові питання з Джексоном, добровільно пішов у відставку, щоб мати можливість обратися в Сенат, де утворив «великий тріумвірат» з Генрі Клеєм і Деніел Вебстером. В адміністрації Джона Тайлера обіймав посаду держсекретаря (1844–1845).

Погляди[ред. • ред. код]

Келхун виступав послідовним захисником інтересів південних плантаторів від зазіхань півничан. Він заперечував можливість обмеження рабства на території окремих штатів, оскільки кожен американець має право перевозити власність зі штату в штат.

У 1832 р. підтримав доктрину «нуліфікації», згідно з якою штат має право призупинити дію на своїй території будь-якого федерального закону, що суперечить Конституції США.

Келхун залишився в історії як теоретик рабства, під яке підводив солідне юридичне обґрунтування. Виступав проти централізації державної влади. У разі нехтування інтересами окремих штатів з боку федерального уряду визнавав можливість їхньої сецесії.

Бібліографія[ред. • ред. код]

  • Bartlett, Irving H. John C. Calhoun: A Biography (1993)
  • Belko, William S. «John C. Calhoun and the Creation of the Bureau of Indian Affairs: An Essay on Political Rivalry, Ideology, and Policymaking in the Early Republic.» South Carolina Historical Magazine 2004 105(3): 170–197. ISSN 0038-3082
  • Brown, Guy Story. «Calhoun's Philosophy of Politics: A Study of A Disquisition on Government»
  • Capers; Gerald M. John C. Calhoun, Opportunist: A Reappraisal 1960.
  • Capers Gerald M., "A Reconsideration of Calhoun's Transition from Nationalism to Nullification, " Journal of Southern History, XIV (Feb., 1948), 34-48. online in JSTOR
  • Cheek, Jr., H. Lee. Calhoun And Popular Rule: The Political Theory Of The Disquisition And Discourse. (2004) ISBN 0-8262-1548-3
  • Ford Jr., Lacy K. Origins of Southern Radicalism: The South Carolina Upcountry, 1800–1860 (1988)
  • Ford Jr., Lacy K. "Republican Ideology in a Slave Society: The Political Economy of John C. Calhoun, The Journal of Southern History. Vol. 54, No. 3 (Aug., 1988), pp. 405–424 in JSTOR
  • Ford Jr., Lacy K. "Inventing the Concurrent Majority: Madison, Calhoun, and the Problem of Majoritarianism in American Political Thought, " The Journal of Southern History, Vol. 60, No. 1 (Feb., 1994), pp. 19-58 in JSTOR
  • Gutzman, Kevin R. C., "Paul to Jeremiah: Calhoun's Abandonment of Nationalism, " in _The Journal of Libertarian Studies_ 16 (2002), 3-33.
  • Hofstadter, Richard. «Marx of the Master Class» in The American Political Tradition and the Men Who Made It (1948)
  • Niven, John. John C. Calhoun and the Price of Union (1988)
  • Peterson, Merrill. The Great Triumvirate: Webster, Clay, and Calhoun (1987)
  • Rayback Joseph G., «The Presidential Ambitions of John C. Calhoun, 1844–1848,» Journal of Southern History, XIV (Aug., 1948), 331-56. online in JSTOR
  • Wiltse, Charles M. John C. Calhoun, Nationalist, 1782–1828 (1944) ISBN 0-8462-1041-X; John C. Calhoun, Nullifier, 1829–1839 (1948); John C. Calhoun, Sectionalist, 1840–1859 (1951); the standard scholarly biography.
Томас Джефферсон • Едмунд Рендолф • Тімоті Пікеринг • Джон Маршалл • Джеймс Медісон • Роберт Сміт • Джеймс Монро • Джон Квінсі Адамс • Генрі Клей • Мартін Ван Бюрен • Едвард Лівінгстон • Луїс Маклейн • Джон Форсайт • Деніел Вебстер • Абель Паркер Апшер • Джон Колдвелл Келхун • Джеймс Б'юкенен • Джон Міддлтон Клейтон • Деніел Вебстер • Едвард Еверетт • Вільям Лернд Марсі • Льюїс Касс • Джеремайа Саллівен Блек • Вільям Генрі Сьюард • Еліяху Бенджамін Уошберн • Гамільтон Фіш • Вільям Максвелл Евартс • Джеймс Гіллеспі Блен • Фредерік Теодор Фрелінгхойзен • Томас Френсіс Бейард • Джеймс Гіллеспі Блен • Джон Уотсон Фостер • Волтер Квінтін Грешам • Річард Олні • Джон Шерман • Вільям Руфус Дей • Джон Мільтон Хей • Еліу Рут • Роберт Бекон • Філандер Чейз Нокс • Вільям Дженнінгс Брайан • Роберт Лансінг • Колбі Бейнбрідж • Чарльз Еванс Хьюз • Френк Біллінґс Келлоґ • Генрі Льюїс Стімсон • Корделл Халл • Едвард Стеттініус-молодший • Джеймс Френсіс Бірнс • Джордж Маршалл • Дін Ачесон • Джон Фостер Даллес • Крістіан Арчибальд Гертер • Дін Раск • Вільям Пірс Роджерс • Генрі Кіссінджер • Сайрус Венс • Едмунд Маскі • Александер Хейг • Джордж Шульц • Джеймс Бейкер • Лоуренс Іґлберґер • Воррен Кристофер • Мадлен Олбрайт • Колін Павелл • Кондоліза Райс • Гілларі Клінтон • Джон Керрі
Department of state.svg
Джон Адамс (1789–1797) • Томас Джефферсон (1797–1801) • Аарон Бурр (1801-1805) • Джордж Клінтон (1805-1812) • Елбридж Геррі (1813-1814) • Деніел Томпкінс (1817-1825) • Джон Колдвелл Келхун (1825-1832) • Мартін Ван Бюрен (1833-1837) • Річард Ментор Джонсон (1837-1841) • Джон Тайлер (1841) • Джордж Даллас (1845-1849) • Міллард Філлмор (1849-1850) • Вільям Руфус Кінг (1853) • Джон Кебелл Брекінрідж (1857-1861) • Ганнібал Гемлін (1861-1865) • Ендрю Джонсон (1865) • Шайлер Колфакс (1869-1873) • Генрі Вілсон (1873-1875) • Вільям Елмон Вілер (1877–1881) • Честер Алан Артур (1881) • Томас Гендрікс (1885) • Леві Мортон (1889–1893) • Едлай Стівенсон (1893–1897) • Гаррет Гобарт (1897–1899) • Теодор Рузвельт (1901) • Чарлз Фербенкс (1905–1909) • Джеймс Шерман (1909–1912) • Томас Маршалл (1913–1921) • Калвін Кулідж (1921–1923) • Чарлз Дауес (1925–1929) • Чарлз Кертіс (1929–1933) • Джон Гарнер (1933–1941) • Генрі Воллес (1941–1945) • Гаррі Трумен (1945) • Олбен Барклі (1949–1953) • Річард Ніксон (1953–1961) • Ліндон Джонсон (1961–1963) • Г'юберт Гамфрі (1965–1969) • Спіро Агню (1969–1973) • Джеральд Форд (1973–1974) • Нельсон Олдрич Рокфеллер (1974–1977) • Волтер Мондейл (1977–1981) • Джордж Герберт Вокер Буш (1981–1989) • Ден Квейл (1989–1993) • Альберт Гор (1993–2001) • Дік Чейні (2001–2009) • Джо Байден (2009–)
US Vice President Seal.svg
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Колдвелл_Келхун&oldid=13264515