Дрім-поп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрім-поп
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Популярність 1980-х, з тих пір широко поширений
США, Європа
Велика Британія
Похідні жанри Шугейзинг, Неопсиходелія
Спейс-рок, Седкор
Психоделічний поп

Дрім-поп (англ. Dream pop) — стиль альтернативного року, що ввібрав елементи психоделічного року та ембієнту. Утворився на початку 1980-х на стику пост-панку і етереал-вейв[en]у. Для дрім-попу характерне атмосферне, «мрійливе» звучання, що поєднується з «повітряними», ніжними поп-мелодіями. Засновниками цього стилю вважається шотландська група Cocteau Twins, що видавалася на культовому лейблі 4AD, який пізніше співпрацював з багатьма дрім-поп-колективами. В кінці 1980-х на основі дрім-попу розвинулися такі музичні напрямки, як шугейзинг і британський спейс-рок.

Історія та представники[ред. | ред. код]

У числі «прото-дрім-попових» пісень, в яких вперше починають оформлятися канони стилю, можна назвати, наприклад, «Sunday Morning» The Velvet Underground і «#9 Dream» Джона Леннона, що поєднують в собі атмосферний «дзвінке» звучання і " мрійливий ", з придихом вокал. З інших виконавців, які вплинули на цей напрямок, слід зазначити основоположників етереала Cocteau Twins і This Mortal Coil, The Cure, спейс-рокерів Spacemen 3 і т. д. У становленні дрім-поп у як стилю важливу роль зіграли такі незалежні лейбли, як 4AD, Creation Records і Sarah Records, навколо яких і формувалася британська дрім-попова сцена. Готик-роковий за походженням 4AD, на якому записувалися Cocteau Twins і This Mortal Coil, пізніше працював із такими важливими дрім-попових виконавцями, як Pale Saints, Lush, His Name Is Alive, AR Kane та іншими, Creation Records під керівництвом Алана МакГі зі самого початку концентрувався на дженгл-, нойз- і дрім-попа і видавав записи таких музикантів, як Slowdive, My Bloody Valentine, Ride; Sarah Records, переважно інді-попова лейбл, випускав St. Christopher, Secret Shine, Eternal. В Америці ініціативу підхопили спочатку тві-попова Slumberland Records (Black Tambourine, Lilys, Lorelei) і Vernon Yard (Low). Крім того, в числі лідерів американського дрім-попу називають вийшли з «андеграунду Пейслі» Mazzy Star, а також такі неопсиходелічні інді-поп-групи, як The Flaming Lips і Mercury Rev.

Вплив на інші стилі[ред. | ред. код]

Шугейзинг[ред. | ред. код]

Більш гучна, гучна й агресивна гілка дрім-попу отримала назву «шугейзинг»; цей стиль став відомий завдяки таким музикантам, як Lush, Slowdive, My Bloody Valentine і т. д., комбінована «атмосферність» дрім-попу з енергійністю таких пост-панк-груп, як Sonic Youth і The Chameleons. Шугейзинг, зберігаючи вірність дрім-поповим звучанням і атмосфері, тяжів в той же час до більшої енергії і наполегливості.

Подальший розвиток[ред. | ред. код]

Тоді як шугейзинг став прямим продовженням дрім-попу, серед інших напрямків, на які справив вплив цей стиль, слід зазначити, наприклад, тріп-хоп, седкор і пост-рок, для яких, як і для дрім-попу, характерна відмова від властивої класичній рок-музиці енергійності і різкості на користь більшої абстрактності, атмосферності і мелодійності. Розвиток же самого дрім-попу продовжився в 1990-x і початку 2000-x — до цього напрямку зараховують (нерідко з застереженнями) такі створені в ті роки колективи, як Sigur Rós, M83, Mercury Rev, … And You Will Know Us by the Trail of Dead, Dubstar, Laika, Asobi Seksu, Broken Social Scene, Readymade, Bethany Curve, Halou, Windy & Carl, Trespassers William, Southpacific, Amusement Parks on Fire, Mira, Yume Bitsu, Devics, Xinlisupreme, Mew, Air Formation, Psychic Ills, Charlene, Auburn Lull, Blonde Redhead. Іноді до них застосовується дещо зневажливе визначення «нью-гейз» (від «шугейз»).

Найбільш відомі дрім-поп групи[ред. | ред. код]

  • Mew
  • Vank
  • Mazzy Star
  • Cocteau Twins
  • Dead Can Dance
  • Slowdive
  • Dubstar
  • The Chameleons
  • My Bloody Valentine
  • The Verve

Джерела[ред. | ред. код]