Герасимов Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Михайлович Герасимов
рос. Михаил Михайлович Герасимов
RR5110-0081R.gif
Монета Банку Росії, присвячена Михайлу Герасимову
Народився 2 (15) вересня 1907(1907-09-15)
Російська імперія Санкт-Петербург
Помер 21 липня 1970(1970-07-21) (62 роки)
СРСР Москва
Місце проживання Санкт-Петербург, Іркутськ, Москва
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Національність росіянин
Alma mater Іркутський університет, Державна академія історії матеріальної культури
Галузь наукових інтересів антропологія, археологія
Заклад Інститут етнології та антропології РАН, ІА РАН
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник лабораторія пластичної реконструкції
Відомі учні Дебец Г. Ф., Лебединська Г. В.
Відомий завдяки: автор методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків («метод Герасимова»)
Нагороди
Орден «Знак Пошани» Сталінська премія

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Миха́йло Миха́йлович Гера́симов (рос. Михаи́л Миха́йлович Гера́симов, *2 (15) вересня 1907(19070915) — †21 липня 1970) — радянський та російський антрополог, історик-археолог та скульптор. Розробник методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків («метод Герасимова»).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 2 (15) вересня 1907 року в Санкт-Петербурзі, у сім'ї лікаря.

Був захоплений роботою Жоржа Кюв'є та його дослідами з реконструкції вигляду вимерлих тварин. Дитячі та юнацькі роки провів у Іркутську. З 11 років брав участь в археологічних розкопках. З 13 років працював у анатомічному музеї при медичному факультеті Іркутського університету, багато часу провів у морзі вивчаючи зв'язок м'яких тканин обличчя з кістками черепа. Перше поховання людей кам'яної доби в Іркутську розкрив у свої 14 років, друге — в 17 років віку[1]. У 18 років опублікував свою першу наукову статтю про розкопки палеолітичного стійбища біля Іркутська. Він вважав своїм учителем Петрі Б. Е..

У 1922 році, ще школярем, Михайло почав працювати в Іркутському краєзнавчому музеї.

У 1928 році, будучи співробітником згаданого краєзнавчого музею, Герасимов прибув у село Мальта (Іркутської області), де незадовго до цього місцевим жителем був виявлений бивень мамута. Дослідницька робота його привела до відкриття всесвітньо відомої палеолітичної стоянки «Мальта».

У 1939—1945 роках жив і працював в Самарканді. Створив скульптурні портрети-реконструкції шерегу історичних особистостей: Шахруха, Міран-шаха, Мухамед-Султана та інших — червень 1941 року[2].

У 1944 р. з родиною переїхав до Москви. Працював в Інституті історії матеріальної культури РАН.

У 1956 р. — доктор історичних наук.

Досягнення[ред.ред. код]

Праці[ред.ред. код]

  • (рос.)«Раскопки палеолитической стоянки в селе Мальте» // Палеолит СССР. — М.— Л., 1935.
  • (рос.)«Восстановление лица по черепу». — М., 1955.
  • (рос.)«Палеолитическая стоянка Мальта (раскопки 1956—1957 гг.)» // Советская этнография. — 1958.
  • (рос.)«Люди каменного века». — М., 1964.
  • (рос.)Флоренсов В. А., Флоренсов Н. А., Медведев Г. И., «Непроторенным путем: Жизнь и творчество М. М. Герасимова». — Иркутск, 1979.
  • (рос.)Герасимова М. М., Медведев Г. И., Жизнь и деятельность Михаила Михайловича Герасимова // Вестник антропологии. — 1998. — № 5.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Антрополог Михаил Герасимов // сайт Иркипедия (рос.)
  2. Список известных личностей, связанных с Самаркандом, сайт «О Ташкенте, Узбекистане» (рос.)

Посилання[ред.ред. код]


Генріх Шліман Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.