Каналетто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Джованні Антоніо Каналь)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каналетто
Canaletto
Giovanni Antonio Canal.jpg
Каналетто, гравюра XVIII ст.
При народженні Джованні Антоніо Каналь
італ. Giovanni Antonio Canal
Народження 18 жовтня 1697(1697-10-18)
Венеція
Смерть 20 квітня 1768(1768-04-20) (70 років)
  Венеція
Національність італієць
Громадянство Flag of Most Serene Republic of Venice.svg Венеціанська республіка
Італія[1]
Жанр міський пейзаж (ведута)
Діяльність художник, майстер офорта
Напрямок бароко
Покровитель Джозеф Сміт[d]
Вчитель Бернардо Каналь[d]
Твори View of the Grand Canal[d]

Каналетто у Вікісховищі?

Джова́нні Анто́ніо Кана́ль (італ. Giovanni Antonio Canal, відомий за ім'ям Canaletto — Канале́тто; 18 жовтня 1697(16971018), Венеція — 20 квітня 1768, Венеція) — італійський художник, голова венеціанської школи ведутистів, майстер міських пейзажів у стилі бароко.

Каналетто разом з Джамбаттиста Піттоні та Тьєполо утворюють так зване об'єднання традиційних великих Старих майстрів цього періоду. Прізвище Каналетто, крім Антоніо Каналя, мав і його небіж Бернардо Белотто, теж знаменитий пейзажист.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 жовтня 1697 в Венеції. Навчався живопису у свого батька Бернардо Каналя, театрального художника.

У 1719 відвідав Рим, де ознайомився з творчістю знаменитого ведутиста Джованні Паоло Панніні. Після цього став писати сам свої відомі види рідної йому Венеції. Першою роботою Каналя, яка достеменно відома дослідникам, адже має авторський підпис, є «Архітектурне капріччо» (1723).

На відміну від більшості художників того часу Каналетто на ранньому етапі своєї творчості малював свої види (ведути) відразу з натури, не роблячи попередньо замальовок та ескізів. Вже згодом митець почав писати в студії, використовуючи камеру-обскуру.

Чимало робіт Каналетто були з успіхом продані англійцям, що приїжджали до Венеції на навчання. В 1740 році це перестало бути джерелом прибутків: розпочалась війна за «австрійську спадщину», і британці все рідше навідувалися до Європи.

У 1746 особисто їде до Лондона, щоб бути ближчим до основних покупців своїх картин. Упродовж дев'яти років митець прожив у Англії. В цей час він малював види місцевих міст, палаців і садиб. Деякі дослідники творчості художника відзначають шаблонність і вторинність у творчості художника цього періоду, подеколи навіть техніка виконання робіт не подобалася місцевим тогочасним замовникам.

У 1755 повернувся до Венеції. У 1763 обраний до складу Венеціанської академії мистецтв.

Помер 19 квітня 1768 в рідній Венеції.

Робота в Англії[ред. | ред. код]

Послідовники Каналетто[ред. | ред. код]

Художнє надбання майстра мало свій вплив на сучасників. Племінник художника навчався у нього і навіть його прізвище зробили подвійним: Каналетто-Беллотто, аби відрізняти майстрів. Цікаві твори залишив і маловідомий послідовник Каналетто, якого називають Псевдо-Каналетто, хоча він розробляв дещо іншу тематику в ведуті.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. LIBRIS — 2015.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]