Джозеф Сандерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сандерс.
Джозеф Сандерс
англ. Joseph Saunders
Ян Рустэм. Партрэт Джозефа Саўндэрса.jpg
Джозеф Сандерс, масло Яна Рустема з Національного музею, Варшава
Народження 1773[1][2][…]
Лондон, Королівство Велика Британія
Смерть 1 січня 1845(1845-01-01), 1845[1][2][4] або 12 січня 1854(1854-01-12)
  Кременець, Волинська губернія, Російська імперія або Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Національність британець
Країна Велика Британія Велика Британія
Російська імперія Російська імперія
Жанр графіка
Діяльність художник, гравер, мистецтвознавець, ілюстратор
Відомі учні Jonas Joteikad
Працівник Вільнюський університет
CMNS: Джозеф Сандерс у Вікісховищі

Джозеф Сандерс (англ. Joseph Saunders, — в Росії Осип Иванович Сандерс; 1773, Лондон — 1 січня 1845 або 12 січня 1854, Кременець) — британський художник, гравер, ілюстратор, видавець і професором образотворчого мистецтва, працював у Лондоні, Санкт-Петербурзі та Вільнюсі[5][6][7][8].

Біографія[ред. | ред. код]

Джозеф Сандерс народився 1773 року в Лондоні. В даний час про раннє життя Сандерса в Лондоні нічого не відомо. Він, мабуть, відправився до російського імператорського двору на запрошення російського посла в Королівстві Велика Британія Семена Воронцова. Він прибув до Російської імперії між 1794 і 1796 роками по стопах колишнього англійського гравера Джеймса Вокера, який вже там працював, і став «імперським гравером» 1802 року[9]. Сандерс також був названий «Історичний придворний гравер» в Ермітажі[10]. 18 серпня 1800 року він став членом Санкт-Петербурзької академії мистецтв. Він також був членом Стокгольмської академії мистецтв. Відкрив власну школу гравюр в Санкт-Петербурзі. Працював ілюстратором у ряду поетів.[11]

У 1810 році з ініціативи Адама Єжи Чарторийського він став професором образотворчого мистецтва у Вільнюському університеті, замінивши Франческа Смуглевича, де читав лекції французькою мовою з історії мистецтва та англійської літератури. Він ініціював заняття з малювання і підкреслив важливість гравіювання як самої «соціальної» з усіх мистецтв. Він підтримував вивчення національного мистецтва та збереження предметів мистецтва. Під час свого періоду вільно він зосередився на викладанні та видавничій діяльності, тому його робота в якості гравера була невеликою. Він включав в себе Мінерву і бюст Яна Якоба Замойського, портрети польсько-вірменського художника, Яна Рустема (протеже Адама Казимира Чарторийського), а також ілюстрації до видання казок «Тисячі і однієї ночі»[12]. Він опублікував «Magnetic Diary», збірник його віршів англійською мовою, з польським перекладом. Сандерс приєднався до Масонської ложі у Вільнюсі, чий секретар і друг Сандерса був літературним критиком і польським перекладачем Джона Мілтона — Лев Боровський[13].

У 1818 році він взяв творчу відпустку за станом здоров'я і відправився до Італії зі своїм асистентом Антонієм Пілецьким. Він залишився у Флоренції і Пізі в якості гостя вигнаного польського державного діяча Михайла Огінського. Перебуваючи в Тоскані, він створював відбитки Антоніо Канови і робіт Бертеля Торвальдсена і Вітторіо Альф'єрі.

У 1821 році він пішов у відставку зі свого університетського поста, де його змінив Ян Рустем, і з 1822 року прожив два роки в Одесі. Після цього він повернувся до Флоренції. Дізнавшись про смерть сина в 1839 році, він повернувся у Вільно. Він помер багато років по тому взимку 1853—1854 років, згідно напису, знайденої на надгробному камені на колишньому кладовищі Василіян в Креміні. Хоча датою смерті є 1 січня 1854 року, деякі джерела стверджують, що він помер 30 грудня 1853 року.[14]

Роботи[ред. | ред. код]

Гравюра Сандерса (1819)

Відомо, що Сандерс створив кілька важливих гравюр під час правління царя Павла I. серед них були репродукція Римської благодійності після Гвідо Рені, опублікована в 1799 році, і портрет царя Павла, під назвою «Paul Premier (Emperor of Russia)» тепер входить в Королівську колекцію[15]. Він зробив 48 з 75 гравюр імператорських портретів після Лампі і Жерара в двотомному виданні «La Galerie de l'hermitage».

У Національній портретній галереї в Лондоні в період з 1772 по 1807 рік є 9 історичних портретів, пов'язаних з одним або декількома граверами під назвою «Джозеф Сандерс»[16].

У 1815 році Сандерс опублікував статтю про життя і творчість польського художника бароко Шимона Чеховича.[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б https://www.kulturarv.dk/kid/VisKunstner.do?kunstnerId=17296
  2. ↑ а б Kunstindeks Danmark
  3. ↑ Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ MAK
  5. ↑ Jocher, Adam. (1840) Obraz bibliograficzno-historyczny literatury i nauk w Polsce, od wprowadzenia do niej druku po rok 1830 włạcznie: z pism Janockiego, Bentkowskiego, Ludwika Sobolewskiego, Ossolińskiego, Juszyńskiego, Jana Winc. i Jerz. Sam. Bandtków i t.d. 1 p.354
  6. ↑ Jeffares, Neil. Dictionary of Pastellists On-line, http://www.pastellists.com/Articles/SAUNDERSjos.pdf [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.]
  7. ↑ According to Benezit, Joseph Saunders was born 1773 in London and died 1 January 1875 in Krzemieniec. Painter, engraver, pupil of Longhi settled in Poland 1832—1836. See, Burg, Stephen, Ed. Dictionary of British Graphic Artists and Illustrators. vol.1. USA: Oxford University Press. 2012. ISBN 978 0199923052 p. 334.
  8. ↑ Cross, Anthony. By the Banks of the Neva: Chapters from the Lives and Careers of the British in Eighteenth Century Russia. Cambridge University Press, 1997. ISBN 978 0521 552936 p. 324
  9. ↑  Lee, Sidney, ред. (1899) «Walker, James (1748-1808?)» Dictionary of National Biography 59 London: Smith, Elder & Co 
  10. ↑ Jeffares quotes this description in French of Saunders: «Graveur d'Histoire de S.M.I. l'Empereur, à l'Ermitage, au Sénat et Membre de l'Academie des Arts à St. Petersburg.»
  11. ↑ Janoniené, Ruta. «Joseph Saunders» in the Polish Biographical Dictionary, http://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/jozef-saunders [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
  12. ↑ National Digital Museum in Warsaw. http://cyfrowe.mnw.art.pl/dmuseion/results?q=Jozef+Saunders&action=SimpleSearchAction&mdirids=1&type=-2 [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Günther, E. Przyjaciel Ludu, czyli, Tygodnik potrzebnych i pożytecznych wiadomości, Volume 14, 1847, Digitized 22 June 2007, Harvard University p. 235.
  14. ↑ Svirida, Inessa. (2012). «Joseph Saunders: The making of a biography», Nicolaus Copernicus University, Toruń, Department of History of Modern Art — http://www.ub.unibas.ch/tox/IDSBB/006047641/PDF [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] p.17
  15. ↑ Paul Premier (Emperor of Russia), published, May 1801. RCIN 614393. Royal Collection Trust https://www.royalcollection.org.uk/collection/614393/paul-premier-emperor-of-russia [Архівовано 5 липня 2018 у Wayback Machine.]
  16. ↑ «Joseph Saunders» prints at London's NPG https://www.npg.org.uk/collections/search/person/mp56063/joseph-saunders [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Saunders, Józef. Information on the Life and Work of Szymon Czechowicz, Dziennik Wileński, 1815, (in Polish), re-issued in Pamiętnik Sztuk Pięknych. ed. Malinowski, Jerzy. Toruń 2001, ISBN 8323114129 (112 pages) p.61 — http://www.kpbc.ukw.edu.pl/dlibra/plain-content?id=150905 [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джозеф_Сандерс&oldid=35137728