Міжнародний аеропорт «Київ»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського
назва на честь: Київ
М.А. Киев-Жуляни (IEV).JPG

Kiev - Zhulyany (IEV - UKKK) AN2250734.jpg

IATA: IEV[1]ICAO: UKKK
Загальні дані
50°24′06″ пн. ш. 30°27′06″ сх. д. / 50.401666666666997685° пн. ш. 30.451666666666998395° сх. д. / 50.401666666666997685; 30.451666666666998395Координати: 50°24′06″ пн. ш. 30°27′06″ сх. д. / 50.401666666666997685° пн. ш. 30.451666666666998395° сх. д. / 50.401666666666997685; 30.451666666666998395
Тип цивільний
Обслуговує Київ, Україна
Розташування Жуляни
Висота над р.м. 179 м / 517 фт
Веб-сайт iev.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
8л/26п 2310х45 асфальт, 44/r/c/w/t
8п/26л[джерело?] 1400 земля
Статистика (2017)
Кількість пасажирів 1 851 700
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6300960
IEV[1]. Карта розташування: Україна
IEV[1]
IEV[1]
IEV[1]. Карта розташування: Київ
IEV[1]
IEV[1]
Міжнародний аеропорт «Київ» у Вікісховищі?

Міжнаро́дний аеропо́рт «Ки́їв» імені Ігоря Сікорського (IATA:IEVICAO:UKKK) — аеропорт у Києві, розташований на відстані 8 км на південний захід від центру міста в місцевості Жуляни. Власник аеропорту — бізнесмен Василь Хмельницький.

Основні параметри[ред. | ред. код]

Другий за пасажиропотоком після аеропорту «Бориспіль» український аеропорт. Єдина його злітно-посадкова смуга завдовжки 2310 м і завширшки 45 м (до реконструкції у 2009 році мала довжину 1800 м[2]) використовується, крім того, розташованим поблизу ремонтним заводом цивільної авіації № 410 .

«Київ» є хабом для Wizz Air та Yanair, а також базою для чартерних авіакомпаній Anda Air, Bravo Airways, ДАРТ та UM Airlines. Аеропорт перебуває в комунальній власності столиці.

На території аеропорту є найбільший в Україні авіаційний музей, де на майданчику просто неба представлено багато зразків цивільної та військової авіатехніки. У міжнародному аеропорту «Київ» діють 3 термінали:

  • Термінал А. Обслуговування міжнародних рейсів. Стійки реєстрації 1-18.
  • Термінал D. Обслуговування пасажирів по прильоту. Стійки реєстрації 1-12.
  • Термінал B. Бізнес термінал.

Авіалінії та напрямки на серпень 2018[ред. | ред. код]

Пасажирські[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Air Alanna Сезонний чартер: Тирана, Тиват
Alitalia Рим-Фіумічіно
Anda Air Чартер: Бургас, Тирана, Тиват, Варна
Belavia Мінськ
Bravo Airways Амман, Бейрут, Тегеран-Імам Хомейні
Сезонний чартер:Аліканте,, Анталія, Бургас, Даламан, Джерба, Енфіда, Хургада, Ларнака, Люблін, Мальта, Монастір, Араксос, Шарм-ель-Шейх, Тирана, Тиват
Buta Airways Баку
Ernest Airlines Бергамо, Болонья, Мілан–Мальпенса (з 19 жовтня 2018), Неаполь, Рим-Фіумічіно (з 19 жовтня 2018)
Flydubai Дубай
FlyErbil Багдад, Бірмінгем, Ербіль, Гетеборг, Нюрнберг, Стокгольм-Арланда
Jordan Aviation Амман
LOT Polish Airlines Бидгощ, Варшава-Шопен
Motor Sich Airlines Львів, Одеса, Запоріжжя
Nordica Таллінн
Pegasus Airlines Анкара, Ізмір
SkyUp Сезонний чартер:Аліканте, Анталія, Батумі, Бодрум, Даламан, Хургада, Ларнака, Монастір, Ріміні, Шарм-ель-Шейх, Тенерифе-Південний, Тирана
Vueling Сезонні: Барселона,
Сезонний: Рим-Фіумічіно
Wizz Air Берлін-Шенефельд, Братислава, Будапешт, Кельн-Бонн, Копенгаген, Дортмунд, Франкфурт, Гданськ, Гамбург, Ганновер, Катовіце, Ларнака, Лісабон, Лондон-Лутон, Люблін, Меммінген, Нюрнберг, Познань, Таллінн, Відень (з 28 жовтня 2018), Вільнюс, Варшава-Шопен, Вроцлав
Yanair Батумі, Тбілісі, Тель-Авів

Вантажні[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
SprintAir Варшава-Шопен

Наземний транспорт[ред. | ред. код]

Зупинка знаходиться біля терміналу В. Громадський транспорт ходить з 6:30 до 22:30, квитки можна придбати у водія або у кіосках.

  • Тролейбус № 9, Аеропорт — станція метро Площа Льва Толстого, ч/з станцію метро Університет.
  • Тролейбус № 22, Аеропорт — вулиця Ольжича, ч/з станції метро Шулявська, Дорогожичі.
  • Автобус № 80 прямує за маршрутом Кібцентр (проспект Глушкова) — Севастопольська площа.
  • Маршрутка
    • № 169, курсує від зупинки Вишневе до вулиці Старовокзальна
    • № 368 курсує від Боярки до вулиці Старовокзальна
    • № 302 прямує до станції метро «Контрактова площа».
    • № 482 курсує від проспекту Глушкова до станції метро «Дорогожичі».
    • № 496 курсує від лікарні «Феофанія» до станції метро «Лук'янівська».
    • № 499 курсує від станції метро «Васильківська» до Обласної лікарні.

.

Історія аеропорту[ред. | ред. код]

Зал очікування в аеропорту «Київ»

До 1924 року Укрповітрошлях підготував усе необхідне для початку регулярних пасажирських перевезень у небі України. Центральним пунктом став Харків, де було споруджено великий залізобетонний ангар і приміщення майстерень. Звідси пролягли повітряні маршрути Харків — Полтава — Київ та Харків — Полтава — Кременчук — Одеса. Відповідно у кількох містах треба було обладнати пасажирські аеродроми. У Києві для цієї мети пристосували військове льотне поле біля Жулян. 25 травня 1924 сюди прибув пробним рейсом із Харкова літак Укрповітрошляху «Червоний хімік» (системи «Дорньє Комета»). Переліт зайняв 3 години 20 хвилин. З перших чисел червня почалися систематичні польоти з Харкова до Києва і назад за розкладом, у кожен бік по одному рейсу двічі на тиждень. Але це було ще просто льотне поле. Аеропорту, як такого, ще не існувало, а головний аеропорт міста і республіки «Київ» тоді знаходився в Броварах, який був знищений в 1941 році.

Комплекс нового Київського аеропорту збудували у 1949 році за проектом архітектора Віктора Єлізарова — одного з авторів оновленого Хрещатика.

В назві «повітряних воріт» Києва слово «Жуляни» спочатку було відсутнє. У 1920-ті роки говорили «аеродром у Посту-Волинському», у 1940-1950-ті  — «аеропорт на Чоколівці» або просто «Київський аеропорт», оскільки був у столиці України єдиним для клієнтів Аерофлоту. Він приймав літаки з пасажирами і вантажами з різних кінців Радянського Союзу. Через нього проходили міжнародні лінії з Москви у столиці країн соціалістичного табору.

Вживати назву аеропорт «Жуляни» почали вже в 1960-ті роки після будівництва нового аеропорту в Борисполі.

2005 року були спроби підпорядкувати об'єкт Міністерству транспорту та зв'язку для створення Міжнародного аеропорту малої і комерційної авіації. З 11 травня 2009 року аеропорт перейшов у цілодобовий режим роботи. Лоу-кост авіакомпанія «Авіалінії Візз Ейр Україна» з 27 березня 2011 р. перейшла з аеропорту «Бориспіль» до аеропорту «Київ». Зокрема, вже 26 березня із аеропорту «Київ» було здійснено перші внутрішньоукраїнські рейси — до Сімферополя, а також міжнародні рейси до Німеччини, Норвегії.[3]

22 березня 2018 року Київська міська рада присвоїла аеропорту «Київ» ім'я авіаконструктора Ігоря Сікорського.[4]

Василь Хмельницький заявив, що вклав в аеропорт $ 70 млн на будівництво терміналів, додатково взяв $ 50 млн у кредит і має намір добитися, щоб аеропорт став ефективним.

Кількість пасажирів[ред. | ред. код]

Рік Пасажиропотік
«Києва»
% Загальний
пасажиропотік
по країні
% Частка
«Києва»
2009 12,080 8,894,900 17.6 % 0.14 %
2010 29,000 140 % 10,242,500 15.2 % 0.28 %
2011 469,800[5] 1520 % 12,464,800 21.7 % 3.8 %
2012 861,900 83.5 % 14,107,000 13.2 % 6,1 %
2013 1,838,266. 113 % 15,134,600 7.3 % 12.1 %
2014 1,090,025 40.7 % 10,896,500 28 % 10 %
2015 944,305 13.4 % 10,695,200 1.8 % 8.8 %
2016 1,127,500 19.4 % 12,928,800 20.8 % 8.7 %
2017[6] 1,851,700 64.2 % 16,499,500 27.6 % 11.2 %

Зображення[ред. | ред. код]


Катастрофи[ред. | ред. код]

  • 17 грудня 1976 року внаслідок передчасного зниження при заході на посадку Ан-24 компанії «Аерофлот» зіткнувся із бетонною огорожею, після чого в'їхав у залізничний насип і спалахнув. Загинули 4 члени екіпажу і 44 пасажири. Вижили стюардеса та 6 пасажирів.
  • 9 грудня 2007 чартерний рейс Beechcraft B9L відхилився від курсу при заході на посадку та зіткнувся із землею. Загинули усі хто знаходився на борту — 4 пасажири та командир судна, а також 1 людина на землі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]