Перейти до вмісту

Джанет Мактір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джанет Мактір
англ. Janet McTeer Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася5 серпня 1961(1961-08-05)[3] (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ньюкасл-апон-Тайн, Нортамберленд, Англія, Велика Британія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка театру, кіноакторка, акторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоролівська академія драматичного мистецтва (1983)[5] і Школа грамоти імені Королеви Анниd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1985 — тепер. час
IMDbnm0005216
Нагороди та премії
CMNS: Джанет Мактір у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джанет Мактір OBE (англ. Janet McTeer; 5 серпня 1961, Ньюкасл-апон-Тайн, Тайн-енд-Вір) — британська акторка театру, кіно і телебачення.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася в Ньюкасл-апон-Тайн, Англія, другою донькою в родині колишнього працівника British Rail Аллана та Джин Мактір, поліцейської у відставці. Її сестра Гелен на п'ять років старша. Коли Джанет виповнилося 6 років, родина переїхала до Йорку. У ті роки вона захоплювалася тенісом, плаванням, їздою на велосипеді та читанням. Вчилася в школі грамоти імені Королеви Анни для дівчат[6][7].

У 16 років Мактір почала відвідувати Королівський театр(інші мови) у Йорку, де згодом працювала у кав'ярні. Саме в цьому театрі вона вперше побачила виставу Олівера Голдсміта «She Stoops to Conquer»(інші мови), яка справила на неї глибоке враження та визначила прагнення спробувати себе на сцені[7].

Перше прослуховування Джанет Мактір у Лондонській академії драматичного мистецтва Веббера Дугласа виявилося невдалим: обрана сцена з «Ромео і Джульєтти» у ролі Джульєтти не відповідала її типажу. Згодом вона спробувала пройти прослуховування ще раз, однак знову без успіху. Тоді викладачі порадили їй змінити репертуар і обрати ролі, ближчі до її сильного характеру й енергійності — так, Мактір успішно виконала уривок Гонерильї(інші мови) з «Короля Ліра», а також монолог із фіналу п'єси «Коріння»(інші мови) Арнольда Вескера(інші мови), що краще відображали її темперамент[7].

Згодом за порадою акторів йоркського театру, серед яких був Ґері Олдмен, Мактір подала документи до Королівської академії драматичного мистецтва (RADA), куди успішно вступила після прослуховувань. На п'ятому семестрі Мактір хотіла покинути навчання, проте завдяки підтримці ректора Г'ю Краттвелла залишилася в академії й на момент випуску вважалася найяскравішою студенткою курсу[7].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

1985—1995: перші ролі та розвиток кар'єри

[ред. | ред. код]

Джанет Мактір дебютувала на телебаченні у 1985 році в епізоді «Джульєт Браво»(інші мови), британського серіалу про поліцію. Наступного року вона мала епізодичну роль у мильній опері «Перлини»(інші мови), сюжет якої зосереджений на художньому ательє мод[8], а також уперше з'явилася на великому екрані — у фільмі «Вулиця повного місяця» (1986) разом із Сігурні Вівер[9].

Мактір досягла раннього успіху, зокрема, у головній ролі в екранізації BBC роману Мері Вебб(інші мови) «Дорогоцінна погибель» (1989)[10].

1996—2009

[ред. | ред. код]

1996 року вона привернула до себе увагу завдяки ролі начальниці в'язниці у телесеріалі Лінди Ла Плант «Губернатор»[11].

1997 року, після успіху п'єси «Ляльковий дім» у Лондоні, Мактір розглядала можливість роботи в Голлівуді, проте вважала, що через зовнішність могла претендувати лише на другорядні ролі «подруг», і залишилася працювати в Британії[7][10].

Згодом актор і режисер-початківець Гевін О'Коннор запропонував Джанет Мактір роль у напівготовому, нефінансованому фільмі «Перекотиполя»(інші мови) (1999), що розповідає про стосунки матері та дочки протягом їхньої подорожі. Мактір погодилася на участь і втілила образ Марі Джо Вокер, енергійної та безтурботної жінки, схильної до проблемних шлюбів[7][9]. Для ролі вона опанувала південний акцент — провела три місяці в Північній Кароліні, слухаючи місцеву говірку[11]. За роботу в «Перекотиполя», що стала для Джанет Мактір першою головною роллю, акторка здобула нагороду «Золотий глобус» і була номінована на премію «Оскар». Критик Стівен Голден відзначав, що її гра у фільмі виглядала не як акторське виконання, а як природна, майже алхімічна трансформація у персонажа[7][9].

2010—2020

[ред. | ред. код]

2021–дотепер

[ред. | ред. код]

2023 року Джанет Мактір повернулася на лондонську сцену після кількох років перерви[10].

Останньою на сьогодні кінороботою акторки стала чорна комедійна хорор-стрічка The Menu. У ній вона виконала роль зарозумілої ресторанної критикині. Сюжет фільму розгортається навколо серії дедалі тривожніших гастрономічних подій, що поєднують у собі сатиру на кулінарний світ і елементи психологічного трилера[10].

У квітні 2025 року телекомпанія HBO повідомила, що затвердила перших акторів для серіалу «Гаррі Поттер», вихід якого очікується у 2027 році. Так, стало відомо, що Джанет Мактір зіграє в серіалі роль професорки Мінерви Макгонегел[12][13].

Творчість та артистизм

[ред. | ред. код]

Джанет Мактір розглядає акторську майстерність як форму джазу — виставу, в якій кожен актор створює нову музику зі знайомої мелодії. Її гру характеризують як поєднання інтуїтивності та багатошарової виразності, які створюють ефект загадковості. За словами драматурга Крістофера Гемптона, з яким Мактір співпрацювала у постановках «Бог різанини»(інші мови) та «Небезпечні зв’язки»(інші мови), акторка здатна одночасно передавати кілька суперечливих емоцій: поглядом — насолоду, голосом — сумнів, тілом — небажання[7].

На театральній сцені Джанет Мактір за роки своєї кар'єри зазвичай віддає перевагу ролям складних і нетипових героїнь — вона часто втілює образи жінок, що вирізнялися незалежністю, прагненням до змін і здатністю кидати виклик традиційним суспільним уявленням. Це, зокрема, роль «антиромантичної» Беатріс у постановці «Багато галасу з нічого», образ Нори у «Ляльковому домі» — героїні, що символізувала ламання усталених норм тощо. Своєю чергою втілення жінки, яка все терпить і утримує родину (персонажка Лінди з п'єси «Смерть комівояжера»), була для Мактір не близька[10].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У молодості Джанет Мактір відчувала невпевненість через власну зовнішність, вважаючи себе недостатньо привабливою для певних ролей. У 14 років у неї відбувся різкий стрибок у зрості, що спричинило комплекси. Проте згодом Мактір почала використовувати зріст (185 см) як виразний елемент сценічної мови — у коледжі вона зрозуміла, що її зріст може бути театральним інструментом, який надає змогу варіювати пози, рухи та експресію, що розширило її сценічні можливості та сприяло вдосконаленню акторської майстерності[7].

2009 року познайомилася Джозефом Коулманом, поетом і консультантом з моди, і переїхала з Лондона в Мен, США, рідний штат її чоловіка. Наступного року пара одружилася[7].

Акторка зазначає, що обережно ставиться до медійної уваги — рідко з'являється на обкладинках журналів, не займається рекламною діяльністю, уникає участі в плітках. Джанет Мактір прагне, щоб її оцінювали за виконані ролі, а не за особисте життя. 1996 року в інтерв'ю для Daily Telegraph вона зазначила, що після зняття сценічного гриму її «зобов'язання перед глядачами закінчуються»[7].

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1986 ф Вулиця півмісяця Half Moon Street секретарка
1988 ф Яструби Hawks Гейзел
1990 с Сімейний портрет Portrait of a Marriage Віта Секвілл-Вест
1991 тф Чорна оксамитова сукня The Black Velvet Gown Ріа Міллікан
1992 ф Буремний перевал Emily Brontë's Wuthering Heights Неллі Дін
1995 ф Каррінгтон Carrington Ванесса Белл
1996 тф Сент-Екс Saint-Ex Женев'єва де Віль-Франс
1999 ф Перекотиполе Tumbleweed Мері Джо Вокер
2000 ф Пробуджуючи мерців Waking the Dead Керолайн Пірс
2000 ф Ловець пісень Songcatcher Лілі Пенлерік
2000 ф Король живий The King Is Alive Ліз
2004 с Міс Марпл Агати Крісті: Вбивство у будинку вікарія Agatha Christie's Marple: The Murder at the Vicarage Анна Протеро
2005 ф Країна припливів Tideland Делл
2006 ф Як вам це сподобається As You Like It Одрі
2006 с Приголомшлива місіс Прітчард The Amazing Mrs Pritchard Кетрін Вокер
2007 тф Дафна Daphne Гертруда Лоуренс
2008 с Розум і почуття Sense and Sensibility місіс Дешвуд
2009 тф Назустріч шторму Into the Storm Клементина Черчилль
2009 с Психовіль Psychoville Черіл
2011 тф Вихідні у Бельвю Weekend at Bellevue Діана Воллес
2011 ф Острів Island Філіс Ловедж
2011 ф Таємничий Альберт Ноббс Albert Nobbs Г'юберт Пейдж
2011 ф Усім потрібна Кет Cat Run Гелен Бінгем
2012 ф Жінка в чорному The Woman in Black місіс Дейлі
2012 ф Ганна Арендт Hannah Arendt Мері Маккарті
2012 с Сутичка Damages Кейт Франклін
2012 с Кінець параду Parade's End місіс Сатервейт
2013 с Біла королева The White Queen Жакетта Люксембурзька
2014 с Шляхетна жінка The Honourable Woman леді Джулія Волш
2014 ф Чаклунка Maleficent стара Аврора
2015 с Батл Крик Battle Creek командер Кімберлі Гузієвич
2015 ф Інсургент Insurgent Едіт Прайор
2015 ф Батьки та дочки Fathers and Daughters Керолайн
2015 ф Анжеліка Angelica Енн Монтегю
2016 ф Аллегіант Allegiant Едіт Прайор
2016 ф Національний театр у прямому ефірі: Небезпечні зв'язки Nationale Theatre Live: Les Liaisons Dangerouses маркіза де Мертей
2016 ф До зустрічі з тобою Me Before You Камілла Трейнор
2016 ф Додай чорного Paint It Black Мерідіт
2016 ф Виняток The Exception принцеса Герміна
2018 с Джессіка Джонс Jessica Jones Аліса Джонс
2018 с Озарк Ozark Гелен Пірс
2018—2019 с Співчуваю вашій втраті Sorry for You Loss Емі Шоу
2022 ф Меню Menu Ліліан Блум
2024 с Каос Kaos Гера
2027 с Гаррі Поттер Harry Potter Мінерва Макґонеґел

Нагороди

[ред. | ред. код]

Кіно і телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Нагорода Робота Результат Прим.
1999 Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль Перекотиполя(інші мови) Номінація [9]
Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл Перемога [9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #138998906 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ http://www.chesterchronicle.co.uk/whats-on/film-tv/janet-mcteer-tall-orders-no-5228036
  5. ↑ Student & graduate profiles — Королівська академія драматичного мистецтва.
  6. ↑ Williams, Zoe (27 серпня 2024). ‘I only play goddesses now’: Janet McTeer on starring in ‘Succession with gods’ drama Kaos. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 22 серпня 2025.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м Lahr, John (17 жовтня 2016). The Dynamism of Janet McTeer. The New Yorker (амер.). ISSN 0028-792X. Процитовано 22 серпня 2025.
  8. ↑ Memorable Daytime Drama’s. ATV Today (англ.). 14 червня 2010. Процитовано 25 серпня 2025.
  9. ↑ а б в г д The Amazing Mrs Pritchard Janet McTeer. www.bbc.co.uk. Процитовано 24 серпня 2025.
  10. ↑ а б в г д Allfree, Claire (25 січня 2023). Janet McTeer: ‘I realised very quickly that I was never going to be the pretty one’. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 24 серпня 2025.
  11. ↑ а б Ojumu, Akin (6 лютого 2000). Everyone's talking about... Golden Globe winner Janet McTeer. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 24 серпня 2025.
  12. ↑ Новий серіал про Гаррі Поттера: хто зіграє Снейпа, Макґонеґел і Дамблдора. BBC News Україна (укр.). 15 квітня 2025. Процитовано 23 серпня 2025.
  13. ↑ Хто зіграє викладачів Гоґвортсу в новому серіалі про Гаррі Поттера. Elle – модний жіночий журнал (укр.). 15 квітня 2025. Процитовано 23 серпня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джанет_Мактір&oldid=46905390