Гладковський Олег Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Свинарчук.
Гладковський Олег Володимирович
Народився5 лютого 1970(1970-02-05) (54 роки)
Чуднів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьпідприємець
Alma materНаціональний транспортний університет
ДітиIgor Hladkovskiyd
Нагороди
ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Заслужений машинобудівник України

Олег Володимирович Гладковський (до 2014 мав прізвище Свинарчук[1]; нар. 5 лютого 1970(19700205), Чуднів, Житомирська область, УРСР) — український підприємець, політик, голова Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, Перший заступник Секретаря РНБО (до 4 березня 2019 року). Державний службовець 3-го рангу (2015). Багаторічний близький соратник і бізнес-партнер п'ятого Президента України Петра Порошенка[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

В 1993 році закінчив Київський автодорожній інститут за спеціальністю «інженер з організації перевезень і управління на автомобільному транспорті»[3].

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Протягом певного часу був почесним консулом Сейшельських островів в Україні. Станом на 2018 та 2019 роки, почесним консулом був його син Ігор Гладковський[6][7].

Діяльність в РНБО України

[ред. | ред. код]

До 1 березня 2018 року Гладковський очолював Міжвідомчу комісію з питань оборонно-промислового комплексу України при РНБО[8]. За час його роботи у Комісії ОПК в оборонній індустрії було проведено повний ремонт озброєння та військової техніки. Україна почала розробляти і новітні зразки озброєння та техніки, які пройшли випробування та почали використовуватися в ЗСУ та інших силових відомствах країни.

Комісія опікувалася стратегічними напрямками розвитку та реформою ОПК України в цілому. Були затверджені Державна цільова оборонна програма розвитку ОВТ на період до 2020 року, Державна цільова програма реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2021 року, Державна цільова програма створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії на період до 2021 року[9] тощо.

Як Перший заступник Секретаря РНБО Гладковський розвивав Програму ракетного щита України. Це комплекс відновлювальних дій щодо ракетного потенціалу України, впроваджений від початку російської агресії[10].

Олег Гладковський, як представник РНБО працював над розширенням військово-технічного співробітництва України з НАТО та процесом інтеграції країни у північноатлантичний альянс. У 2015 році Україна і НАТО підписали «дорожню карту» оборонно-технічного співробітництва[11].

На чолі Комісії з військово-технічного співробітництва Гладковський ініціював лібералізацію ринку зброї, а саме: надання можливості виробникам зброї або техніки подвійного призначення імпортувати комплектуючі для виробництва та експортувати власну продукцію без допомоги спецекспортерів[12].

26 лютого 2019 року, Президент Порошенко призупинив повноваження Гладковського[13], а 4 березня 2019 року звільнив його з посади першого заступника секретаря РНБО[14].

Кримінальні провадження

[ред. | ред. код]

Закупівлі для оборонної сфери

[ред. | ред. код]

17 жовтня 2019 року на летовищі Жуляни Гладковському було заборонено покидати Україну, коли він намагався вилетіти до Брюсселя. Після виїзду з аеропорту, Гладковського було затримано на Бориспільській трасі співробітниками НАБУ[15]. Його було заарештовано терміном на два місяці за підозрою в зловживанні службовим становищем, також Гладковського відкрито справу за підозрою в ухилянні від сплати податків розміром 4,5 млн грн[16].

Гладковському інкримінували зловживання службовим становищем. За даними Сергія Лещенка, Гладковського було затримано у рамках розслідування щодо закупівлі для оборонної сфери автомобілів МАЗ. Ці автомобілі було перебрендовано, після чого вони проходили «викруткову збірку» в автомобілі Богдан. Ці дії проводились на підприємствах, пов'язаних з Гладковським, техніка закуповувалась без тендерів[17].

19 жовтня 2019 року ВАКС почав розгляд можливості внесення застави Гладковським. Прокурор пропонував суму в 100 млн грн[18]. Того ж дня, ВАКС заарештував Гладковського з альтернативою внесення 10,6 млн грн застави. 21 жовтня 2019 року за нього було внесено заставу.

20 грудня 2019 року ВАКС дозволив зняти з Гладковського електронний браслет без повернення паспорту. Терміни досудового розслідування було продовжено до травня 2020 року[19].

14 травня 2020 року Гладковському було збільшено суму можливих завданих ним збитків майже на 7 млн до 17,44 млн грн[20]. 20 травня 2020 року Колегія суддів ВАКС відмовила у задоволенні апеляції[21]. 3 червня щодо Гладковського було завершено слідство про можливі зловживання при закупівлі військових вантажівок[22]. У липні 2021 року справу передали до суду[23].

У березні 2022 року суд звернув заставу, яка була внесена за Гладковського, на користь ЗСУ, і змінив запобіжний захід на особисте зобов'язання. Після цього, обвинувачений перестав з'являтись на судових засіданнях, а за інформацією НАБУ і САП, взагалі виїхав за кордон[24].

16 квітня 2024 року Колегія суддів ВАКС задовольнила клопотання прокурора САП і НАБУ щодо оголошення Гладковського у розшук у справі про автівки для армії[25][26][27].

13 травня 2024 року ВАКС заочно заарештував Гладковського[28][29]. 30 травня 2024 року, згідно повідомлення пресслужби САП, колегія суддів Апеляційної палати ВАКС підтримала позицію прокурора САП та відмовила у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту на рішення слідчого судді ВАКС від 13 травня, яким Гладковському обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою[30].

Зловживання службовим становищем, несплата податків

[ред. | ред. код]

Друга справа проти Гладковського — несплата податків при розмитненні картини. Син Гладковського пояснив, що мова йде про портрет Путіна, виконаний з гільз, даний витвір не було внесено до декларації бізнесмена[2].

18 жовтня 2019 року Гладковському було вручено підозру у зловживанні службовим становищем та недекларуванні статків (ч.2 ст. 364 та ст.366-1 ККУ). НАБУ встановило, що Олег Гладковський також не задекларував доходи дружини від здачі в оренду елітної нерухомості в центрі м. Києва ($54 тис 2016 року, $63 тис 2017 року та $47,5 тис 2018 року)[31].

Оцінка діяльності

[ред. | ред. код]

За матеріалами журналістських розслідувань, Гладковський разом з Сергієм Пашинським — співучасник по створенню корупційних схем та розкраданню оборонного бюджету у часи фактичної війни з Росією[32].

За матеріалами розслідування Bihus.info про розкрадання в оборонній сфері, Гладковський і його 22-річний син Ігор причетні до «багаторічної схеми вимивання сотень мільйонів гривень» із українського оборонного комплексу[33] На думку його сина Ігоря, розслідування Bihus.Info має політичний характер і у ньому зацікавлені низка олігархів, зокрема Ігор Коломойський[34].

В березні 2019 року дане журналістське розслідування суттєво вплинуло на імідж тодішнього чинного Президента України та кандидата на наступний президентський термін Порошенка, що багато років тісно співпрацював з Гладковським. Ситуація активно висвітлювалась в ЗМІ[35][36][37], а представники Національного корпусу та Національних дружин переслідували Порошенка під час його подорожей країною з вимогами «посадити Свинарчуків за ґрати». Також цей кейс використовував в політичній агітації противник Порошенка Володимир Зеленський[2].

З липня 2019 року Гладковський повторно очолив корпорацію «Богдан». 19 липня того ж року він не з'явився за викликом на допит до НАБУ в справі щодо розтрати при закупівлях МАЗів.

Сімейний стан

[ред. | ред. код]

Одружений, має трьох дітей.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гладковский (Свинарчук) Олег Владимирович // lb.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  2. ↑ а б в Справи Гладковського: за що затримали давнього соратника Порошенка. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019.
  3. ↑ ГЛАДКОВСЬКИЙ Олег Володимирович - Рада національної безпеки і оборони України. www.rnbo.gov.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  4. ↑ Указ Президента України № 646/2014 «Питання Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю». Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 19 серпня 2014.
  5. ↑ Указ Президента України № 91/2015 від 17 лютого 2015 року «Про призначення О. Гладковського Першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України». Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.
  6. ↑ Максим Савчук (19 квітня 2018). «Дипломатичний щит». Навіщо українським політикам та бізнесменам статус почесних консулів? (розслідування). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 29 квітня 2019.
  7. ↑ Гладковський очолював консульство Сейшелів, через яке проводилися офшорні операції – Наливайченко (відео). УНІАН. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  8. ↑ Указ Президента України № 50/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  9. ↑ Кабмін затвердив програму розвитку оборонки з урахуванням стандартів НАТО (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  10. ↑ Цензор.НЕТ. Необхідно забезпечити замкнутий цикл виробництва тактичних ракет в Україні, - перший заступник секретаря РНБО Гладковський. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  11. ↑ Україна і НАТО підписали «дорожню карту» оборонно-технічного співробітництва РНБО (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  12. ↑ Комісія з ВТС має намір оживити ринок зброї і техніки подвійного призначення - Гладковський (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  13. ↑ Порошенко припинив повноваження Гладковського. ukranews_com (ua) . 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  14. ↑ Порошенко звільнив Гладковського. ukranews_com (ua) . 4 березня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  15. ↑ Гладковський затриманий при спробі залишити Україну. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  16. ↑ Затримання Гладковського: що відомо. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  17. ↑ Гладковського затримали по кількох справах, - джерело. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019.
  18. ↑ Суд по Гладковському: головне. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
  19. ↑ Суд дозволив зняти електронний браслет з Гладковського. 24 канал. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  20. ↑ Гладковскому збільшили суму завданих ним збитків майже на 7 млн гривень. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  21. ↑ Гладковському відмовили у скасуванні підозри. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 20 травня 2020.
  22. ↑ Завершено слідство у справі Гладковського про поставки військових вантажівок. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  23. ↑ Справу Гладковського-старшого про розкрадання в оборонці передали до суду. Йому загрожує до 6 років тюрми. hromadske.ua (укр.). 2 липня 2021. Процитовано 16 квітня 2024.
  24. ↑ НАБУ оголосило в розшук Гладковського-старшого. // Автор: Ірина Міллер. 16.04.2024, 17:58
  25. ↑ НАБУ оголосило в розшук колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського. babel.ua (укр.). 16 квітня 2024. Процитовано 16 квітня 2024.
  26. ↑ НАБУ оголосило в розшук Гладковського-старшого у справі про розкрадання на закупівлях для армії. hromadske.ua (укр.). 16 квітня 2024. Процитовано 16 квітня 2024.
  27. ↑ Гладковського оголосили у розшук у справі про автівки для армії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  28. ↑ ВАКС заочно арештував ексзаступника секретаря РНБО Гладковського. 13.05.2024, 12:30
  29. ↑ Суд заочно заарештував колишнього першого заступника секретаря РНБО Гладковського. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 травня 2024.
  30. ↑ Апеляційна палата ВАКС залишила ексзаступника секретаря РНБО Гладковського під заочним арештом. 30.05.2024, 18:06
  31. ↑ НАБУ вручило підозру Гладковському. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019.
  32. ↑ Новое Время № 13 від 05.04.2018. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
  33. ↑ Відкати і Росія: що відомо про розкрадання в Укроборонпромі (брит.). 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 26 лютого 2019.
  34. ↑ Гладковський-молодший заявив, що за розслідуванням Bihus.Info стоїть Коломойський. Новое Время. 5 березня 2019. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
  35. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Коментар: Корупційна бомба для Петра Порошенка | DW | 08.03.2019. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 30 вересня 2020.
  36. ↑ “Молотом по голові”. Чому “Свинарчукгейт” – лише верхівка айсберга. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  37. ↑ Свинарчук, Росія, Сейшели і корупційні скандали. Хто такий Олег Гладковський?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  38. ↑ Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Волинської області. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  39. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»

Посилання

[ред. | ред. код]

Декларація

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гладковський_Олег_Володимирович&oldid=43285611