Очікує на перевірку

Готтентоти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Готентоти)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Готтентоти
Khoikhoi
Літній чоловік готтентот
Кількістьбіля 125 тис. осіб
АреалНамібія Намібія
Ботсвана Ботсвана
ПАР ПАР
Близькі добушмени
Моварізні койсанські мови
Релігіяхристиянство (протестанти),
традиційні вірування

Готтенто́ти[1] (самоназва кой-коїн «люди людей», кхої) — койсанський народ на південному заході Африки.

Чисельність, територія проживання, поділ на групи, мови і релігія

[ред. | ред. код]
Готтентоська жінка з характерною для її представників стеатопігією

Готтентоти живуть у південній і центральній Намібії (100 тис. чоловік), Ботсвані (25 тис. чоловік) і у ПАР (2 тис. чоловік).

Антропологічно готтентоти належать до капоїдної раси. Зараз поділяються на групи наа і метисів-рехобот (рехоботські бастери). Характерною ознакою у готтентотських жінок, як і в деяких інших південноафриканських народів (зокрема, бушменів), є стеатопігія — явище відкладання жиру переважно на сідницях[2].

Розмовляють мовами і діалектами (понад 30) готтентотської (центральної) групи койсанської мовної сім'ї.

Серед готтентотів багато протестантів, хоча зберігаються також і традиційні вірування.

Етнічна історія

[ред. | ред. код]

Готтентоти історично населяли західні терени Південної Африки, але міграціями банту були відсунуті на північ. Протягом XVIIXIX століть голландські, англійські та німецькі колонізатори винищили багато племен готтентотів, решту зігнали з їх земель. Колонізація зруйнувала господарство і спосіб життя готтентотів. У 19041907 роках зайнялось стихійне повстання готтентотів проти завойовників, яке було жорстко придушено.

На даному історичному етапі інкорпоруються у суспільство країн, де проживають — працюють переважно в наймах на фермах європейців та в містах.

Khoekhoe prisoners of war in German South-West Africa, 1904

Господарство, культура і соціальна організація

[ред. | ред. код]

Традиційне заняття — відгінне скотарство (велика рогата худоба, худоба місцевої довгорогої породи, вівці, кози). Лише у XIXХХ століттях стали освоювати землеробство.

Традиційне поселення — крааль.

Жили сільськими громадами (декілька самостійних родин). Форма влади — вождівство.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гуттентоти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Стеатопигия // Большой Энциклопедический словарь. 2000.. Архівовано з джерела 11 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]