Дейв Секстон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дейв Секстон
Особові дані
Повне ім'я Девід Джеймс Секстон[1]
Народження 6 квітня 1930(1930-04-06)
  Лондон, Велика Британія
Смерть 25 листопада 2012(2012-11-25) (82 роки)
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1948-1951 Англія «Вест Гем Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1951–1952 Англія «Лутон Таун» 9 (1)
1952–1955 Англія «Вест Гем Юнайтед» 74 (27)
1956–1957 Англія «Лейтон Орієнт» 24 (4)
1957–1958 Англія «Брайтон енд Гоув» 49 (26)
1959 Англія «Крістал Пелес» 27 (11)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1965 Англія «Лейтон Орієнт»
1967–1974 Англія «Челсі»
1974–1977 Англія КПР
1977–1981 Англія «Манчестер Юнайтед»
1977–1990 Англія Англія (мол.)
1981–1983 Англія «Ковентрі Сіті»
1994–1996 Англія Англія (мол.)
Звання, нагороди
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дейв Секстон (англ. Dave Sexton, нар. 6 квітня 1930, Лондон — пом. 25 листопада 2012) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер[2].

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 6 квітня 1930 року в місті Лондон. Дейв був сином професійного боксера Арчі Секстона, але, на відміну від батька, став професійно займатися футболом. Вихованець футбольної школи клубу «Вест Гем Юнайтед».

У дорослому футболі дебютував 1951 року виступами за команду клубу «Лутон Таун», в якій провів один сезон, взявши участь лише у 9 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Вест Гем Юнайтед», до складу якого приєднався 1952 року. Відіграв за клуб з Лондона наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «молотобійців», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 голу за гру першості.

Згодом з 1956 по 1958 рік грав у складі команд клубів «Лейтон Орієнт» та «Брайтон енд Гоув», вигравши з останнім чемпіонський титул Третього південного дивізіону в сезоні 1957/58[3].

Завершив професійну ігрову кар'єру у «Крістал Пелес», за який недовго виступав протягом 1959 року.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця Секстон перейшов у тренерський штаб «Челсі». У 1965 році короткий проміжок часу був головним тренером футбольного клубу «Лейтон Орієнт».

У 1966 році головний тренер «Арсеналу» Берті Мі включив Секстона в свій тренерський штаб, але вже в наступному році Секстон повернувся в «Челсі», зайнявши пост головного тренера, який звільнився після відставки Томмі Дохерті. Під його керівництвом «Челсі» виграв Кубок Англії 1970 року, а також Кубок володарів кубків 1971 року. У 1972 році «Челсі» дійшов до фіналу Кубка Ліги, але поступився в ньому клубу «Сток Сіті». Після цього Секстон посварився з низкою важливих гравців «Челсі», включаючи Пітера Осгуда і Алана Гадсона, які згодом були продані. Складні стосунки з гравцями, а також ряд інших внутрішніх проблем в клубі, змусили керівництво «Челсі» звільнити Секстона після невдалого початку сезону 1974/75[4] .

Незабаром після цього Секстон був призначений головним тренером «Квінз Парк Рейнджерс». З командою, що складаються з таких гравців як Стен Боулс і Геррі Френсіс, а також екс-футболістів «Челсі» Джона Голлінса і Девіда Вебба, Секстон поборовся за чемпіонський титул Першого дивізіону у сезоні 1975/76, але поступився «Ліверпулю» лише одним очком в останньому турі чемпіонату.

У 1977 році Секстон очолив «Манчестер Юнайтед», знову змінивши Томмі Дохерті на посаді головного тренера. Під його керівництвом «Юнайтед» грав у стриманий, академічний футбол, через що Секстон був непопулярний серед вболівальників. Призначивши Секстона, керівництво «Юнайтед» продемонструвало своє небажання ризикувати, замінивши прихильника часто недисциплінованого атакуючого стилю Дохерті на обережного Секстона. За роки перебування Секстона на «Олд Траффорд» він так і не зміг виграти з клубом жодного турніру. У 1979 році «Юнайтед» вийшов у фінал Кубка Англії, але поступився «Арсеналу» в ефектній боротьбі з рахунком 3:2, а в чемпіонаті сезону 1979/80 зайняв друге місце після «Ліверпуля»[1]. 30 квітня 1981 року Секстон був звільнений[5], хоча перед цим «Юнайтед» виграв сім матчів поспіль.

Після цього Дейв тренував «Ковентрі Сіті» протягом двох років, зберігши клуб у вищому дивізіоні, в 1983 році завершив тренерську кар'єру в клубах.

Секстону вдалося домогтися серйозних успіхів як тренерові молодіжної збірної Англії, з якою він двічі вигравав молодіжний чемпіонат Європи, в 1982 і 1984 роках. У 1984 році він став Першим технічним директором Футбольної асоціації в Національній школі футболу ФА в Ліллесголле. Він також написав книгу «Tackle Soccer», яка є керівництвом по тренуванню футбольних команд для тренерів усіх рівнів.

В останні роки свого життя Секстон проживав у Кенілворті графства Ворикшир. Він жив там з моменту призначення на пост головного тренера «Ковентрі Сіті» в 1981 році. У його честь в центрі міста було реконструйовано будівлю, яка зараз називається «будинок Секстона» (Sexton House); у ньому розташовуються офіси та магазини[6].

Помер 25 листопада 2012 року на 83-му році життя.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Англія «Вест Гем Юнайтед»

Англія «Брайтон енд Гоув Альбіон»

Як тренера[ред. | ред. код]

Англія «Челсі»

Англія «Манчестер Юнайтед»

Англія «Збірна Англії»

Тренерська статистика[ред. | ред. код]

Клуб Країна Початок роботи Завершення роботи Показники
М В П Н % перемог
Лейтон Орієнт Англія січень 1965 грудень 1965 37 7 20 10 18,9
Челсі Англія жовтень 1967 жовтень 1974 333 140 93 100 42
Квінз Парк Рейнджерс Англія жовтень 1974 липень 1977 130 57 41 32 43,8
Манчестер Юнайтед Англія липень 1977 квітень 1981 191 75 52 64 39,3
Англія (до 21 року) Англія 1977 1990 &&&&&&&&&&&&&090.&&&&&090 &&&&&&&&&&&&&052.&&&&&052 &&&&&&&&&&&&&016.&&&&&016 &&&&&&&&&&&&&022.&&&&&022 &&&&&&&&&&&&&057.78000057,78
Ковентрі Сіті Англія травень 1981 травень 1983 &&&&&&&&&&&&&088.&&&&&088 &&&&&&&&&&&&&028.&&&&&028 &&&&&&&&&&&&&039.&&&&&039 &&&&&&&&&&&&&021.&&&&&021 &&&&&&&&&&&&&031.82000031,82
Англія (до 21 року) Англія 1994 1996 &&&&&&&&&&&&&027.&&&&&027 &&&&&&&&&&&&&017.&&&&&017 &&&&&&&&&&&&&&08.&&&&&08 &&&&&&&&&&&&&&02.&&&&&02 &&&&&&&&&&&&&062.96000062,96

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ponting, Ivan (26 November 2012). Dave Sexton: Footballer who went on to manage Chelsea, QPR and Manchester United. The Independent. Процитовано 27 November 2012. 
  2. Former Chelsea manager Dave Sexton dies, aged 82. BBC Sport (British Broadcasting Corporation). 25 November 2012. Процитовано 27 November 2012. 
  3. McOwan, Gavin (26 November 2012). Dave Sexton obituary. The Guardian. Процитовано 27 November 2012. 
  4. Dave Sexton. The Daily Telegraph. 26 November 2012. Процитовано 27 November 2012. 
  5. Pair fired. Leader-Post (Regina). Reuters. 1 May 1981. Процитовано 10 August 2012. 
  6. Sexton's namesake house is 'up there with OBE'. Kenilworth Weekly News. 17 November 2008. Процитовано 26 November 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]