Геральт із Ривії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Геральт з Рівії)
Перейти до: навігація, пошук
Геральт із Ривії
Geralt z Rivii
Геральт із Ривії
Геральт із Ривії
Поява Твори:

Відеоігри:

Автор Анджей Сапковський
Виконавець Фільм/серіал:
Міхал Жебровський.

Відеоігри: (рос.)

Володимир Зайцев,
Всеволод Кузнецов.
Інформація
Прізвисько М'ясник з Блавікена, Gwynbleidd, Білий Вовк, Білоголовий, Vatt'ghern
Рід занять Відьмак
Родичі Мати: Вісенна,
Батько: Корін

Ге́ральт із Ри́вії[1][2] (пол. Geralt z Rivii) — головний герой циклу «Відьмак», написаного Анджеєм Сапковськовським.

Походження[ред.ред. код]

Матір'ю Геральта була чародійка, а точніше друїд-цілителька Вісенна, батько — найманець Корін. Вісенна віддала сина на виховання відьмаку Весемиру з напівзруйнованої фортеці Каер Морхен, де Геральтові належало стати відьмаком. Геральт був Дитиною Призначення, так само, як інші відьмаки.

Ім'я[ред.ред. код]

Персонажа звуть «Геральт із Ривії». Ім'я Геральтові дала мати, однак сам він більшу частину життя вважав, що отримав своє ім'я від наставника — відьмака Весемира. Прагнучи знайти хоча б ілюзорну точку свого застосування, Геральт не тільки назвався вихідцем з Ривії, але також навчився наслідувати ривійський акцент, хоча насправді ніякого стосунок до зазначеного королівства не мав («Витягав прутики, помічені різними звучними назвами»). Та й люди більш охоче довіряють Геральтові з Ривії, а не дивному приходькові без батьківщини. Справжній же лицарський титул — Геральт Ривський — наданий Геральтові королевою Лірії Мевой набагато пізніше, за «Битву коло моста». У розмові з трубадуром Яско́ром Геральт одного разу згадав багаточленне ім'я. Однак навряд чи воно було справжнім, скоріше, придуманим у дитинстві, з того ж бажання мати ім'я, за яким можна судити або про суспільний статус, або про місце проживання.

Запропонував мені ту методу мій відьмацький прецептор. Не відразу. А доперва вчас, коли наполіг я прибрати собі назвисько Жераль Роже Ерик дю От-Бельгарт. Весемир уважав те за смішне, претензійне і кретинське.

Оригінальний текст (пол.)

Zasugerował mi tę metodę mój wiedźmińaki preceptor. Nie od razu. Dopiero wówczas, gdy uparłem się przybrać nazwisko Geralt Roger Eryk du Haute-Bellegarcie. Vesemir uznał to za śmieszne, pretensjonalne i kretyńskie.

Хрещення вогнем, глава 7

Старші Народи називають Геральта ім'ям «Gwynbleidd», що в перекладі зі Старшої мови означає «Білий Вовк». У Брокілоні Геральт відомий як Vatt'ghern. Люди, що зустрічають Геральта на вулиці, кличуть його просто «Чаклуном» або «Біловолосий» через специфічний колір волосся. У деяких місцях Геральт відомий також під прізвиськом «М'ясник із Блавікена», цей псевдонім приклеївся до нього після відомих подій у містечку Блавікен, де відьмак змушений був зробити черговий непростий вибір між меншим та більшим злом. Третього варіанту Геральтові того разу не залишили, тож йому довелося вирізати групу найманих убивць, щоб ті, в свою чергу, не влаштували населенню міста криваву баню. Як завжди, суспільство навіть не спробувало вникнути в суть ситуації, віддавши перевагу квапливому звинуваченню відьмака в кровожерливості, внаслідок чого в Геральта з'явилося нове «криваве» прізвисько.

Оцінки[ред.ред. код]

Геральт був охарактеризований як «неоліберальний, анти-політичний» дух польської популярної культури 1990-х. Він професіонал, який виконує свої обов'язки і не бажає брати участь у «дрібній метушні» сучасної політики.[3]

Геральта також порівнювали з популярним героєм Реймонда Чандлера детективом Філіпом Марлоу[4].

Михайло Попов, автор жартівливого «рейтингу найголовніших героїв Фентезі» в російському журналі Мир фантастики[5] помістив Геральта на сьоме місце свого списку. Йому запам'яталася залежність героя від зілля, він характеризував її як наркотичну. Попов також звернув увагу на поверхневу подібність Геральта до Леголаса. В іншому подібному «рейтингу», присвяченому закоханим парам у фентезі[6] Михайло Попов помістив Геральта та Єнніфер на п'яте місце. У його переказі сюжет звучить як «повчальні історії про доброго наркомана та цинічну стерву, що вдочерили маленьку бойову лесбійку», а в автор «рейтинга» пише, що «нездоровий спосіб життя та магія — пікантне поєднання, яке перетворює Геральта та Єнніфер зі звичайних фатальних коханців на щось самобутнє та таке, що запам'ятовується».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Книгу про відьмака перекладуть українською — PlayUA
  2. Микола Рябчук (1990). «Відьмак». «Всесвіт». №8. 
  3. Péter Apor (2008). Past for the eyes: East European representations of communism in cinema and museums after 1989. Central European University Press. с. 198. ISBN 9789639776050. Процитовано 28 May 2011. 
  4. (пол.) Marek Oramus Jedynie słuszny wizerunek wiedźmina, Polityka — nr 36 (2261) from 2000-09-02; p. 52-54
  5. Михайло Попов. В ім'я добра. Най-най... Головні герої фентезі! // Мир фантастики. — липні 2006. — № 35.
  6. Михайло Попов. Дошка пошани. Закохані пари // Мир фантастики. — квітень 2007. — № 44.