Джон Тайлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Тайлер
англ. John Tyler
Джон Тайлер
10-й Президент США
4 квітня 1841 — 4 березня 1845
Віцепрезидент не було
Попередник Вільям Генрі Гаррісон
Наступник Джеймс Нокс Полк
10-й Віцепрезидент США
4 березня 1841 — 4 квітня 1841
Президент Вільям Генрі Гаррісон
Попередник Річард Ментор Джонсон
Наступник Джордж Даллас
23-й губернатор Вірджинії
10 грудня 1825 — 4 березня 1827
Попередник Джеймс Плезентс
Наступник Вільям Бранч Джілс
Народився 29 березня 1790(1790-03-29)
штат Вірджинія
Помер 18 січня 1862(1862-01-18) (71 рік)
Ричмонд, штат Вірджинія
Похований
Відомий як політик, адвокат, державний діяч, рабовласник
Країна США[1]
Національність Англієць
Alma mater Коледж Вільяма і Мері (1807)[1][2]
Політична партія партія вігів, Демократична партія США
Батько John Tylerd
Мати Mary Marot Armisteadd[3]
У шлюбі з Летиція Крістіан (Тайлер) (1-ша)
Джулія Гардінер (Тайлер) (2-га)
Діти David Gardiner Tylerd, John Alexander Tylerd, Lyon Gardiner Tylerd[3], Letitia Tyler Sempled, Robert Tylerd[3], John Tyler, Jr.d[3], Elizabeth Tylerd[3], Mary Tylerd[3], Ann Contesse Tylerd[3], Alice Tylerd[3], Tazewell Tylerd[3], Julia Gardiner Tylerd[3], Lachlan Tylerd[3], Robert FitzWalter Tylerd[3] і Pearl Tylerd[3]
Професія юрист
Релігія Єпископальна Церква США
Підпис John Tyler Signature.png

Джон Та́йлер (англ. John Tyler; 29 березня 1790 — 18 січня 1862) — десятий президент США (18411845 роки). Тайлер був першим президентом, що вступив на посаду як віцепрезидент по смерті чинного глави держави.

До президентства[ред. | ред. код]

Родом з Вірджинії, вивчав юриспруденцію, у 1816—1821 рр. входив до палати представників у конгресі; під час дебатів про Міссурійську угоду висловився у принципі проти рабства, але з тим проти права союзу наказувати чи забороняти рабство у окремих штатах. У 18251827 рр. був губернатором Вірджинії, в 18271836 рр. — сенатором від цього штату. При створенні партії вігів Тайлер — що суперечило зі своїми колишнім чином дій — виявився її членом. У 1840 р. він був виставлений партією вігів як кандидат на посаду віце-президента і обраний на цю посаду. 4 березня 1841 р. він розпочав виконання своїх зобов'язань, а 4 квітня 1841 р. став президентом внаслідок смерті Гаррісона.

Президентство[ред. | ред. код]

Він не виправдав очікувань своєї партії; навпаки, у системі керування він схилявся набік демократів. У результаті накладення ним вето на певні законопроекти конгресу, в якому переважали вігі, кабінет, призначений ще Гаррісоном, пішов у відставку у липні 1841 р., і Тайлер змушений був обпертися більш відкрито на демократів. Це викликало сильне невдоволення; його портрети у багатьох місцях були урочисто спалені на народних мітингах. Тайлер продовжував, проте, власну політику й під кінець правління (1845) був у ворожих стосунки з конгресом.

Оцінка правління[ред. | ред. код]

Президентство Тайлера було невиправданим в американській історії, виключаючи лише одномісячне перебування на посаді Гаррісона. У цій оцінці нічого не змінилося до сьогодні. Іноземні спостерігачі того часу вважали його навіть ознакою майбутнього краху і розвалу Сполучених Штатів. Однак, незважаючи на недостатню особисту придатність Тайлера, можна легко побачити, що його президентство мало в конституційно-правовому відношенні важливе значення, зміцнивши інститут президентів по відношенню до ворожого Конгресу насамперед у досі нез'ясованому питанні визнання успадкування посади і тим самим перешкодивши зведенню ролі. інституту президентів до рівня футбольного м'яча між партійно-політичними інтересами. Тайлер у ролі слухняної маріонетки в руках Клея був би для конституційно-правового розвитку Сполучених Штатів більш фатальним, ніж Тайлер як противник Клея. Навіть якщо Тайлер особисто програв Клею у боротьбі за владу, то інститут президентів вийшов із цього конфлікту скоріше загартованим.

Останні роки життя та смерть[ред. | ред. код]

Його звільнення з посади було гідним і більш блискучим, ніж його політична кар'єра, і він був упевнений, що історія колись визнає його правоту. Він повернувся на свою плантацію у Віргінії до кола сім'ї, звідки підтримував контакти з демократичною партією, проте активно не втручаючись у політику. Натомість присвятив себе своєму колишньому коледжу у Вільямсбурзі, де служив канцлером в останні роки свого життя. Тільки громадянська війна, що загрожує, вирвала його з блаженного сільського життя, і в лютому 1861 року він як голова одного з конвентів штатів, створених з ініціативи Віргінії, ще раз повернувся до Вашингтона, щоб сприяти останній спробі запобігти війні, що загрожує. Коли стала очевидна марність цих зусиль, він порадив своєму рідному штату відокремитися і запропонував свої послуги тимчасовому установчому конгресу південних штатів, до якого було обрано. У листопаді його обрали до Палати представників Конфедеративних Штатів Америки, але перш ніж зміг вступити на свою посаду, він помер 18 січня 1862 року незадовго до 72-го дня народження.

Похований в м.Річмонд, штат Вірджинія на кладовищі "Голлівуд", на якому також покоїться Джеймс Монро (перепохований в 1858 р.)

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Президент Тайлер помер у Річмонді, що контролювався Конфедерацією, і йому були влаштовані пишні державні похорони, а труна покрита прапором сепаратистів. Тим самим він став єдиним президентом США, церемонію поховання якого влаштовувала іншу державу під іншим прапором;
  • Перший президент США, який народився після проголошення Незалежності;
  • У 1844 році, будучи президентом, 54-річний Тайлер вдруге одружився з 24-річною донькою колишнього сенатора штату Нью-Йорк Джулії Гардінер (він був першим президентом, який одружився під час перебування на посаді);
  • Батько президента Джон Тайлер - старший був близьким приятелем Томаса Джефферсона;
  • Перший віце-президент, який через смерть попередника зайняв посаду президента США.
  • Президент багатодітний-тато він мав 15 дітей - це рекорд для хазяїнів Білого Дому.

Сім'я[ред. | ред. код]

У 1861 р., після відділення південних (рабовласницьких) штатів від Союзу, Тайлер, як віргінець, був у лавах і був обраний членом сенату Південної Конфедерації. Життя його описав його син, Лайон Гардінер Тайлер (Ричмонд, 1884).

Тайлер був одружений двічі, вдруге, вже президентом, на жінці на 30 років його молодшій. Від двох дружин в нього було 15 дітей. Його наймолодша дитина, дочка Перл (1860—1948), була на 45 років молодше найстаршої дитини, дочки Мері (1815—1848), і померла через 100 років після неї. Джон Тайлер має двох іще живих внуків, які живуть у родовому маєтку Тайлерів.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Вільям Гаррісон
1841
Seal Of The President Of The Unites States Of America.svg
10-й Президент США

4 квітня 18414 березня 1845
Наступник:
Джеймс Полк
18451849
Попередник:
Річард Ментор Джонсон
Seal of the Vice President of the United States.svg
10-й Віце-президент США

4 березня 18414 квітня 1841
Наступник:
Джордж Даллас