Джон Колдвелл Келхун

Джон Колдвелл Келхун John Caldwell Calhoun
7-й Віце-президент США
Час на посаді:
4 березня 1825 — 28 грудня 1832
Президент	Джон Квінсі Адамс, Ендрю Джексон
Попередник	Деніел Томпкінс
Наступник	Мартін Ван Бюрен
16-й Державний секретар США
Час на посаді:
1 квітня 1844 — 10 березня 1845
Президент	Джон Тайлер
Попередник	Абель Паркер Апшер
Наступник	Джеймс Б'юкенен
Народився	18 березня 1782(1782-03-18) Еббівіль, Південна Кароліна
Помер	31 березня 1850(1850-03-31) (68 років) Вашингтон, округ Колумбія
Політична партія	Демократично-республіканська партія (до 1825), партія Нуліфікаторів (1828-1839), Демократична партія (1839-1850)
Дружина	Флорид Бонно Келхун
Релігія	унітаріанство, кальвінізм
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Джон Колдвелл Келхун (також Келхоун або Келхаун; англ. John Caldwell Calhoun; 18 березня 1782—31 березня 1850) — один з найвпливовіших політиків у історії США, головний ідеолог рабовласницької політики південних штатів і лобіст їхніх інтересів у федеральному уряді. Перший віце-президент США, що народився після проголошення незалежності, і один з двох (другий — Агню Спіро), що пішли у відставку. Його ідеї використовувалися для обґрунтовування сецесії південних штатів та створення КША.

Кар'єра

Представник Демократичної партії. У 1810-17 рр. представляв Південну Кароліну в Палаті представників, при Джеймсі Монро служив військовим міністром (1817–1824). В адміністрації Джона Квінсі Адамса (1825–1829) був віце-президентом. При Ендрю Джексоні зберігав цю посаду до 1832 р.

Розійшовшись у поглядах на ключові питання з Джексоном, добровільно пішов у відставку, щоб мати можливість обратися в Сенат, де утворив «великий тріумвірат» з Генрі Клеєм і Даніелем Вебстером. В адміністрації Джона Тайлера обіймав посаду держсекретаря (1844–1845).

Погляди

Келхун виступав послідовним захисником інтересів південних плантаторів від зазіхань півничан. Він заперечував можливість обмеження рабства на території окремих штатів, оскільки кожен американець має право перевозити власність зі штату в штат.

У 1832 р. підтримав доктрину «нуліфікації», згідно з якою штат має право призупинити дію на своїй території будь-якого федерального закону, що суперечить Конституції США.

Келхун залишився в історії як теоретик рабства, під яке підводив солідне юридичне обґрунтування. Виступав проти централізації державної влади. У разі нехтування інтересами окремих штатів з боку федерального уряду визнавав можливість їхньої сецесії.

Бібліографія

• Bartlett, Irving H. John C. Calhoun: A Biography (1993)
• Belko, William S. «John C. Calhoun and the Creation of the Bureau of Indian Affairs: An Essay on Political Rivalry, Ideology, and Policymaking in the Early Republic.» South Carolina Historical Magazine 2004 105(3): 170–197. ISSN 0038-3082
• Brown, Guy Story. «Calhoun's Philosophy of Politics: A Study of A Disquisition on Government»
• Capers; Gerald M. John C. Calhoun, Opportunist: A Reappraisal 1960.
• Capers Gerald M., "A Reconsideration of Calhoun's Transition from Nationalism to Nullification, " Journal of Southern History, XIV (Feb., 1948), 34-48. online in JSTOR
• Cheek, Jr., H. Lee. Calhoun And Popular Rule: The Political Theory Of The Disquisition And Discourse. (2004) ISBN 0-8262-1548-3
• Ford Jr., Lacy K. Origins of Southern Radicalism: The South Carolina Upcountry, 1800–1860 (1988)
• Ford Jr., Lacy K. "Republican Ideology in a Slave Society: The Political Economy of John C. Calhoun, The Journal of Southern History. Vol. 54, No. 3 (Aug., 1988), pp. 405–424 in JSTOR
• Ford Jr., Lacy K. "Inventing the Concurrent Majority: Madison, Calhoun, and the Problem of Majoritarianism in American Political Thought, " The Journal of Southern History, Vol. 60, No. 1 (Feb., 1994), pp. 19-58 in JSTOR
• Gutzman, Kevin R. C., "Paul to Jeremiah: Calhoun's Abandonment of Nationalism, " in _The Journal of Libertarian Studies_ 16 (2002), 3-33.
• Hofstadter, Richard. «Marx of the Master Class» in The American Political Tradition and the Men Who Made It (1948)
• Niven, John. John C. Calhoun and the Price of Union (1988)
• Peterson, Merrill. The Great Triumvirate: Webster, Clay, and Calhoun (1987)
• Rayback Joseph G., «The Presidential Ambitions of John C. Calhoun, 1844–1848,» Journal of Southern History, XIV (Aug., 1948), 331-56. online in JSTOR
• Wiltse, Charles M. John C. Calhoun, Nationalist, 1782–1828 (1944) ISBN 0-8462-1041-X; John C. Calhoun, Nullifier, 1829–1839 (1948); John C. Calhoun, Sectionalist, 1840–1859 (1951); the standard scholarly biography.

Посилання

• U.S. Senate biography
• John Caldwell Calhoun на сайті Find a Grave

Попередник: Деніел Томпкінс

7-й Віце-президент США 4 березня 1825 — 28 грудня 1832

Наступник: Мартін Ван Бюрен