Ендрю Джонсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ендрю Джонсон
Ендрю Джонсон

Час на посаді:
15 квітня 1865 — 4 березня 1869
Попередник Абрахам Лінкольн
Наступник Улісс Грант

Час на посаді:
4 березня 1865 — 15 квітня 1865
Президент Абрахам Лінкольн
Попередник Геннібал Гемлін
Наступник Шуйлер Колфекс

Народився 29 грудня 1808(1808-12-29)
Ралі, штат Північна Кароліна
Помер 31 липня 1875(1875-07-31) (66 років)
Гринвілль, штат Теннессі
Національність Англієць
Політична партія Демократична партія США до 1864 та після 1869
Дружина Еліза МакКардл Джонсон
Професія кравець
Релігія християнин
Підпис Andrew Johnson Signature.png

Ендрю Джонсон (англ. Andrew Johnson) (29 грудня 180831 липня 1875) — сімнадцятий президент Сполучених Штатів Америки з 1865 по 1869, спочатку представник Демократичної партії, вибраний в 1864 віце-президентом при республіканцеві Абрахамі Лінкольні (у той час блок, який вони представляли, іменувався «Національний союз»). Ставши наступником Лінкольна після його вбивства, він швидко налаштував проти себе Конгрес і був єдиним разом з Біллом Клінтоном президентом, проти якого Сенат США розглядав справу про імпічмент.

Кар'єра[ред.ред. код]

Ендрю Джонсон народився в Північної Кароліні в незаможній сім'ї; був кравцем; переселився в Гринвілль, Теннессі, де одружився, навчився у дружини грамоті і відкрив майстерню. Джонсон був олдерменом в Гринвіллі з 1828 до 1830, та мером Гринвіллю з 1830 до 1833. З 1833 р. був демократом, членом законодавчих зборів свого штату, з 1843 по 1853 р. — членом конгресу, з 1853 до 1857 р. — губернатором штату Теннессі, потім сенатором. У 1861 р., на початку Громадянської війни, Джонсон був єдиним південним сенатором, що залишився на своєму посту і стояв за недоторканність союзу. Особливе враження справила його промова 5 лютого 1861 р., у якій він, хоч і крайній демократ, сильно нападав на сецесіоністів. При початку військових дій Джонсон повернувся на батьківщину і весною 1862 р. був призначений військовим губернатором Теннессі в чині бригадного генерала. Вибраний в 1864 р. вице-президентом США, він вступив на цю посаду 4 березня 1865; під час інавгурації віце-президент Джонсон пив (для зм'якшення хвороби), зробив незв'язну промову і в очах багатьох здавався п'яним. Через місяць з невеликим, унаслідок вбивства Лінкольна (15 квітня 1865), Джонсон став президентом (1865–1869). Змовники планували, після замаху на Лінкольна, убити також Джонсона і державного секретаря Вільяма Сюарда, але їм вдалося тільки легко поранити останнього.

Президент[ред.ред. код]

У званні президента Джонсон порвав зв'язок з партією демократів, і з такою м'якістю відносився до переможених сецесіоністів, що можна було побоюватися втрати всіх придбаних війною результатів. Він наклав вето на прийнятий майже одноголосно конгресом білль про умови зворотного допущення південних штатів в Союз, а також на цивільну рівноправність негрів. У конфлікт були залучені і міністри. Військовий міністр Едвін Стантон був звільнений президентом, але сенат визнав причини його звільнення недостатніми, і Стантон знову став завідувати військовим міністерством. Тоді Джонсон призначив генерала Томаса тимчасовим військовим міністром і наказав Стантону здати суспільне майно, що все знаходилося у нього. Стантон відмовився виконати цей наказ; сенат знов визнав його звільнення неправильним, і палата представників ухвалила, більшістю 126 голосів проти 47, почати судове переслідування проти президента і процедуру імпічмента. У Сенаті США, проте, не склалося більшості двох третин, необхідної для звинувачувального вироку (березень 1868).

Під час президентства Джонсона США купили у Російської імперії Аляску (1867); цінність цього придбання сильно недооцінювалася сучасниками.

У 1874 р. Джонсон був знов вибраний в сенатори штату Теннессі.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Savage, «Life and public services of And. J.» (Нью-Йорк, 1865);
  • Moor, «Speeches of And. J.» (Бост., 1865);
  • Foster, «Life and speeches of And. J.» (Филад., 1866);
  • «Impeachment and trial of Andrew J.» (Филад., 1868).

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
Абрахам Лінкольн
18611865
Seal Of The President Of The United States Of America.svg
17-й Президент США

15 квітня 18654 березня 1869
Наступник:
Улісс Грант
18691877
Попередник:
Геннібал Гемлін
US Vice President Seal.svg
16-й Віце-президент США

4 березня 186515 квітня 1865
Наступник:
Шуйлер Колфекс