Сідниці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сідниці
Human buttocks.jpg
Сідниці:
жіночі (вгорі) та чоловічі (внизу).
Латинська назва nates, clunes
Артерія верхня сіднична артерія, нижня сіднична артерія
Нерв верхній сідничний нерв, нижній сідничний нерв, nervi clunium superiores, nervi clunium medii, nervi clunium inferiores
MeSH Buttocks

Commons-logo.svg Сідниці у Вікісховищі

Сідниці (лат. nates, clunes) — великі парні групи м'язів, належать до зовнішньої групи м'язів тазу людини. Розташовані у сідничній і на латеральній поверхні тазу. Виконують важливу функцію підтримки випрямленого положення тіла і переміщення, а також належать до первинних ерогенних зон[1].

Анатомія[ред.ред. код]

Під сідницями розуміють, у першу чергу, опуклості на нижній задній частині тулуба, утворені м'язами і сухожиллям (сідничну область), вони також включають також періанальну зону, приховану в глибокій міжсідничній складці. Сіднічна область (regio glutea) обмежена згори гребенем клубової кістки (де межує з попереково-крижевим ромбом), знизу — сідничною складкою, зсередини — крижами й куприком, ззовні — лінією, проведеною від передньо-верхньої ості клубової кістки до великого вертлюга.

Кістковою основою сідничної області є задні поверхні сідничної і клубової кісток, крижів, куприка, тазостегнового суглобу й стегна.

Іннервація і кровопостачання[ред.ред. код]

Іннервація сідничної області здійснюється короткими гілками крижового сплетіння, верхнім і нижнім сідничними нервами. Кровопостачання виконують гілки верхньої й нижньої сідничних артерій.

М'язи[ред.ред. код]

Власно сіднична м'язова група включає великий, середній і малий сідничні м'язи, проте, форма сідниць визначається не тільки ними, але й групою підколінних м'язів.

Великий сідничний м'яз (gluteus maximus) знаходиться у сідничній фасції, яка складається з двох листків — поверхневого й глибокого. Середній сідничний м'яз (gluteus medius). Малий сідничний м'яз (gluteus minimus) розташований безпосередньо на окісті клубової кістки.

У культурі[ред.ред. код]

Стародавність[ред.ред. код]

Сучасність[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Діденко С. В., Козлова О. С. Ерогенні зони // Психологія сексуальності. — 2009.