Дубровка (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубровка
Люблінсько-Дмитровська лінія
Dubrovka Moscow metro in 2010.jpg
Загальні дані
Тип колонна-стінова трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 62 м
Проєктна назва Шарикопідшипниковська
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 162 м
Ширина 19 м
Дата відкриття 11 грудня 1999
Архітектор(и) В. З. Филіппов[ru], С. М. Белякова (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Е. Барский (рос.), М. Белова (рос.)
Пересадка на Moskwa Metro Line 14.svg Дубровка
А: 766, c799
Тм: 12, 43
Виходи до Шарикопідшипниковська вулиця
Час відкриття 05:30
Час закриття 01:00
Код станції 161, ДБ
Люблінсько-Дмитровська лінія
Дегуніно Under construction icon-yellow.svg
     
Петровсько-Розумовська
Фонвізінська
Бутирська
Мар'їна Роща
     
Достоєвська
Трубна
     
Стрітенський бульвар
Чкаловська
     
Римська
     
Крестьянська застава
     
Дубровка
Кожуховська
ТЧ-15 «Печатники»
Печатники
Оборотний тупик
Волзька
Любліно
Братиславська
Мар'їно
Борисово
Шипиловська
Зябликово

«Дубро́вка» (рос. Дубровка) — 161-ша станція Московського метрополітену, розташована на Люблінсько-Дмитровській лінії між станціями «Крестьянська застава» і «Кожуховська». Відкрита 11 грудня 1999 року на діючий дистанції між станціями «Крестьянська застава» і «Кожуховська». Названа по однойменній місцевості. Проєктна назва — Шарикопідшипниковська.

«Дубровка» є однією з перших станцій метро колонно-стінового типу в Московському метрополітені. Крім того, за таким проєктом також побудовано декілька станцій, які розташовані на Люблінській лінії: «Крестьянська застава», «Трубна», «Достоєвська»[1].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Конструкція станції — колонно-стінова трисклепінна глибокого закладення. Станція була споруджена за новим проектом, без підплатформових приміщень, її колони і колійні стіни спираються на монолітну залізобетонну плиту. Глибина закладення — 62 м.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Станція з колійним розвитком — 3 стрілочних переводи і 1 станційна колія для обороту та відстою рухомого складу.

За станцією у напрямку від центру розташований одноколійний оборотний тупик, що використовується для обороту потягів.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Колійні стіни, а також колони-стіни між центральним залом і платформами облицьовані світлим мармуром. Підлогу викладено сірим, червоним і чорним гранітом. Для освітлювання станції використовані світловоди оригінальної конструкції. У північному торці центрального залу розташоване мозаїчне панно (художник — Зураб Церетелі).

Пересадки[ред. | ред. код]

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Станція «Дубровка» тривалий час не відкривалися на діючій лінії. Щоб впоратися з потужними пливунами, через які повинен був пройти ескалаторний нахил, застосували штучне заморожування, але проморозити ґрунт так і не вдалося через скидання гарячої води під землю на Шарикопідшипниковому заводі. І тільки коли завод остаточно зупинився, роботу на станції вдалося завершити.

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дубровка (станція метро)

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 55°43′05″ пн. ш. 37°40′36″ сх. д. / 55.71806° пн. ш. 37.67667° сх. д. / 55.71806; 37.67667

Попередня станція Лінія Наступна станція
Крестьянська застава   Люблінсько-Дмитровська лінія   Кожуховська