Міжнародний аеропорт «Київ»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського
назва на честь: Київ
Kyiv International Airport Logo.gif

Kiev - Zhulyany (IEV - UKKK) AN2250734.jpg

IATA: IEV[1]ICAO: UKKK
Загальні дані
50°24′06″ пн. ш. 30°27′06″ сх. д. / 50.401666666694772800° пн. ш. 30.451666666694777064° сх. д. / 50.401666666694772800; 30.451666666694777064Координати: 50°24′06″ пн. ш. 30°27′06″ сх. д. / 50.401666666694772800° пн. ш. 30.451666666694777064° сх. д. / 50.401666666694772800; 30.451666666694777064
Тип цивільний
Обслуговує Київ, Україна Україна
Розташування місто Київ
Висота над р.м. 179 м / 517 фт
Веб-сайт iev.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
8л/26п 2310х45 асфальт, 44/r/c/w/t
8п/26л[джерело?] 1400 земля
Статистика (2018)
Пасажирообіг 2,812,300[2]
Авіатрафік 30,248
Ідентифікатори і посилання
GeoNames, Global Geosites 6300960
IEV[1]. Карта розташування: Україна
IEV[1]
IEV[1]
IEV[1]. Карта розташування: Київ
IEV[1]
IEV[1]
Міжнародний аеропорт «Київ» у Вікісховищі?

Міжнаро́дний аеропо́рт «Ки́їв» імені Ігоря Сікорського (IATA: IEVICAO: UKKK) — аеропорт у Києві, розташований за 8 км на південний захід від центру міста у Жулянах.

Аеропорт «Київ» є хабом для:

Основні параметри[ред. | ред. код]

Другий за пасажиропотоком після аеропорту «Бориспіль» український аеропорт. Займає територію площею 265 га. Єдина його злітно-посадкова смуга завдовжки 2310 м і завширшки 45 м (до реконструкції у 2009 році мала довжину 1800 м[3]).

Злітно-посадкові смуги аеропорту активно використовує Завод 410 цивільної авіації, який межує з територією аеродрому.

Наразі, формально-юридично Аеропорт перебуває у комунальній власності столиці України (Київ), проте в 2005 році були спроби перепідпорядкування об'єкта Міністерству транспорту та зв'язку для створення Міжнародного аеропорту малої і комерційної авіації. У зв'язку з високою вартістю землі в Києві озвучувалися[4] також плани знесення аеродрому і перенесення рейсів з Жулян в приміські аеропорти «Антонов» або Авіабаза Васильків.

На території аеропорту розташований найбільший в Україні та один з найбільших у світі Державний музей авіації України, де на майданчику просто неба представлено багато зразків цивільної та військової авіатехніки.

У першій половині 2009 року була закінчена реконструкція злітно-посадкової смуги і з'явилася можливість приймати більш важкі літаки, такі як Boeing 737 і Airbus А320. З 11 травня 2009 року аеропорт почав роботу в цілодобовому режимі.

Аеропорт має статус міжнародного. 17 травня 2012 відкрито новий термінал «А» з пропускною здатністю 320 пасажирів на годину, який став найбільшим терміналом аеропорту.

За жовтень 2018 року Міжнародний аеропорт «Київ» ім. Ігоря Сікорського обслужив 259,1 тис. пасажирів, що на 48,6% більше, ніж у жовтні 2017 р. Кількість пасажирів, обслужених на міжнародних рейсах – 251,6 тис., на внутрішніх рейсах – 7,5 тис. пасажирів.[5]

Всередині терміналу працюють 4 ресторани (Molto Bene, Kilometre zero, Пироги та друзі, Porto Bello), 5 барів, 2 магазини Duty Free (Duty Free NTY, Duty Free Heinemann), 2 дитячі кімнати, звичайний і бізнес зали.[6]

У вересні 2017 року пасажири аеропорту отримали можливість вибрати і попередньо замовити товари в магазинах безмитної торгівлі онлайн за допомогою сервісу MyDutyFree, що істотно економить їх час.[7] Сервіс для онлайн-шопінгу в магазинах безмитної торгівлі Duty Free в Борисполі, Жулянах і аеропорт Одеси, який відкриває нові можливості користування послугами. Знижка 15% на попередні замовлення з преміальними картками Mastercard.[8]

На території аеропорту знаходиться найбільший на Україні авіаційний музей, де на майданчику під відкритим небом представлено багато зразків цивільної та військової авіатехніки.

Перед початком чемпіонату ЄВРО-2012 був побудований Міжнародний термінал «А», який обслуговує всі міжнародні рейси. Також в 2013 році були введені в експлуатацію термінал внутрішніх рейсів «Д» і бізнес Термінал «Б». Всі термінали знаходяться в приватному управлінні.

З 27 березня 2011 року через аеропорт Жуляни здійснює рейси авіакомпанія Wizz Air, яка поміняла свою базу і перевела сюди повітряні судна з аеропорту Бориспіль. З 15 вересня 2013 року авіакомпанія FlyDubai відкрила прямий рейс з Жулян в аеропорт Дубай (DXB). Рейс виконується 14 разів на тиждень, два рази на день.

Керівництво[ред. | ред. код]

На 2018 рік Головою Ради директорів аеропорту є Костржевський Денис Борисович.

Пасажирські термінали[ред. | ред. код]

У міжнародному аеропорту «Київ» діють 3 термінали:

  • Термінал А. Обслуговування міжнародних рейсів. Стійки реєстрації 1-18.
  • Термінал D. Обслуговування пасажирів по прильоту. Стійки реєстрації 1-12.
  • Термінал B. Бізнес-термінал.

Авіалінії та напрямки[ред. | ред. код]

Пасажирські[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Air Alanna Сезонний чартер: Тирана, Тиват
Alitalia Рим-Ф'юмічіно
Belavia Мінськ
Bravo Airways Амман, Бейрут, Тегеран-Імам Хомейні
Сезонний чартер: Хургада, Шарм-ель-Шейх
Buta Airways Баку
Ernest Airlines Бергамо, Болонья, Генуя, Мілан-Мальпенса, Неаполь, Рим-Ф'юмічіно
FlyErbil Ербіль, Сулейманія
Jordan Aviation Амман
LOT Polish Airlines Бидгощ, Варшава-Шопен
Motor Sich Airlines Львів, Одеса, Ужгород, Запоріжжя
Pegasus Airlines Анкара, Ізмір
Vueling Сезонні: Барселона
Wizz Air Афіни (з 21 травня 2019), Берлін-Шенефельд, Біллунн, Братислава, Бремен, Будапешт, Кельн-Бонн, Копенгаген, Дортмунд, Франкфурт, Гданськ, Гамбург, Ганновер, Катовіце, Краків (з 5 квітня 2019),[9] Ларнака, Лісабон, Лондон-Лутон, Меммінген, Нюрнберг, Познань, Рига, Таллінн, Салоніки, Відень, Вільнюс, Варшава-Шопен, Вроцлав
Yanair Батумі
Сезонний: Одеса, Тель-Авів

Вантажні[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
SprintAir Варшава-Шопен

Наземний транспорт[ред. | ред. код]

Зупинка знаходиться біля терміналу В. Громадський транспорт ходить з 6:30 до 22:30, квитки можна придбати у водія або у кіосках.

Історія аеропорту[ред. | ред. код]

Зал очікування в аеропорту «Київ»

До 1924 року Укрповітрошлях підготував усе необхідне для початку регулярних пасажирських перевезень у небі України. Центральним пунктом став Харків, де було споруджено великий залізобетонний ангар і приміщення майстерень. Звідси пролягли повітряні маршрути Харків — Полтава — Київ та Харків — Полтава — Кременчук — Одеса. Відповідно у кількох містах треба було обладнати пасажирські аеродроми. У Києві для цієї мети пристосували військове льотне поле біля Жулян. 25 травня 1924 сюди прибув пробним рейсом із Харкова літак Укрповітрошляху «Червоний хімік» (системи «Дорньє Комета»). Переліт зайняв 3 години 20 хвилин. З перших чисел червня почалися систематичні польоти з Харкова до Києва і назад за розкладом, у кожен бік по одному рейсу двічі на тиждень. Але це було ще просто льотне поле. Аеропорту, як такого, ще не існувало, а головний аеропорт міста і республіки «Київ» тоді знаходився в Броварах, який був знищений в 1941 році.

Комплекс нового Київського аеропорту збудували у 1949 році за проектом архітектора Віктора Єлізарова — одного з авторів оновленого Хрещатика.

В назві «повітряних воріт» Києва слово «Жуляни» спочатку було відсутнє. У 1920-ті роки говорили «аеродром у Посту-Волинському», у 1940-1950-ті  — «аеропорт на Чоколівці» або просто «Київський аеропорт», оскільки був у столиці України єдиним для клієнтів Аерофлоту. Він приймав літаки з пасажирами і вантажами з різних кінців Радянського Союзу. Через нього проходили міжнародні лінії з Москви у столиці країн соціалістичного табору.

Вживати назву аеропорт «Жуляни» почали вже в 1960-ті роки після будівництва нового аеропорту в Борисполі.

2005 року були спроби підпорядкувати об'єкт Міністерству транспорту та зв'язку для створення Міжнародного аеропорту малої і комерційної авіації. З 11 травня 2009 року аеропорт перейшов у цілодобовий режим роботи. Лоу-кост авіакомпанія «Авіалінії Візз Ейр Україна» з 27 березня 2011 р. перейшла з аеропорту «Бориспіль» до аеропорту «Київ». Зокрема, вже 26 березня із аеропорту «Київ» було здійснено перші внутрішньоукраїнські рейси — до Сімферополя, а також міжнародні рейси до Німеччини, Норвегії.[10]

22 березня 2018 року Київська міська рада присвоїла аеропорту «Київ» ім'я авіаконструктора Ігоря Сікорського.[11]

Василь Хмельницький заявив, що вклав в аеропорт $ 70 млн на будівництво терміналів, додатково взяв $ 50 млн у кредит і має намір добитися, щоб аеропорт став ефективним.

Статистика[ред. | ред. код]

Річний пасажиропотік (мільйонів)
Оновлено 13 квітня 2019 року


Рік Пасажиропотік
«Києва»
% Загальний
пасажиропотік
по країні
% Частка
«Києва»
2009 12,080 8,894,900 17.6 % 0.14 %
2010 29,000 140 % 10,242,500 15.2 % 0.28 %
2011 469,800[12] 1520 % 12,464,800 21.7 % 3.8 %
2012 861,900 83.5 % 14,107,000 13.2 % 6,1 %
2013 1,838,266. 113 % 15,134,600 7.3 % 12.1 %
2014 1,090,025 40.7 % 10,896,500 28 % 10 %
2015 944,305 13.4 % 10,695,200 1.8 % 8.8 %
2016 1,127,500 19.4 % 12,928,800 20.8 % 8.7 %
2017[13] 1,851,700 64.2 % 16,499,500 27.6 % 11.2 %
2018 2,812,300 51 % 20,545,500 25 % 13.69 %

Зображення[ред. | ред. код]

Учбовий центр аеропорту[ред. | ред. код]

До складу аеропорту входить учбовий центр «МАСТЕР-АВІА», він є сертифікованим навчальним закладом цивільної авіації. Данний заклад має право здійснювати професійну підготовку та підвищення кваліфікації персоналу з наземного та пасажирського обслуговування, а також здійснення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу з авіаційної безпеки та здатний забезпечувати навчальний процес.[14]

Напрями підготовки персоналу з АВІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ:[ред. | ред. код]

  • «Базова підготовка персоналу служби авіаційної безпеки»
  • «Первинна підготовка з авіаційної безпеки»
  • «Забезпечення контролю доступу до контрольованих зон та охорони повітряних суден»

Напрями підготовки персоналу з НАЗЕМНОГО ТА ПАСАЖИРСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ:[ред. | ред. код]

  • «Перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом»
  • «Наземне адміністрування та контроль»
  • «Обслуговування пасажирів»
  • «Обробка багажу в сортувальній зоні та в зоні видачі багажу»
  • «Обслуговування на пероні»
  • «Обслуговування повітряного судна»

Катастрофи[ред. | ред. код]

  • 17 грудня 1976 року внаслідок передчасного зниження під час заходу на посадку Ан-24 компанії «Аерофлот» зіткнувся із бетонною огорожею, після чого в'їхав у залізничний насип і спалахнув. Загинули 4 члени екіпажу і 44 пасажири. Вижили стюардеса та 6 пасажирів.
  • 9 грудня 2007 чартерний рейс Beechcraft B9L відхилився від курсу при заході на посадку та зіткнувся із землею. Загинули усі хто знаходився на борту — 4 пасажири та командир судна, а також 1 людина на землі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Код IATA «IEV» від радянської транслітерації Kiev. KIE використовується для Kieta Airport[en]
  2. Аэропорт Жуляны подобрался к отметке в 3 млн пассажиров. 
  3. Тепер аеропорт «Київ» може приймати «боїнги» і «аеробуси»
  4. Крылья - Все об украинской авиации - Новая фаза войны за Жуляны (російською). Процитовано 30.09.06. 
  5. Статистика Міжнародного аеропорту «Київ», жовтень 2018. iev.aero. Процитовано 2018-12-08. 
  6. Магазини аеропорт «Київ». iev.aero. Процитовано 2018-12-08. 
  7. MyDutyFree теперь работает и в аэропорту Жуляны. Попутно (ru-RU). 2017-09-15. Процитовано 2018-12-08. 
  8. Картка ​​«Platinum» ПриватБанк. 
  9. Wizz Air will fly from Krakow. Cheap carrier will open 12 routes from the capital of Lesser Poland. businessinsider.com.pl. 21 November 2018. 
  10. http://economics.unian.net/ukr/detail/82835
  11. Аеропорт "Київ" отримав нове ім'я. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 2018-03-22. Процитовано 22 березня 2018. 
  12. [1](рос.)
  13. Статистика Міжнародного аеропорту «Київ», грудень 2017. Підсумки року.. iev.aero. Архів оригіналу за 2018-03-13. Процитовано 2018-01-09. 
  14. Учбовий центр аеропорт «Київ». iev.aero. Процитовано 2018-12-08. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]