Геральт з Рівії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геральт з Рівії
Geralt z Rivii
Геральт з Рівії
Геральт з Рівії
Поява Твори:
«Останнє бажання»,
«Меч призначення»,
«Кров ельфів (роман)»,
«Час зневаги (роман)»,
«Хрещення вогнем»,
«Вежа Ластівки (роман)»,
«Володарка Озера»,
«щось закінчується, щось починається»
Комп. ігри:
«Відьмак»,
«Відьмак 2: Вбивці королів»
Автор Анджей Сапковський
Виконавець Фільм/серіал:
Міхал Жебровський
озвучу. комп. ігри:
Володимир Зайцев (рус.) ,
Всеволод Кузнєцов (рус.)
Інформація
Прізвисько М'ясник з Блавікена, Gwynbleidd, Білий Вовк, Білоголовий, Vatt'ghern
Рід занять Відьмак
Родичі Мати Вісенна, батько Корін
Геральт

Ге́ральт з Рі́вії (пол. Geralt z Rivii) — головний герой циклу «Відьмак», написаного Анджеєм Сапковськовським.

Походження[ред.ред. код]

Матір'ю Геральта була чародійка, а точніше друїдська-цілителька Вісенна, батько — найманець Корін. Вісенна віддала сина на виховання відьмаку Весиміру з напівзруйнованої фортеці Каер Морхен, де Геральтові належало стати відьмаком. Геральт був Дитиною Призначення, так само як інші відьмаки.

Ім'я[ред.ред. код]

Героя правильно називати «Геральт з Рівії». Ім'я Геральтові дала мати, однак сам він більшу частину життя вважав, що отримав своє ім'я від наставника — відьмака Весеміра. Прагнучи знайти хоча б ілюзорну точку свого застосування, Геральт не тільки назвався вихідцем з Рівії, але також навчився наслідувати рівійський акцент, хоча насправді ніякого стосунок до зазначеного королівства не мав («Витягав прутики, помічені різними звучними назвами»). Та й люди більш охоче довіряють Геральтові з Рівії, а не дивному приходькові без батьківщини. Справжній же лицарський титул — Геральт Рівскій — наданий Геральтові королевою Ліріі Мевой набагато пізніше, за «Битву коло моста». У розмові з Лютиком Геральт одного разу згадав багаточленне ім'я. Однак навряд чи воно було справжнім, скоріше, придуманим в дитинстві, з того ж бажання мати ім'я, по якому можна судити або про суспільний статус, або про місце проживання.

Таку методу мені порадив мій наставник. Не відразу. Але коли я наполегливо просив іменувати себе Геральт Роджером Еріком дю Хо-Беллегардом, то Весемір вирішив, що це смішно, претензійно та звучить по ідіотськи.

Хрещення вогнем, глава 7

Старші Народи називають Геральта ім'ям «Gwynbleidd», що в перекладі зі Старшої мови означає «Білий Вовк». В Брокілоні Геральт відомий як Vatt'ghern. Люди, що зустрічають Геральта на вулиці, кличуть його просто "Чаклуном" або "Біловолосий" через специфічний колір волосся. У деяких місцях Геральт відомий також під прізвиськом «М'ясник з Блавікена», цей псевдонім приклеївся до нього після відомих подій в містечку Блавікен, де відьмак змушений був зробити черговий непростий вибір між меншим та більшим злом. третього варіанту Геральтові в той раз не залишили, тому йому довелося вирізати групу найманих убивць, щоб ті, в свою чергу, не влаштували населенню міста криваву баню. Як завжди, суспільство навіть не спробувало вникнути в суть ситуації, віддавши перевагу швидше звинуватити відьмака в кровожерливості, в результаті чого йому там навісили нове прізвисько.

Оцінки[ред.ред. код]

Геральт був охарактеризований як «неоліберальний, анти-політичний» дух польської популярної культури 1990-х. Він професіонал, який виконує свої обов'язки, і не бажає брати участь в «дрібній метушні» сучасної політики.[1]

Геральта також порівнювали з популярним героєм Реймонда Чандлера детективом Філіпом Марлоу[2].

Михайло Попов, автор жартівливого «рейтингу найголовніших героїв Фентезі» в журналі Мир фантастики[3] помістив Геральта на сьоме місце свого списку, йому запам'яталося залежність героя від зілля, він характеризував її як наркотичну. Він також звернув увагу на поверхневу подібність Геральта з Леголасом. В іншому подібному «рейтингу», присвяченому закоханим парам в фентезі[4] він помістив Геральта та Йенніфер на п'яте місце. У його переказі сюжет звучить як «повчальні історії про доброго наркомана та цинічну стерву, удочерили маленьку бойову лесбіянку» а в резюме він пише, що «нездоровий спосіб життя та магія — пікантне поєднання, що перетворює Геральта та Йенніфер зі звичайних фатальних коханців на щось самобутнє та таке що запам'ятовується».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Péter Apor (2008). Past for the eyes: East European representations of communism in cinema and museums after 1989. Central European University Press. с. 198. ISBN 9789639776050. Процитовано 28 May 2011. 
  2. (пол.) Marek Oramus Jedynie słuszny wizerunek wiedźmina, Polityka — nr 36 (2261) from 2000-09-02; p. 52-54
  3. Михайло Попов В ім'я добра. Най-най... Головні герої фентезі! // Мир фантастики. — (липні 2006).
  4. Михайло Попов Дошка пошани. Закохані пари (квітень 2007).