Енн Райс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Енн Райс
Anne Rice
Anne Rice.jpg
При народженні Говард Аллен О'Браєн
Псевдоніми, криптоніми Ганна Ремплінг, О. М. Рокелер
Народження 4 жовтня 1941(1941-10-04) (76 років)
  Новий Орлеан
Громадянство США
Alma mater San Francisco State University[d], Texas Woman's University[d][1] і University of North Texas[d]
Мова творів англійська
Рід діяльності письменниця, сценарист, продюсер
Роки активності: з 1976
Жанр готика, жахи, еротика, фентезі
Нагороди та премії
Премія Брема Стокера
Сайт: Офіційний сайт
CMNS: Енн Райс на Вікісховищі

Енн Райс (англ. Anne Rice, ім'я при народженні — Говард Аллен О'Браєн (англ. Howard Allen O'Brien); нар. 4 жовтня 1941, Новий Орлеан, Луїзіана, США) — американська письменниця, сценарист та продюсер. Найбільшу популярність письменниці приніс роман «Інтерв'ю з вампіром», який зобов'язаний своєю популярністю однойменному фільму.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася у Новому Орлеані у родині ірландських іммігрантів. Батько, Говард О'Браєн, був поштовим службовцем, а також романістом та скульптором. Він написав книгу «The Impulsive Imp», яка була опублікована посмертно. Мати — Кетрін «Кей» Аллен О'Браєн. Старша сестра Райс, Еліс Борхардт, також відома письменниця. Чоловік, Стен Райс, високо цінується, як поет, а їх син, Крістофер Райс — автор серії романів.

Після народження її назвали чоловічим ім'ям Говард, оскільки мати вважала, що гучне чоловіче ім'я для дівчини допоможе їй досягти успіхів у майбутньому. Однак, у шестирічному віці, коли черниця-настоятелька Католицької школи для дівчаток запитала у неї ім'я, та відповіла їй: «Енн (Anne)». З того часу, окрім як Енн, її ніхто і не іменував.

Приватне життя[ред.ред. код]

Енн Райс вийшла заміж за Стена Райса 1961 року. Їхня донька Мішель (н. 1966 р.) померла 1972 року від лейкемії. 1978 року з'явився на світ син Крістофер.

Релігійні погляди[ред.ред. код]

У вісімнадцять років Райс покинула римсько-католицьку церкву, однак, на початку XXI століття знову повернулася і влітку 2010 року остаточно оголосила про вихід з неї.

Як я вже говорила нижче, я перестаю бути християнкою. Я виходжу. В ім'я Христа, я відмовляюся бути анти-геєм. Я відмовляюся бути анти-феміністкою. Я відмовляюся бути проти штучного контролю над народжуваністю. Я відмовляюся бути анти-демократом. Я відмовляюся бути проти світського гуманізму. Я відмовляюся бути проти науки. Я відмовляюся бути супротивницею життя. В ім'я… Христа, я залишила християнство, щоб бути християнкою. Амінь.[2].

.

Медичні проблеми[ред.ред. код]

2003 року їй була зроблена операція шлункового шунтування та письменниця схудла зі 115 кг до 55 кг[3][4].

Бібліографія[ред.ред. код]

Серія „Вампірські хроніки“:

Серія „Sleeping Beauty“/»Спляча красуня"

  • The Claiming of Sleeping Beauty (1983)
  • Beauty's Punishment (1984)
  • Beauty's Release (1985)

Серія «Мейфейрські відьми»:

Серія «New Tales of the Vampires»:

Серія «Ісус»:

Серія «Пісня серафимів»

Окремі романи:

Інтерпретації[ред.ред. код]

Кінематограф та телебачення[ред.ред. код]

Театр[ред.ред. код]

  • Балет «Інтерв'ю з вампіром» (1997)
  • мюзикл «Лестат» (2005)

Комікси[ред.ред. код]

  • Мумія, або Рамзес Проклятий (1990)
  • Вампір Лестат (1990)
  • Королева проклятих (1991)
  • Інтерв'ю з вампіром (1992)
  • Година відьомства (1992)
  • Історія викрадача тіл (1999)

Премії та нагороди[ред.ред. код]

Рік Нагорода Категорія Результат
1986 Всесвітня премія фентезі Найкращий роман
за роман «Вампір Лестат»
Номінація
1998 Премія Брема Стокера Найкращий роман
за роман «Цариця проклятих»
Номінація
1995 Премія Г'юго Найкраща постановка
за сценарій до фільму «Інтерв'ю з вампіром»
Номінація
2001 Премія Брема Стокера За заслуги перед жанром Перемога

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]