Гепатит А

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гепати́т А (застаріле — хвороба Боткіна, інфекційний гепатит) — гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки. Зустрічається в усіх країнах світу. Інфекційний характер хвороби в Російській імперії вперше встановив Сергій Боткін (1883); до того хвороба була відома в країні під назвою «катаральна жовтяниця» і вважалась незаразною.

Гепатит А спричиняється вірусом гепатиту А, що потрапляє до організму з їжею або водою. Збудник міститься в крові та виділеннях хворого. Отже, джерелом інфекції є хворий. Захворювання починається повільно. У початковому періоді гепатиту А хворий відчуває загальну кволість, відсутність апетиту, нудоту, помірно підвищується температура тіла. На 5—7-й день з'являється жовтяниця, печінка й селезінка збільшуються. Зазвичай, гепатит А закінчується видужанням, але у разі невідповідного лікування може давати тяжкі ускладнення (атрофія печінки, печінкова кома). Хворий гепатитом А обов'язково має бути госпіталізований.

Профілактика гепатиту А полягає у дотриманні загальносанітарних заходів. Існують вакцини проти гепатиту А, які особливо рекомендують при подорожах до певних країн.[Джерело?]

Лікування гепатиту А — загальноукріплююче, переважно вуглеводна дієта з високим вмістом вітамінів, ліпокаїн, амінокислотні суміші тощо. Після видужання особи, що хворіли на гепатит А, підлягають диспансерному нагляду протягом деякого терміну (від 6 місяців до 1 року).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Rod of Asclepius2.svg Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.